Я взагалі москаликів не дуже люблю, але бачити таке… сумно. На тлі цього пожежі на наших артилерійських сховищах, якими прикривали розкрадання боєприпасів, виглядають вершиною кримінальної думки. Бо тут тупо забили :-/
411 items (0 unread) in 69 feeds
Я взагалі москаликів не дуже люблю, але бачити таке… сумно. На тлі цього пожежі на наших артилерійських сховищах, якими прикривали розкрадання боєприпасів, виглядають вершиною кримінальної думки. Бо тут тупо забили :-/

Вітаю усіх читачів. Ті, хто слідкує за моїм твіттер акаунтом уже бачив, що я анонсував систему Nolix, як чудовий спосіб монетизації блогу. Тепер вирішив написати про неї невеличкий пост. Хочу зробити невеличкий огляд системи, підбити підсумки місячної роботи і показати, що будь-який блог може приносити прибуток.
Що таке Nolix – це система, яка за допомогою невеличкого скрипта об’єднує рекламодавців та вебмайстрів, що готові продавати покази розтяжки над шапкою (або в будь-які частині блогу, що може вмістити таку розтяжку) свого блогу.
Рекламодавець купує покази цієї стрічки, де сам прописує рекламне оголошення. Приклад такої стрічки ви можете побачити на цьому блозі під шапкою.
Цінову політику кожен веб майстер обирає сам на своє бачення. Наприклад я спочатку продавав 500 показів стрічки (саме показів а не унікальних переглядів) за 50 центів і рекламодавців майже не було. Тоді я знизив ціну у двічі і за 1-н день у мене розкупили 10 тисяч показів. Не знаю, коли я їх відкручу 
Коли у вашого блогу більше одного рекламодавця, то їхні рекламні оголошення автоматично ставляться у ротацію, що збільшує %ctr самої стрічки. Мабуть, для рекламодавців це і вигідно, але для мене не дуже. Так як гроші попадають на баланс лише після повної відкрутки показів стрічки.
Мінімальна сума для виплат у системі Nolix, становить усього 5 WMZ.
Мені не сподобалось лише те, що в налаштування стрічки входить зміна кольору та зміна стандартного запису за відсутності рекламодавців. А маленький підпис: “Добавьте сюда вашу рекламную строчку всего за xx$” взагалі не можливо редагувати. А як же ми – Українці? 
А ось із розміщенням коду скрипту на вашому блозі не повинно виникнути абсолютно ніяких труднощів. Тут все дуже просто, копіюєте код та вставляєте у шапку.
У ролі рекламодавця я не пробувався, але раз є стільки замовлень, значить це вигідно. Існує аж 23 способи оплати реклами, що збільшує діапазон рекламодавців.
Ця система підходить для будь-яких блогів. Але найбільше заробляють ті, у кого високий CTR та хороша відвідуваність. Якщо у вас є такі проекти, приєднуйтесь до Nolix і встановлюйте на них код.
Не забувайте запрошувати до участі у системі своїх друзів, адже ви маєте можливість отримати цілих 20% від їх заробітку. Це дуже високий реферальний відсоток.
У висновку скажу, що Nolix зручна система, яка допоможе монетезувати ваші блоги, хоча вона ще з деякими недоліками, та все ж краще ніж нічого.
На десерт відео про справжню домівку пташок:
Цими днями виповнюється 4 роки з моменту появи на ринку послуг хостингу та реєстрації доменних імен компанії http://uahosting.com.ua.
В честь такого свята компанія протягом місяця (з 07.09.2010 по 07.10.2010 включно) проводить акцію згідно якої цілий місяць будуть дійсні акційні ціни на реєстрацію та продолвження доменних імен.
.com.ua - 44 грн. (реєстрація), 54 грн. (продовження)
.in.ua - 24 грн. (реєстрація), 24 грн. (продовження)
.biz.ua - 34 грн. (реєстрація), 34 грн. (продовження)
.kiev.ua - 34 грн. (реєстрація), 34 грн. (продовження)
.com - 74 грн. (реєстрація), 74 грн. (продовження)
.net - 74 грн. (реєстрація), 74 грн. (продовження)
Обговоритиfrom here

Осмотрев в прошлой части Соборную площадь (главный ансамбль Соликамска), прогуляемся теперь по центру города, который представляет собой удивительный сплав Горнозаводского Урала и Русского Севера.
Прошлую часть мы закончили видами с колокольни на Соборную площадь. Теперь посмотрим чуть дальше – вот такой пейзаж открывается в юго-западном направлении, за собственно площадью:

Соликамск застроен в основном хрущёвками – здесь очень мало уездной застройки и даже сталинок, ведь в те годы, когда форировались купеческие центры, Соликамск был глухим захолустьем. Нет здесь и многоэтажек, так как город стоит на соляных шахтах. Из-за домов выглядывает вершина отвала – на самом деле эти “Соликамские Гималаи” (как их называют в шутку) высотой по 100-200м.
Но среди разбросанных по холмам хрущёвок тут и там проглядывают главки церквей:

Панорама вдоль Усолки – на переднем плане задворки автостанции, далее белый храм Вознесенского монастыря, а вдали церковь Иоанна Предтечи (1713) в 3км от центра, до которой в этот раз я так и не дошёл (а в 2005 добирался). Обратите внимание, что за речкой начинаются луга и деревенская застройка:

Вид в противоположную сторону – частный сектор в пойме Усолки и многоэтажный район Клестовка в стороне от соляных шахт:

Чуть левее – небольшая старообрядческая церковь Василия Великого (видимо, новодел):

А где-то в этом кадре – знаменитый “Белый Лебедь”, самая известная из российских тюрьм пожизненного заключения. В такие тюрьмы отправляют в основном помилованных смертников (ведь смертная казнь формально не отменена до сих пор). По некоторым данным, здесь сидел и умер один из самых одиозных чеченских командиров Салман Радуев (по другой версии, это было в колонии “Чёрный Дельфин” в Соль-Илецке).

Вообще, север Пермского края – это едва ли не крупнейшая в России “республика зеков”. В одном только Соликамске я видел не менее трёх колоний (включая “Белого Лебедя”), до Перестройки же их было намного больше. Увы, эти зоны известны российскому обывателю намного больше, чем соликамские красоты.
Узкий и длинный Соликамск имеет одну явную ось – улицу 20 лет Победы, вытянутую параллельно Усолке и являющуюся одновременно частью дороги на Пермь. Сначала пойдём вдоль неё в сторону Перми:


Застройка улицы весьма невзрачна, а почти всё интересное сконцентрировано между ней и Усолкой, во многих местах с улицы открываются виды, подобные тому, что на вводном кадре.
В 5 минутах ходьбы от Соборной площади – ансамбль Спасской (1689) и Михаило-Архангельской церквей (1712-15):

Церковь Спаса Нерукотворного – пожалуй, самый интересный храм за пределами Соборной площади. Как и Троицкий и Богоявленский соборы, она примечательна в первую очередь деталями:



Церковь действующая и активно реставрируется:

Когда я зашёл внутрь, в храме шла служба. Я постоял с краю немного и собрался уходить, но в притворе меня догнала женщина из церковной лавки… и предложила подняться на второй этаж, где сохранились остатки фресок и идёт основная реставрация:

При этом она не приняла меня за паломника, а сразу признала во мне туриста. На вопрос, можно ли сфотографировать, ответила, чтобатюшка это благословляет. Это еще раз к тому, что не надо грести всех под одну гребёнку и выдавать агрессивную позицию отдельных клерикалов за свойство всей РПЦ.

Еще в 5 минутах ходьбы расположен Вознесенский мужской монастырь:


Ансамбль включает Вознесенский собор (1704) и церковь Михаила Малеина (1732) очень странного облика – вероятно, обезглавленную:


Внутри монастыря идёт ремонт. Было пусто и очень неуютно:

Сам район вокруг монастыря, в пойме Усолки, показался мне самым люмпенизированным из тех, что я видел в Соликамске. Вообще, город довольно гоповый, и здесь ходить мне было страшновато. Недалеко от монастыря – вот такая дверь с табличкой “Музей истории учреждения”. Мелким шрифтом можно прочитать, что учреждение – это ФСИН (Федеральная Служба Исполнения Наказаний, в известные времена называвшаяся ГУЛАГ). Дверь была заперта, да и времени у меня не было.

Типичный пейзаж этого района:

В одном месте у меня вышел замечательный диалог с мужиком быдловатого вида:
-Слышь, братан, закурить есть?
-Извиняй, не курю!
-Ну это ты зря! Пожил бы еще лет 10, а так я тебя прямо тут порешу!
Впрочем, сказано это было без всякой агрессии – шутки здесь такие. Но вообще-то район весьма колоритен:

Попадаются красивейшие резные дома:

В пойме жители косят сено, а вдоль Усолки открывается роскошный вид на Соборную площадь:

До церкви Рождества Иоанна Предтечи, как уже говорилось, я дойти не успел (хотя можно и автобусом доехать) – был около неё в 2005 году, так что отсылаю к известному сайту.

Кстати, сквозного пути вдоль Усолки нет – в речку впадает глубокий ручей с размокшими берегами. Но к берегу стоит спуститься ради этих видов.
Теперь вернёмся к Соборной площади и пойдём от неё в противоположную сторону. Вот такая улица проходит перпендикулярно главной, мимо апсиды Богоявленской церкви:

Как уже говорилось, купеческой застройкой Соликамск чрезвычайно беден – настолько глубок был упадок города в 19в. При этом, жизнь тут теплилась – работали солеварни (по устаревшим технологиям времён Строгановых), совершались крёстные ходы – и всё же я до сих пор не видел города, где контраст между церквями и застройкой был бы настолько велик.
Из отдельных домов выделяется дом купца Турчанинова (1760-е, перестроен в 19в.) – вошедший в творчество Павла Бажова владелец Сысертских заводов и конкурент Демидовых был выходцем из Соликамска. До вотчины Турчаниновых города Полевской мы еще доберёмся.

Чуть дальше – Преображенский женский монастырь, включающий Преображенскую (1683-90, пятиглавая) и Введенскую (1687-1702) церкви:

На территории монастыря сейчас уютно и прибрано (как и в большинстве женских обителей), а в 19 веке монастырь был в такой нищете, что монахини жили где придётся и едва ли не побирались. Зато молились в роскошных церквях:

Введенская церковь запоминается еще и огромной лемеховой главкой – довольно редкое явление для каменного храма, а тем более такого размера:


Новодельный жилой корпус:

И просто вид в сторону Соборной площади:

Еще чуть дальше – церковь Жён-Мироносиц (1780), самая поздняя из соликамских церквей. Первый раз вижу город, в котором нет храмов 19 века. Да и на облике Мироносицкой церкви – печать упадка, по ней видно, что она последняя.

Чуть дальше… нет, не бизнес-центр, а новый ДК компании “Сильвинит”:

“Сильвинит” – это соликамский конкурент “Уралкалия” (Березники), которому принадлежат рудники и огромный калийно-магниевый завод. От интеллигентной женщины из Березников, с которой я ехал в поезде, слышал, что на “Уралкалии” многие завидуют рабочим “Сильвинита”, где выше зарплаты и больше средств вкладывается в социальные проекты. Этот ДК (точнее, КДЦ – культурно-досуговый центр) – тому подтверждение.
За КДЦ стоит свернуть к берегу Усолки в район частного сектора бывшего села Красное, где в 1731 году Григорий Демидов (внук основателя династии Никиты Антуфьева) заложил первый в России ботанический сад (вероятно, консультируясь со своим хорошим знакомым Карлом Линнеем). По легенде, Акинфий Демидов за столь несуровое увлечение лишил сына наследства и женил на старухе, но как минимум возраст жены Григория говорит о том, что это неправда, да и в металлургии Григорий преуспел.
Ботанический сад до наших дней не сохранился, но его “потомком” стал московский Нескучный сад, созданный братом Григория Прокопием Демидовым в 1756 году.

Ныне достопримечательность бывшего Красного – Людмилинская соляная скважина в пойме Усолки. Когда-то на этом месте стоял один из сользаводов Рязанцевых – последних соликамских купцов-солеваров. Технологии тут были на уровне Средневековья, соль добывали в виде рапы из скважин, которые укрепляли трубами из стволов лиственницы. Как правило, над скважинами стояли рассолоподъёмные башни, но конкретно Людмилинская скважина была пробурена в 1906-07 годах с научными целями. Вероятно, именно это и позволило ей уцелеть, в то время как другие соляные колодцы были засыпаны при ликвидации старых заводов.

По своему устройству эта скважина ничем не отличается от тех, что бурили здесь 500 лет назад первые солевары – деревянная труба и текущая наверх зеленоватая рапа, слабо пахнущая сероводородом. По факту – памятник 100-летней давности, по сути – Средневековья. Солёная вода считается целебной (и не зря – проверено еще в 2002 году!), поэтому в скважине активно купаются местные жители:

Вместо того, чтобы обложить меня матом за то, что “озабоченный” и “ща, б…, сфоткаешь нас тут в купальниках, а потом на порносайте, нах, выложишь”, отдыхающие очень весело предложили мне окунуться. Но вода в колодце ледяная, отмываться от соли в грязнющей Усолке мне не хотелось, поэтому понаблюдав немного за тем, как люди с головой окунались в колодец, я отправился дальше.
В следующей части – о старинном Усть-Боровском сользаводе и современных солеотвалах.
Я раніше писав про те що скоро відбудуться чергові TechDays - Microsoft TechDays Осінь 2010: Windows Server SP1/SCE/SharePoint Сьогодні стало відомо про розклад доповідей на цей захід.
Розклад доповідей на Microsoft TechDays Осінь 2010: Windows Server SP1/SCE/SharePoint
09:00—09:30 - Реєстрація, привітальна кава
09:30—10:15 - Нововведення у Windows Server 2008 R2 SP1: DynamicMemory, RemoteFX
(Ігор Шастітко, експерт з ІТ-інфраструктури, Майкрософт Україна)
10:15—11:30 - Нові можливості для управління ІТ-інфраструктурою малих та середніх підприємств із System Center Essentials 2010 (Ігор Шастітко, експерт з ІТ-інфраструктури, Майкрософт Україна)
11:30—11:45 - Перерва
11:45—12:45 - Доповідь Intel (Xeon/сетевые адаптеры/SSD)
12:45—13:45 - Обід
13:45—15:00 - 10 найважливіших нововведеньв SharePoint 2010 для ІТ-спеціалістів (
Ігор Шастітко, експерт з ІТ-інфраструктури, Майкрософт Україна)
15:00—15:15 - Перерва
15:15—16:30 - Розгортання та управління веб застосунками Office WebApps в SharePoint 2010
16:30—16:45 - Перерва на каву
16:45—18:00 - Розгортання, оновлення, міграція продуктів SharePoint, архітектура резервного копіювання та захисту від збоїв із застосуванням SC DPM 2010 (Ігор Шастітко, експерт з ІТ-інфраструктури, Майкрософт Україна)
ОбговоритиЗараз при владі бюрократи старого гатунку. Їхня політика проста як “2+2″: впровадити якомога більше можливостей для корупційних схем у суспільно-масове життя. Для чого це робиться? Та тому, що чим більше людей живляться хабарями, тим більш лояльними вони є по відношенню до існуючого режиму. наприклад, ніколи не повірю, що той таки Табачник проти зовнішнього тестування з ідеологічних міркувань. Це не більше ніж мулька для електорату “ПР”. Головна причина – “підсадити” якомога більше чинуш різних рівнів на “гачок корупційних схем”. Це не більш ніж спроба “пустити коріння”, конвертувати людей яким чужі принципи ринкової конкуренції у лояльних до режиму.
По версії “ПР” піклування про добробут громадян означає наплодити всіх можливих і не можливих корупційних схем для всіх і кожного, щоб всі і кожен з цих схем живились. Чи варто знову казати, що це дорога у тупик? Ми вже дожились до того, що їздимо до країн-сусідок членів ЄС за товарами широкого вжитку. Вони там дешевші ніж у нас! Харчуватись там дешевше ніж у нас! Чому? Тому що собівартість чашки кави у їхній кафешці нижча (не зважаючи на євро, на вищі зарплати) ніж у нашій (“тому, що професійні”: хабарі чиновникам, санстанціям, пожежникам і т.д.). Тому, що у нас у дуже особливий спосіб влада “дбає” про добробут громадян.
Той хто бере хабар сьогодні – завтра віддасть у двічі більший іншому. Це підвищення безкінечне поки не закінчиться колапсом. Типу як змія, що поїдає сама себе починаючи з хвоста.
В цьому пості – анонс ще одного цікавого заходу, який відбудеться цієї осені в нашій країні. 16 жовтня 2010 року у Києві пройде BridgeCamp 2010 – спеціалізований баркемп, присвячений завданням та проблемам некомерційних організацій.
“Люди, які займаються чимось незрозумілим для більшості, ведуть співробітництво, а не конкурують, і при цьому не отримують за це нічого” – так коротко охарактеризовують людей, які присвятили все своє життя або його частину участі в некомерційних організаціях. 16 жовтня вони зберуться в Києві, щоб разом обговорити свої гарячі питання, познайомитись та поспілкуватись на цікаві теми.
Участь в BridgeCamp візьмуть представники благодійних, молодіжних, некомерційних та громадських організацій. Баркемп відкриває свої двері і для всіх інших, кому небайдужі соціальні проекти – журналісти, студенти, блогери, меценати, тощо.
Зареєструватися на BridgeCamp можна безкоштовно до 1 жовтня. Як в усіх заходах подібного типу, кожен учасник баркемпу водночас є і його співорганізатором – хтось може допомогти в підготовці конференції, а хтось просто напише про подію в своєму блозі. Ви також можете стати одним з доповідачів, якщо маєте про що розказати та про що подискутувати.
Детальнішу програму баркемпу можна знайти ось тут, а залишити свою заявку для реєстрації – тут.
Budotube.com – цікаве відео про бойові мистецтва
Вы знаете, что чтение книг – весьма полезное занятие?
Ищешь, что подарить парню? Лучшие прикольные подарки в Киеве. Магазин подарков онлайн.

На театральну сцену третього дня «Гогольфесту» виходять чотири чоловіки. Все дуже серйозно – вони пересуваються між п’ятьма скляними трибунами – то попивають водичку, то перевдягають свого піджака і одразу ж думається – хо, то це ж про наш політикум вистава чи як? Дивіться, нічого не роблять – а трибунами керують
«Гогольфест», 6 вересня 2010 року. Театральна сцена. Івано-Франківський музично-драматичний театр привіз до Києва драму - «Солодку Дарусю» за романом Марії Матіос. Хто ж не читав «Дарусю»? Читали її всі. Й всі прийшли на цей спектакль підготовані до історії про сумне буковинське минуле.

Вітаю усіх постійних читачів та відвідувачів. Давненько я не писав нових дописів у рубрику Цікавня. та сьогодні все таки вирішив оглянути кілька цікавих україномовних блогів і поділитися лінками на них з вами. Для відома тих, хто не знає про що рубрика цікавня: Я беру три сайти на українській мові, які вподобав, або ті, які пропонують мені самі блогери та роблю їх коротенький огляд. Тому, якщо у вас є проект, який може викликати у мене інтерес і ви хочете побачити його огляд – прошу у гості.
Почати хочу з блогу, який уже давно радує моє око – це shnick.com.ua. Це блог про дизайн, інтер’єр, мистецтво … Словом про все красиве. Автор блогу вдало підібрав дизайн для блогу і тому в ньому дуже просто орієнтуватись та шукати нові і креативні фото, відомих майстрів фотографії та реклами, або знавців дизайну інтер’єру та архітектури.
Я сам частенько використовую фотоматеріали з цього блогу, для вставки картинок на початок постів у блозі akhe.info. Люблю я креатив, а на Shinick.com.ua його вдосталь. Сайт давно у мене в закладках, тому і вам я раджу регулярно читати нові дописи з цього фото блогу.
Другий україномовний блог, який я хочу представити читачам цікавні це Український консенсус.
Якщо ви патріот України і шукаєте однодумців патріотів, то цей блог саме для вас. Взнайте, що таке українська національна ідея і чи варто за неї боротись. Дізнавайтесь про всі новини в Україні, разом з блогом “Український консенсус”. Зараз блог розшукує авторів, та на разі не може запропонувати гонорарів за роботу. Якщо ви хочете спробувати себе у журналістиці, то цей блог буде для вас знахідкою.
Третім на сьогодні хочу розглянути блог blog-nero.net. Автором блогу є чудова людина Артур Комендацький, що пише про блогосферу, соціальні мережі, та заробіток у інтернеті.
Цей блог варто читати лише тому, що в українській блогосфері дуже мало цікавих та активних людей. Зараз їх можна перелічити на пальцях. І Артур буде входити до цього переліку. Зараз на блозі http://blog-nero.net/ не так багато матеріалу, як хотілось би, але він ще досить молодий. Причиною тому є також перенос блогу з безкоштовної платформи на власний домен. Знайдіть хвилинку і почитайте на блозі інтерв’ю з відомими українськими блогерами та цікаві статті для блогерів, веб майстрів та ІТ-шників.
На сьогодні огляд закінчений. присилайте свої замовлення, щодо огляду і спробую у найближчий час розгляну ваші блоги. Дякую, що приділили кілька хвилин свого часу на прочитання посту.
На десерт відео про супер мена з лопатою. Не хотів би я щоб моя дружина опинилась на місті тієї дівчини.
Сьогодні на AIN.UA в статті прочитав, що реєстрацію в українських доменних зонах net.ua і org.ua планується перевести на платну основу. Пересічного користувача це звісно не хвилює, а, от, для веб-майстрів ситуація неприємна.

Сам маю, м’яко кажучи, не один сайт в зоні org.ua і мене майбутні зміни зачіпають безпосередньо. Адже мої сайти в цій зоні були започатковані з розрахунку на те, що домени — безкоштовні. Тому й окупалися чи принаймні фінансово не обтяжували мене. А зараз добродіїї «міняють коней на переправі».
Поживемо-побачимо. Все звісно ж залежатиме від вартості цих доменів. Щодо майбутньої вартості, то в статті на AIN.UA йдеться про те, що її можуть зробити такою ж як для зони com.ua або ж вона буде меншою.
Місце проведення Гогольфесту цього року виправдало мої надії. Вчора вперше була - дуже кльово. Годинна екскурсія територією кіностудії трохи допомогла зорієнтуватись в експозиції.
Багато всяких кльових штук, шкода не було фотіку.
Особливо вразив підвал зі старими меблями та різким вологим запахом. Сквот мегакрутий теж.
Але описувати та восторгатись - це пусте, краще прийти і подивитись.
До речі цього року помітно розширився віковий діапазон відвідувачів - багато батьків з маленькми спиногризиками.
Ще потрапила вчора на Контрактовій на Свіжу Кров (ОЕ). Що за прикол так освітлювати площу ліхтарями зі сцени? бррр після гогольфесту мало приємного там зловила.
Все, тепер в мене теж застуда. А метро по 2 грн.
На неділі мені довелось мати справу з Drupal. На перший погляд ця CMS якась незрозуміла і слабенька, але це тільки перше враження.
По ходу ознайомлення, я виявив, що в Друпалі немає нічого зайвого і немає кучі непотрібних параметрів, як наприклад в CMS Joomla. Склалось таке враження, що код друпала є досить якісним і гарно продуманим.
Не могли не порадувати сніппети(сніппет – це кусок програмного коду php, mysql), які можна вставляти прямо в тіло матеріалу! Вони виручають в багатьох ситуаціях, замість того щоб шукати і ставити якісь додаткові модулі, можна просто підібрати потрібний сніппет.
Категорій/Розділів як таких немає, а є Таксономія – потужна штука, за допомогою якої можна створювати будь-які категорії. Як працює детально розписувати не буду, але головна фішка в тому, що створюється словник, далі в словнику створюються терміни. До матеріалу(нода) можна прив’язати один або декілька термінів і виводити ці терміни, наприклад, в меню. Річ досить сильна і заслуговує уваги.
ЧПУ(дружні посилання) можна створювати за допомогою стандартного модуля Path(чпу треба буде вводити вручну). Якщо ж треба, щоб система автоматом генерувала ЧПУ із заголовка сторінки, то потрібно скачувати модуль PathAuto. Особисто мені більше подобається перший варіант: сам вибираєш довжину url, кількість слів, найважливіші ключові слова.
Хоч я тільки поверхнево ознайомився з Друпалом, але хочу сказати, що це потужна і цікава CMS. Мінусів, як таких, поки не помітив.
Оффтоп. Компанія Архітек пропонує проектування і створення модульних будівель.
Довгоочікуваний четвертий роман найтиражованішої письменниці України Люко Дашвар під назвою «Мати все» вийшов друком у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля». Перший наклад твору склав небачені для сучасної української літератури – 15 тисяч екземплярів і, як зазвичай буває з книжками письменниці, – це тільки початок...

Вітаю. Цього разу до Вашої уваги зразок видива (перший епізод) з курсу “Джумла для початківців. Частина перша” У цьому видиві йдеться про те, як додати статтю у Джумлі. Переглянувши це відео, Ви матимете уявлення про те, якого типу скринкасти входять до курсу “Джумла для початківців. Частина перша”
Відео на YouTube можна дивитись у HD якості. Як саме.
Також можна завантажити це відео з YouTube.com на власний комп’ютер. Як завантажити відео з YouTube.com на власний ПК
Решта епізодів курсу має музичний супровід для надання процесу вивчення динаміки.
Докладніше про бонуси, що йдуть з цим курсом можна почитати у дописі Грошовий еквівалент бонусів (понад 200$)
збірка комп’ютерів на замовлення.
Розповсюдити через соцмережі

Радий вітати усіх відвідувачів мого блогу. Хоча на сьогодні у мене запланована купа справ, але я все таки маю встигнути зробити п’ятий випуск #UatwiBl. Адже я не можу залишити вас без минуло-тижневих дописів активних українських блогерів. Цього тижня дописів буде дещо менше, адже більшість блогерів пішли у відпустки. Поглянемо на дописи:
@tHe_Eney Mind Map або думки в коробочці [eney.if.ua] #UAtwiBl
Читаємо про інтелектуальні карти і самі пробуємо моделювати нові проекти не у блокноті а через такі карти.
@Wolpix Рік з Блогуном [wolpix.livejournal.com] #UAtwiBl
Володимир підбиває підсумки року роботи з популярною біржею посилань – Блогун. Доволі цікаво почитати його думки та плани.
@Asenyk Експрес-аналіз вашого магазину. Безкоштовно! [bit.ly] #UAtwiBl
Хочете замовити аналіз свого інтернет магазину, та й ще отримати зворотні лінк, тоді читаємо анонс від Андрія і замовляємо послугу.
@Odarchuk Exchange ActiveSync for Hotmail [bit.ly] #UAtwiBl
Нововведення у пошті Hotmail не пройшли повз Олександра.
@Neroua Як покращити свій блог, не пишучи нових постів [bit.ly] #UAtwiBl
Артур продовжує цикл статей, після прочитання яких ви зможете якісно покращити свій блог.
@vitalmaque Грошовий еквівалент бонусів (понад 200$) [bit.ly] #UAtwiBl
Якщо в досі не купили курс від Віталія “Джумла для початківців” то цей пост має вас переконати здійснити таку потрібно покупку.
@wedmid Схема, за якою люди фолов’ять в твітері [bit.ly] #UAtwiBl
І знову твіттер у картинках. Пройдіть невеличкий алгоритм і ви зрозумієте, як люди фоловлять один одного у твіттері.
@akhe_info Конкурс: “Один день у шкурі мільйонера” Призовий фонд 600 гривень [bit.ly] #UAtwiBl
Я знаю, що ви усі чули про цей конкурс, але я ще раз прошу ретвітнути його та просунути у маси. Я чекаю на учасників, яким з радістю вручу грошові призи.
Як ви бачите коло блогерів, що готові ділитись своїм трафікомз твіттера звужується. Дехто не може приймати участь, бо у відпустці, дехто не має стільки вільного часу, аби зробити 1-2 ретвіта на день. Але все одно я вважаю цей експеримент позитивним.
Для учасників, які готові зайняти участь у групі, я завжди відкритий. Пишіть мені через контакти та у твіттері.
На десерт відео з Боллівуду. Це щось неймовірне.
Як-то кажуть, не пройшло і півроку. Рубрика Блоготиждень повертається до життя, і повертається в дещо оновленому вигляді.
Зміни в першу чергу торкнуться наповнення цієї категорії. Вихід Блоготижня, як і раніше, буде проходити в середньому кожні два тижні (в середньому, бо бувають різноманітні форс-мажорні ситуації та періоди). Але контенту від самих блогерів стане більше: відтепер ви маєте можливість самі подавати заявки на те, щоб вашу статтю було включено до найближчого випуску Блоготижня. Розподіл статей, надісланих блогерами, і статей, знайдених мною самим, буде на рівні 50/50. Якщо пости, запропоновані людьми, будуть цікаві – то більше, а якщо не дуже – то менше.
Таким чином кожен блогер тепер матиме більше шансів розповісти про себе в інтернеті. Умови потрапляння в Блоготиждень такі ж, як і раніше – ваші записи і статті повинні бути цікавими, актуальними і грамотними. Пости типу “як я провів літо” або “чому президент дебіл” зрозумло, анонсуватися тут не будуть в жодному разі. Тому я не гарантую 100% потрапляння вашої заявки у наступний випуск, навіть якщо на перший погляд вона нормальна.
Залишити свою заявку ви можете ось тут. Кнопка з цим посиланням завжди доступна на сторінці рубрики Блоготиждень, а також буде додаватись наприкінці кожного випуску.
Що ж, тепер можна перейти до першого “післязастійного” Блоготижня під номером 65.
Блоґінґ українською мовою. А чи варто?Юрко Червоний замислюється над тим, чи дійсно варто писати українською мовою в блогах, і наскільки популярною є вона зараз в інтернеті. Питання давнє і проблемне, а пост є відповіддю на запис одного російськомовного блогера, який стверджує, що україномовні блоги приречені на швидку смерть. Щоправда, опитування – і в того блогера, і в Юрка, – показують зворотнє.
„Українська блогосфера” оновлює концепцію… Чого чекати далі?Майже стільки ж, скільки не було Блоготижня, мовчав блог Ярослава Федорака. Але, як я і сподівався, він повертає його до життя: “За час відпочинку у мене була можливість не раз переосмислити свої цілі і бачення розвитку даного проекту. Тому сьогодні „Українська блогосфера” повертається до вас багато в чому концептуально оновленою. Мені знадобилося всього два з половиною роки (які дрібниці, правда?) щоб остаточно сформували основну мету існування і водночас – відмінність „Української блогосфери” від інших подібних проектів, з якими ви, можливо, знайомі”.
Після тривалого затишшя в українській блогосфері почалися різноманітні конкурси з досить цікавими умовами і призами.
Конкурс: “Один день у шкурі мільйонера”Олександр Змієвський пропонує своїм читачам та всім бажаючим розповісти, що вони зроблять з одним мільйоном гривень за 24 години. Той, хто розповість про це найцікавіше, і стане переможцем конкурсу. Призовий фонд конкурсу досить великий, зважаючи на те, що подібні заходи трапляються рідко – 600 гривень. Перше місце – 300 грн, друге – 150 грн, третє – 100 грн. Ще 50 грн перейдуть в руки блогера, розповідь якого найбільше сподобається читачам. До речі, я присутній в складі журі конкурсу. Тому буде цікаво почитати ваші варіанти розвитку подій з мішком грошей
Другий конкурс проводить Олег Білоногий-Греджук, новий власник відеоблогу Vlogger.org.ua. Конкурс відповідає тематиці блогу: всім охочим пропонується зняти коротке відео на свій мобільний телефон або відеокамеру. Тема відео необмежена – це може бути як і щось з сюжетом, так і просто момент, який вам сподобався. Відео завантажується на Youtube, а після 1 листопада стануть відомі переможці. Конкурс також має журі (і знову я в його складі:) і призи: за перше місце – 60 доларів, за друге – 30 і за третє – 20. Натхнення та успіхів усім потенційним учасникам!
Він помер. Дату поховання буде оголошено додатково.Олександр Фурман, здається, втретє має намір закрити свій блог – і на цей раз обіцяє не зберігати бекапів
На його думку, потреба в приватному блозі з появою популярних соціальних мереж та мікроблогів повністю відпала, а тому продовжувати змушувати себе до писанини вже немає сенсу. Як-то кажуть, в добру путь!
Ну і наостанок просто чудова стаття від Сергія Дорохова, яка була опублікована в новому українському журналі “Интернет-бизнес” серед кількох інших кейсів та статей про бізнес в сфері ІТ та інтернету. Буде цікаво як початківцям, так і професіоналам. Сергій, зокрема, розповідає про принципи функціонування його власної бізнес-машини, яку він назвав “хмарним маркетингом”.
Budotube.com – бої без правил онлайн
высокооплачиваемая работа в Харькове и других городах Украины
время учебы – это значит, что на bosser.ru можно купить одежду для школы
если вашим домашним питомцам плохо – пора вызывать врача на дом

По-маленьку знову починаю наповняти свій блог новими цікавими матеріалами…
Замітив, що версія Wordpress на моєму блозі дуже старенька, прийшов час і мені її оновити…
Зразу ж напишу інструкцію як правильно це зробити:
Крок 1: Перш ніж ви почнете
На випадок, якщо що-небудь піде не так, будьте впевнені, що зробили резервну копію, скопіювали усі файли та зробили копію бази даних…
Переконайтеся, що користувач бази даних, зареєстрований в WordPress має права створювати, модифікувати і видаляти таблиці бази даних. Якщо ви встановили WordPress звичайним шляхом і нічого з тих пір не мінялося, все в порядку.
Деактивуйте ваші плагіни. Модулі можуть бути несумісними з новою версією, так що було б добре пошукати їх більш нові версії та деактивувати їх в будь-якому випадку, щоб уникнути проблем. Ви зможете активувати їх один за іншим після оновлення.
Крок 2: Заміна файлів WordPress
Отримайте останню версію WordPress. Скачайте і розархівуйте її на вашому комп’ютері або прямо на сервер.
Видаліть старі файли в директоріях wp-includes і wp-admin.
Скопіюйте нові файли WordPress на Ваш сервер поверх старих фото в кореневу директорію. Для цього ви можете скористатися командами FTP або shell. Зауважимо, що це має на увазі * всі * файли, включаючи всі файли у кореневій директорії. Якщо ви використовуєте тему “default” або “classic” і ви вносили до них зміни, ви можете пропустити файли теми.
ЗАУВАЖЕННЯ… Директорія wp-content вимагає особливої уваги, як і директорії plugins і themes. Ви повинні скопіювати поверх вміст цих директорій, а не директорію цілком, щоб зберегти всі налаштування і доданий вміст.
Також будьте обережні з збереженням вмісту файлу wp-config.php в кореневій директорії. Цей файл містить поточні налаштування вашого блогу, наприклад інформацію про підключення до бази. Іноді нові версії WordPress додають нові команди в цей файл. (Так, у версії 2.5 була додана мінлива SECRET_KEY, щоб побачити додаткові інструкції оновлення). Порівняйте існуючий файл з файлом нової версії, який називається wp-config-sample.php. Перенесіть ваші налаштування в файл-приклад і перейменуйте його в wp-config.php або скопіювати нові команди з файлу-прикладу в ваш поточний файл.
Крок 3: Оновлення вашої установки
Перейдіть на головну адміністративну сторінку WordPress за адресою / wp-admin. Можливо, буде потрібно повторна авторизація. Якщо оновлення необхідно в цій точці, WordPress виявить це і запропонує вам посилання на зразок http://вашсайт/wordpress/wp-admin/upgrade.php. Перейдіть за цим посиланням і слідуйте подальшими інструкціям. База даних оновиться для сумісності з новою версією. Якщо ви скасуєте цей процес, ваш блог може дивно виглядати.
Ось і все, після нескладних маніпуляцій ви можете насолоджуватись найновішою версією Wordpress вашого блогу…
26 вересня у Санкт-Петербурзі Massive Attack презентують свою нову програму «Heligoland».
Більшість із нас не дизайнери і ми не вміємо верстати шаблони, тому використовуємо переважно шабони із інтернету..
Але те, що знаходиться в публічному доступі, вже заїжджені і сайти з однаковими шаблонами зустрічаються досить часто. Що ж робити. Є пару варіантів..
Замовити дизайн у професіоналів для перспективних СДЛ (сайти для людей) – непогано, але для цього потрібні кошти…
Але якщо ви робите відвертий ГС (гамносайт), або ж на початковому етапі грошей немає і не знаєш – чи принесе майбутній сайт дохід чи так і залишиться в “запасі”, і взагалі, чи варто в нього спочатку вкладати, чи може краще на просування витратити цю суму.
Вихід – переробити шаблон.
Роботи пошукових систем не навчилися бачити картинки, зате чудово розуміють структуру сайту. Тому заміною зовнішнього вигляду (шапка сайту, іконки і т.д.) можна добитися лише візуальної унікалізації, що підійде для СДЛ, але для ПС (пошукових систем) залишиться старою.
Я постараюсь розказати про переробку шаблонів для пошукових систем, яка підійде нам для створення своїх сателітів…
Особисто я вважаю, що шаблонний дизайн – лише одна з ознак ГС. Навряд чи серйозні проекти, орієнтовані на людей, будь це сайт-візитка або дошка оголошень, стануть використовувати готовий шаблон. У крайньому випадку додадуть все одно в нього щось своє, перероблять під себе.
Чим більше сайт відрізняється від інших, тим краще. У такому випадку “спалити”, що це черговий згенерований по-швидкому ГС, боту буде складніше.
Отже, ми будемо міняти:
- назву зображень
- назви класів і стилів CSS
- кольори та шрифти
- розташування блоків
Зображення
Все просто – потрібно перейменувати всі графічні файли, які використовуються в шаблоні. Зазвичай зберігаються вони в папці images /. Також необхідно точно такі ж заміни зробити в посиланнях на ці зображення в HTML-і php-файлах шаблону.
Класи та стилі CSS
Зазвичай стилі CSS зберігаються у файлі style.css. Потрібно змінити всі назви стилів.
Наприклад, назва стилю. Menu міняємо на. Newmenu
І не забути поміняти в HTML-і php-файлах шаблону назви відповідних класів (тобто <div class=”menu”> на <div class=”newmenu”>).
Кольори і шрифти
Змінити у файлі CSS всі кольорові гами на кілька пікселів.
Приміром, колір # 000000 поміняти на # 000025. Візуально це не помітно, але колір вже інший.
Також варто поміняти шрифти (наприклад, з Times New Roman на Arial) і розмір на 1-2 пікселя.
Розташування блоків
Можна поміняти місцями деякі блоки. Або ж додати подібні.
Якщо дружите з HTML-версткою, то можна замінити DIV’и на таблиці і навпаки.
Ось такими діями можна зробити унікальний шаблон для ПС. Звичайно, без хороших унікальних статей ваш сайт довго не протримається в пошукових системах, але це вже тема для іншого обговорення…
Підозрюю, що дехто не здогадується, що Немирів — то не лише горілка. Це ще й подільське місто з насиченою подіями історією, трипільським чи як мінімум скіфським походженням і кількома симпатичними архітектурними пам’ятками. Попри солідний вік, як і належить столиці, Немирів виглядає гарно, шляхетно.
Про столицю я сказав не у переносному значенні, натякаючи на горілчане значення містечка для питущої нашої землі. Немирів дійсно був столицею, щоправда Малої Русі-України — по суті турецького протекторату під орудою Юрія Хмельницького.

Про це, як і про княгиню Щербатову, чий палац на фото — трішки згодом. Спершу — про походження тої войовничої, себто не мирної назви.
Найчастіше згадується легенда про давньо-руське поселення Мир чи Мирів, яке нібито зруйнували татари (навіть наводиться рік — 1260-й). За якийсь час містечко відбудували, але вже на новому місці й назвали його Не-мирів. Похідна від того інша легенда. Чи то татари запропонували русичам мир, чи то навпаки. Але хтось з них відмовився, сказав «не мир».
Філологи ж схильні вважати, що така назва мала б походити від імені: Кий — Київ, Немиря — Немирів. Навіть знайшли хто то був. Великий князь Литовський Ольгерд, долучивши ці землі до своєї держави, видав наділ отаману Немирі. Багато хто каже, що міфічному.

Офіційною датою утворення вважається 1506-й рік (традиційно мається на увазі перша писемна згадка). Проте самі немирівчани лічать роки від 1363-го або 1390-го років, тобто дійсно від часів князівства Литовського.
Що ж стосується давнішої історії, то археологи неподалік від міста знайшли городище часів Трипілля і Скіфії. Немирівське городище площею у 100 га оточували рови й земляні вали. Тут розташовувалось одне з найбільших міст скіфської історії. В петербурзькому «Ермітажі» представлена чимала колекція знахідок з немирівських розкопок.
Довгий час місто було у власності магнатів Четвертинських, чиє родове гніздо ми з вам нещодавно відвідували. Федір Четвертинський наприкінці XV ст. був брацлавським і вінницьким намісником і його нащадки ґаздуватимуть в краї аж до початку XIX століття.
Проте саме Немирів Четвертинські втратять. Донька справця Луцького староства Матвія Четвертинського Анна виходить за князя Януша Збаразького, брацлавського воєводу. Містечко йде за посаг. Вже певно за клопотом Януша Немирів дістає Маґдебурзьке право в 1581-му році.
Сюди ж, до Немирова воєвода запросить на переговори Івана Підкову. Замість переговорів козацького отамана буде ув’язнено, а згодом — страчено.


Після смерті сина Януша Юрія рід Збаразьких припиняється. Родовий Збараж та чимало іншого добра переходять у власність Яреми Вишневецького. Руський воєвода, представник могутнього роду, онук легендарного Байди був одним з найбагатших шляхтичів.
(Йому ж місто завдячує своїм історичним гербом. Від сучасної аляповатої каші будь-якого фахівця з геральдики має негайно знудити).
![]() Герб Яреми Вишневецького |
![]() Герб Немирова XVII-XVIII ст. |
![]() Сучасний герб Немирова |
За часу Гетьманщини Немирів — сотенне містечко Кальницького полку. В останню чверть XVII ст. значний шмат Поділля, зокрема і Немирів належать Туреччині.
На згадку про наступників скіфів — сарматів Османська імперія утворює маріонеткове Сарматське князівство зі столицею у Немирові. Причому князем призначають того самого Юрія Хмельницького. Син великого гетьмана прокнязював недовго, та й Поділля в 1699-му році знову відійшло до Польщі.

Новим власником Немирова стає великий коронний гетьман Юзеф Потоцький. Гетьман був прихильником саксонських королів на польському престолі, що втім не заважало йому гратися у власну зовнішню політику.
У відбудованому в Немирові замку в 1737-му Потоцький влаштовує справжній міжнародний конгрес, де приймав делегації Росії, Англії, Австрії, Голландії, Туреччини.
Значну роль у розвитку містечка відіграє онук Юзефа Вінсентій Потоцький. Він відкриває в Немирові корпус шляхетної молоді (майбутня Немирівська гімназія 1838 р., яка мене ні разу не вразила, тож я ставлю фото моїх більш допитливих колег).

Граф-католик дає дозвіл, а можливо навіть і землю для заснування православного Немирівського жіночого монастиря. Василіянський монастир був у містечку ще давніше.
За радянських часів обитель, звісно, не діяла, дві монастирські церкви було зруйновано. Проте Свято-Троїцький храм, збудований в 1881-му вцілів. Сучасна обитель є ставропігією, тобто має особливий статус, як, скажімо, Севастополь.
В старому замку були створені мануфактури, де вироблялися килими, полотняні набивні скатертини і хустки. Крім того, Потоцький впровадив виробництво капелюхів, шабель і рушниць, постачаючи цю продукцію частково і на експорт.
Хобі пана Вінсентія було зрозумілим для XVIII століття — садівництво. Потоцький вирішив привабити до цього захоплення й інших: за його наказом селяни, щоб одержати дозвіл на шлюб, мусили попередньо висадити кілька плодових дерев, причому прищепу належало брати лише з графського розсадника, де були найкращі сорти. Така дивна захцянка власника міста приносила щедрі плоди його підданим — чимало немирівчан добре заробляло на вирощуванні і збуті фруктів.

Господар з помпою приймає в 1787-му році Станіслава Августа Понятовського, коханця ще молодої Катерини II і за сумісництвом останнього польського короля. В 1791-92-му роках у Немирові квартирує Тадеуш Костюшко, учасник війни за незалежність США і польського антиросійського повстання.
Між іншим, квартируватимуть у Немирові й російські солдати. Тут, у родині поручика Олексія Сергійовича в 1821-му році народиться син Микола Некрасов, котрий стане знаменитим російським поетом і публіцистом.



У перші роки російського владарювання Немирову не щастить. Після пожеж 1803 і 1811-го років місто вигорає вщент. Власне з тої причини всі архітектурні принади не старіше як XIX-XX ст. Немирів придбаває за якісь неймовірні гроші Станіслав Щенсний Потоцький, той самий закоханий авантюрист, господар Тульчина і уманської «Софіївки».
Його коштом в 1805-30 рр. за проектом італійських архітекторів будується костел Йосипа Обручника. Освячено храм було лише в 1838-му. За радянських часів культовий заклад служив за культурний, напередодні війни йому позносили вежі, тож упродовж багатьох років храм було не впізнати.
Реконструкцію завершили буквально кілька років тому.


Після смерті Станіслава Щенсного Немирів дістається у спадок спершу його старшому сину, але згодом не без пригод — іншому нащадку, Болеславу Потоцькому. Син шпигунки Софії Главані, приділяє поселенню належну увагу.
Його донька Марія Потоцька у 1856-му бере шлюб з графом Григорієм Строгановим. Один з нащадків знаменитого російського роду солепромисловців успадкував не лише пристрасть до колекціонування (можливо через неї він перекопує у пошуках скарбів скіфське городище), але й підприємницьку хватку.
(На багатьох сайтах наголошується, що у молодих було років під 70 (!) різниці. Та обставина, що дідусь мав стати батьком майбутньої княгині Щербатової у 86 років чомусь не надто здивувала. І все через прикру помилку: мова йде про Григорія Сергійовича, а не Олександровича).


Власне Григорій Сергійович і започатковує алкогольне виробництво в Немирові. 1872-го тут будується найбільший на Поділлі винокурний завод. Справу батька продовжує донька Марія. Після шлюбу з князем Олексієм Щербатовим — княгиня Щербатова.
«Саме вона, з її продуманим, зваженим підходом до справи, заклала наріжні камені управління компанією, якими у Nemiroff керуються й сьогодні», — так про неї пишуть на сайті Nemiroff. Не можу сказати про саме ті наріжні камені, але під її орудою будуються чимало міських споруд, млин-електростанцію і, звичайно, палац.


Палац, який певно у спадок про титул старшого Строганова мало не офіційно називають «палацом графині Щербатової», княгиня замовляє чеху Іржі Стібралу (він же — автор будівлі електростанції). Архітектор і художник був професором вже у 28 років, проте маєток Щербатової виявився для нього не з простих завдань.


Споруджують його на місці палацу графа Болеслава Потоцького. За народним переказом, княгині передрекли, що після завершення будови вона помре. Це, мовляв, і було причиною відносно довгої підготовки й подальших переробок.
Розпочаті ще в 1885-му роботи тривають до 1900-го, причому зі значною зміною первісного проекту. Будівля формах повторює обриси старого палацу. Стіни виконані з ямпільського пісковику, обидва фасади прикрашені класичними елементами.



Велика увага приділяється начинню палацу: встановлюється сучасна на той момент система опалювання, сантехніка. Майстерні садовники з Відня, Брюсселя, Праги старанно розплановують парковий ансамбль на 85 га.

Після революції княгиня з дітьми залишається у маєтку (її чоловік Олексій помер в Ніцці в 1912-му). Вважаючи себе поза політикою, вона надає притулок, харчує німців, поляків, росіян незалежно від прапорів.
Незважаючи на охоронний мандат, місцевий ревком проявляє ініціативу. В січні 1920-го Марію Григорівну з дітьми і навіть гостею було розстріляно у власному парку. «Безхозне майно» (як і спиртзавод) націоналізують, але замість звичного пограбування і знищення — облаштують оздоровницю.

Санаторій «Авангард» діє тут і досі. Щось, певне, в цьому є, відпочивати не з «Немировим», а у Немирові.


Немирів на Google-картах. Районний центр Вінницької області.
Проїзд на автомобілі від Києва — 246 км (біля 3,5 годин дороги), від Вінниці— 44 км, від Кіровограда — 276 км. Поруч варто подивитись на мавзолей у Печері, пам’ятки Тиврова і Тульчина, палац у Вороновиці.

p.s. На момент написання цього тексту Немирів уславився ще одним фактом. Його міський голова — один з небагатьох українських чиновників, оголошених у міжнародний розшук.
Віктора Качура звинувачують в отриманні хабара у сумі 1 млн. 790 тис. грн., які начебто він отримав за сприяння продажу земельної ділянки. Затримали його у кабінеті нотаріуса, який розташований поряд з приміщенням міської ради. Потім відпустили під підписку, а той накивав п’ятами.
Кожен вебмайстер знає, що з певного часу в Google Analytics з’явилась можливість бачити свій заробіток на AdSense в розрізі по джерелам трафіка. Тобто, якщо на ваш сайт приходять люди з сайту A та B, то ви не тільки бачите, скільки людей до вас прийшло з кожного сайту, а й скільки грошей принесли вам кліки, зроблені цими відвідувачами. Відповідно, може виявитись, що з сайту А приходить 1000 людей, але їх кліки приносять вам 1 гривню на добу, а з сайту B - приходить лише 100, але їх кліки приносять вам 10 гривень.
Короче, є така надзвичайно корисна інформація. І ви можете побачити її очима і навіть закачати собі CSV для наступного аналізу. Але ви НЕ можете отримати цю інформацію автоматично роботом. Мало того, що ця інформація недоступна через будь-який API, так ще заборона на парсинг відповідних гуглових сторінок явно прописана в EULA.
Арбітражу вони бояться, чи що?
Можете сходити якщо вас пре від мексиканських штампів або Стівена Сігала в негативній ролі. Інакше - не варто.

рускій языг
Прочитав статтю руского™ блогера і вирішив написати свою статтю на аналогічну тематику. Але з іншої точки зору, чому саме варто писати українською мовою.
Автор російськомовної станні наголошує на тому, що українською мовою дуже мало пишуть(він навів цифру 7%). Наводить статистичні цифри не на користі поширення нашої мови в блоґосфері. Але він мабуть не аналізував стан тих так званих «рускіх» блоґів, біля 90% із них відверте лайно, яке читають 2-3 людини в день і нікому вони не потрібні, окрім самого автора.
Спробую обґрунтувати чому ж варто писати українською.Створив опитування, щоб побачити громадську думку з цього приводу, а також пишіть свої думки у коментарях.
Примітка: коли опитування включено в запис, будь ласка
Хочете бути оригінальними і популярними — пишіть українською.
Хочете бути сірим і одним із безликих рускіх блогів — пишіть па-рускі.
PS.
Модними хочуть бути усі, але стильних одиниці.
На полиці в офісі співробітника, посеред сувенірів і мультяшних героїв раптом з’явилася пляшка з кольоровим пойлом Lenіnаde стилізована під радянський агітпроп з “funny” надписами часів військового комунізму. Центральний графічний елемент це великий серп і молот. Питаю співробітника: “??!” Каже, що товариш купив в якомусь совковому гадюшнику в штаті Орегон і ось подарував. Розказав чоловіку коротенько про те, що в східній Європі в деяких країнах (Польща, Естонія,..) серп і молот поза законом і прирівняний до свастики. Розказую про День Чорної Стрічки який з 2009-го відзначається в Канаді. З свастикою він все розуміє, а от серп і молот “це ж російський символ”. Кажу, що ні – символ комуністичний… ГУЛАГ – мало смішного насправді, кажу. Зранку приходжу пляшка досі стоїть. Кажу ввічливо: “Чоловіче, ця пляшка мене дратує, прибери будьласка”. Пляшка моментально прибирається, позаяк якщо тобі хтось каже таке в офісі в Канаді і ти не погодшуєшся – наступна наша розмова в офісі у менеджера або при спеціальній комісії. “Ну, якщо ти просиш. Але це ж все символіка з минулого…” “Ні, не з минулого, друже…” Мільйони людей досі страждають від наслідків діяльності червоних режимів.

Вітаю. Як Вам відомо, відеокурс “Джумла для початківців. Частина перша” йде з дуже солідною кількістю та якістю бонусів (футболка, безкоштовні тарифні плани на хостинґ, безкоштовна консультація тощо). У цьому дописі хочу трохи докладніше про них розповісти та продемонструвати грошовий еквівалент бонусів.
До речі, шанс отримати один або кілька бонусів з цього переліку дорівнює 99% Не проґавте таку унікальну можливість!
Отже, ось перелік бонусів та їх грошових еквівалентів:
Зауважте, що сам курс коштує усього 40 грн, а грошовий еквівалент майже кожного бонуса значно більший за цю суму.
Почитати докладніше про бонуси
Якщо у Вас є будь-які питання стосовно бонусів чи самого курсу, буду радий відповісти на Ваші запитання:
E-mail: vitalmaque[песик]gmail.com
Skype: vitalmaque
ICQ: 370634132
'); //--> Баннерная сеть BANNER.UA
podcaster.org.ua – BBC – 20 років самопроголошеному Придністров’ю
Український блог для блогерів та веб-майстрів
Розповсюдити через соцмережі


Соликамск – третий по величине город Пермского края (97 тыс. жителей) в 200км от Перми и в 25км от Березников. Фактически, эти два города образуют агломерацию, почти соприкасаясь промзонами. Но более того – это старейший (основан в 1430 году) существующий город Урала, и по-моему – самый красивый. Архитектура Соликамска не просто достойна архитектуры Каргополя или Великого Устюга – а даже в чём-то превосходит их.
Ведь в 15-17 веках Соликамск был одним из наиболее развитых городов России, старейшим промышленным центром страны, производившим до 50% русской соли. Однако в 18 веке уральское солеварение потеряло конкурентоспособность, и Соликамск до 1930-х годов погрузился в забытье: в городе нет храмов моложе 250 лет.
Рассказ о Соликамске будет состоять из трёх частей: в первой – о центральном ансамбле Соборной площади; во второй – о прогулке по центру города; в третьей – о старинном Усть-Боровском сользаводе.
Березники и Соликамск – это практически единое целое, от начала одной промзоны до начала другой – минут 20 езды. Соликамск, в отличие от Березников, сильно разрежен и растянут, и состоит из трёх частей:
1. Промзона – занимает юг города, и представляет собой не плотный конгломерат заводов, а как бы гигантские пустырь, по которому на приличных расстояниях друг от друга расставлены рудники и комбинаты с парой деревенек между. Промзона достойна отдельного поста, но толком заснять её из окон автобусов я не смог.
2. Собственно Соликамск – старинный городок, обросший хрущёвками.
3. Боровск – район на севере города, в прошлом бывший отдельным ПГТ.
Автостанция находится в самом центре Соликамска, около центрального рынка и Соборной площади. Вводный кадр снят с её перрона.
Вот тот же самый вид с другой точки:

Слева направо: Крестовоздвиженский собор (1698-1709, зимний храм), Воскресенская церковь (1714-52, обезглавлена), Соборная колокольня (1713), Троицкий собор (1684-97, главный), Богоявленская церковь (1683-90, старейшая в городе). Площадь перед соборам облагородили недавно, а до Революции на её месте стояли торговые ряды.
Взгляд назад – автостанция правее границы кадра:

Вид вдоль этих домиков от главной улицы 30-летия Победы в сторону автостанции:

Ну а теперь – об отдельных здания Соборного комплекса. Он состоит как бы из двух частей, и первая (ближняя) больше всего по композиции напоминает Новый Торг в Каргополе – колокольня и три храма вокруг неё. Доминирует в пейзаже Троицкий собор:

Редкий в Дальней России храм допетровской эпохи, мне он кажется одним из красивейших храмов России вообще:

Издалека он может смотреться весьма типично, но на самом деле вся красота этого собора – в деталях. От весьма крупных, таких как эти два крыльца:

До мелких, таких как корона на фасаде (благодарность за то, что на постройку собора пожертвовал крупную сумму царь):

Здесь интересно буквально всё. Ажурные кресты, скрывающие целые картины:

Наличники – ни одно окно не повторяет другие:



Столбы западного крыльца (обращённго к площади):

Икона и изразцы северного крыльца (обращённого к колокольне):

И многое другое. По этому собору, пожалуй, легко можно сделать отдельный пост. Внутреннее его убранство не сохранилось, и в зале собора размещается краеведческий музей (довольно неплохой). Под северным крыльцом – вход в единую кассу для всего музейного комплекса (включая Усть-Боровский сользавод в 10км отсюда).

Обезглавленная Вознесенская церковь – в прошлом замечательный барочный храм, похожий на церкви Русского Севера и Вятки:

Внутри неё ныне музейный архив и запасники. Хорошо, что она не разрушена, а всего лишь обезглавлена – есть вероятность, что скоро её восстановят.
Далее – одно из самых необычных зданий Соликамска, Соборная колокольня или колокольня-на-палатах:

Её высота – 57м, причём она считается падающей (отклонение 1,5м), но я этого не заметил. Колокольня вписана в рельеф – с одной стороны в палате два этажа, с другой – все 4:

Характерные “пламенеющие” украшения башни:

И очень гармонирующая с ними народная вышивка на балконе (выставка-продажа, как я понял):

За колокольней, у рынка – зимний Крестовоздвиженский собор. На самом деле внутри он заброшен, а завершение – деревянный муляж. Ранее он был занят пивзаводом и обезглавлен. И всё же появление купола и главки очень оживило панораму – в мои прошлые приезды (2002 и 2005) Соборная площадь выглядела намного проще:

Дальше – пара советских зданий (в одно из них, бывшую школу, вероятно переедет из Троицкого собора музей), а дальше – дом Воеводы:

Это тоже уникальный памятник, старейшее (1688) гражданское здание Урала, да и просто самые дальние от Москвы палаты. Появление его здесь обусловлено тем, что в 1613-1732 годах Соликамск был центром воеводства (в 1722-32 – провинции), то есть не только экономическим, но и административным центром Прикамья. Дом на заднем плане – новодел на месте здоровенной избы, занятый ныне сувенирным магазином. Избу я застал еще в 2002 и 2005 годах, и в целом не могу сказать, что перспектива улочки “убита”. Отдельная тема – бабка с коромыслом, которая увидев мой фотоаппарат, высказалась:
-Вот воевода-то сволочь был, себе-то воооон какой дом выстроил, а рабочим нет!
-Так это ведь и крепость была, на случай нападений.
-(улыбаясь) Да я так на всё ругаюсь! (снова сварливым тоном) Вот, зачем церквей понастроили, для кого? Что в них, жить, что ли можно? А для рабочих ничего не строили!

Оформление всех четырёх фасадов по богатству сравнимо с оформлением соборов. Внутри ныне музей – на первом этаже воссоздан интерьер приказной избы, на втором почему-то отдел советской истории. Задняя сторона дома изуродована металлической лестницей:

Дело в том, что внутри дома – лишь внутристенные ходы, больше похожие на лазы. Ходишь по ним скукожившись и едва ни ползком, и не понятно, как там мог пройти толстый боярин в шубе и тем более ратник в доспехах и с оружием. Но вместо металлической лестницы можно было бы построить деревянную!
Ну а дальше – Богоявленская церковь, самое старое здание Соликамска:

Его оформление еще богаче, чем у Троицкого собора, а цветастая реставрация подчеркнула многие незаметные детали. Это просто феерия в камне:





Внутри храма ныне также музей церковных древностей – в основном икон, а в главном зале сохранился красивейший иконостас 18 века. В восточной ограде – вот такая Петропавловская часовня середины 18в., которая могла бы целиком поместиться в зале не слишком большой церкви:

Как и в Усолье, в Соликамске я третий раз. Как и в Усолье, реставрация идёт очень медленно – но идёт. В 2002 году соборы и палаты были обшарпаными и ветхими, к 2005 приняли нынешний облик Богоявленский собор, палаты и колокольня, к 2010 облагородилась площадь и обзавёлся куполом Крестовоздвиженский собор. В 2005 мне облик Богоявленской церкви показался ужасающе безвкусным и аляповатым, а в этот раз почему-то совсем не резал глаз.
Сравнивая Богоявленский и Троицкий храм, я думаю, что такая реставрация намного лучше смотрится вблизи, так как подчёркивает детали, но издалека всё-таки портит облик собора. Возможно ли найти какой-то компромисс – я не знаю.

Дома около собора – в жёлтой сталинке находится художественный музей:

Завершим этот пост подъёмом на колокольню – экскурсии туда ходят каждые 2 часа (в 10, 12, 14 и 16), подъём только в сопровождении – к вольностям на Урале не привыкли, да и есть пара опасных участков:

Колокольня весьма запущена – площадки завалены голубиным помётом. Но на верхней площадке укреплены дореволюционные фотографии окружающих объектов (в том числе утраченных) с историческими справками:

Троицкий собор (если не хотите контрового света, поднимайтесь в 16:00), на заднем плане виден заброшенный театр:

Улочка с домом Воеводы (здание на переднем плане – возможно, будет передано музею вместо храмов):

Кресты Богоявленской церкви:

Купол Крестовозвдиженского храма и одна из соликамских произон (не соляная) на горизонте:

Детали:


Площадь. Справа у края видна автостанция, дальше среди застройки – храмы, на самом верху – вершина одного из соляных отвалов, а на переднем плане Воскресенская церковь:

А это – речка Усолка, на которой стоит город. В неё стекает вода соляных ключей, и кое-где водятся “представители нетрадиционных для пресных водоёмов флоры и фауны” – на самом деле вовсе не морская живность, а анаэробные бактерии. Раньше здесь стоял крупный деревянный солеваренный завод с электростанцией, и пожалуй его можно считать главной в центре города утратой советского времени. Впрочем, сохранился его аналог Усть-Боровский сользавод.

На этом и закончим осмотр Соборной площади. В следующей части – о других красотах в центре Соликамска, и начну её более дальними видами с колокольни.
… тобто, використання функцій без побічних ефектів, дозволяє легко та невимушено застосовувати проектування “зверху вниз”: в потрібне місце вставив стаб і порядок. Коли руки дійшли - реалізував.
Не подобається нова іконка iTunes. Як її поміняти на стару?
В ніч з 28 на 29 травня 1940 року “Whitley” із 10 бомбардувальної ескадрильї вилетіли бомбардувати Дортмунд, Дюйсбург, Дюссельдорф і Кьольн. Екіпаж під командуванням Воррена переплутав гирло Темзи з гирлом Рейну і успішно відбомбився по базі “Спітфайрів” в Бассингборні.
Ця історія закінчилася щасливо. Воррен із пілота став другим пілотом і називали його з того часу барон фон Воррен.
Але це ще не все: через якийсь час “Спітфайри” із розбомбленого аеродрому пролетіли над аеродромом 10 ескадрильї в Дишфорті і розкидали над ним саморобні Залізні Хрести!
Історію утягнув в Кампфлігера.
Бачити енергійних молодих українців, що виходять на акції проти приватної власності на засоби виробництва.
15-16 жовтня 2010 року у Харкові пройде друга Всеукраїнська конференція «Пошукова оптимізація і розкрутка сайтів в інтернеті», організатором якої є компанія Promodo.
Минулого року захід зібрав понад 200 учасників з усієї країни, які виступали в ролі доповідачів або слухачів. Цього року головними темами для обговорення стануть розвиток ринку інтернет-реклами в Україні, ефективність різноманітних видів трафіку, просування сайтів у пошукових системах, соціальних медіа, та багато іншого.
Серед доповідачів будуть представники таких відомих компаній, як Яндекс, Google, магазину Rozetka.ua, агенцій Uamaster, Netpeak, UsabilityLab, та інші. Окрім стандартних доповідей учасники конференції зможуть взяти участь у тематичних майстер-класах, які допоможуть суттєво покращити ваші навики, розширити кругозір та професійні можливості роботи в інтернеті.
Для кожного наступного учасника від однієї компанії передбачено систему знижок при оплаті вашої реєстрації на Optimization.com.ua 2010.
Більш детальні умови проведення цієї конференції – розклад, адреси, тощо – ви зможете знайти ось на цій сторінці [www.optimization.com.ua].
Повернувся з відпустки я і повернулась з відпустки чудова акція Банероманія, що дарує безкоштовне розміщення банера на моєму блозі!
Від сьогодні і на 15 днів розміщено банер сайта “Інтернет-журнал для молоді – MOLODI.IN.UA”. М-м-м… це цікавий інформаційний сайт з матеріалами для молоді і не тільки ;)
Як прийняти участь у акції? Достатньо всього лиш написати коментар-заявку на участь та надіслати сам банер на адресу скриньки: mr.psiho+banneromania[at]gmail.com. Про умови акції читайте тут.
Статистики немає, адже була відпустка. Зате вона буде через 15 днів. І, повірте, буде вражаючою! А поки-що залишайте свої заявки на участь. Наступний учасник вже є – це Amargo. А після ще не зайнято. ;)
За підтримки:Привіт усім читачам блогу! Я вже повернувся з відпустки. Насправді навіть я приїхав ще 28 серпня, але справжнім робочим буду вважати сьогодні (звісно п’ятницю, ага
).
Кілька слів про те були. Цього року ми з дружиною відпочивали у Криму, у артеківському поселенні (це як район містечка Гурзуф, де мешкають працівники МДЦ “Артек”). З плюсів – перепустка на три чистих і малолюдних артеківських пляжів, можливість трішки гуляти на території (є багато гарних садів і парків) та неповторно гарна природа ПБК. З мінусів – звісно ж ціна житла і відсутність сервісу (проживав на квартирі) та високі кримські ціни на… все. Тим не менше, відпочинком ми дуже задоволені!
Ось ще кілька фотографій:

Вода чиста, прозора. Тут десь від метра до двох.


Добрий день, дорогі читачі. Знову пишу пост спочатку на папері за чашечкою кави
і лише згодом передруковую його у блог. Закінчилось літо і я, як і кожного місяця підбиваю підсумки і ставлю цілі на наступний місяць. Тим, кому цікаво, якими були мої минулі досягнення, раджу почитати цю рубрику. А зараз перейдемо до звітності перед собою та вами.
Серпень видався вельми цікавим місяцем. Адже з 1-го серпня я став офіційно безробітнім. У мене з’явилось у рази більше вільного часу і разом з тим я не зміг його раціонально використати, так як не ставив чітких задач та цілей на цей місяць.
Оскільки у кінці серпня я подав документи у центр зайнятості, аби отримати статус “безробітній”, то до наступного місяця я аж ніяк не можу бути офіційно влаштованим на будь-яке підприємство. В такому випадку мене знімуть з обліку і вже не буду претендувати на одноразову виплату, яка видається центром зайнятості підприємцям початківцям на відкриття власної справи.
Хоча для її отримання я ще маю пройти двотижневі курси і скласти бізнес план. Та це буде згодом. Скажу вам по секрету – Ця виплата буде рівна половині моєї річної зарплати. Так що бути звільненим дуже вигідно 
А зараз я розповім про те, чого я досяг у блогінгу та заробітку в інтернеті за серпень:
Перше, що хочу відмітити, це запуск тестової групи #UAtwiBl. Хто ще досі не знає, #UAtwiBl це група активних блогерів-твіттерян, що за допомогою ретвітів обмінюються тематичним трафіком між блогами учасників.
Я уже зробив на своєму блозі чотири випуски #UAtwiBl і задоволений результатами. Крім збільшення відвідуваності блогу, я познайомився з цікавими блогерами та знайшов однодумців. Я думаю, це найголовніше.
Зараз чисельність групи #UAtwiBl становить 12 активних учасників. Пропоную і вам приєднатись до цієї групи, тоді згодом ми почнемо розділяти учасників чітко по тематичним групам, аби отримувати більшу віддачу від кожного ретвіту.
Також у серпні я написав аж 16 постів, що для мене є рекордною кількістю. Саме, це дозволило мені утримувати відвідуваність на рівні не менше 60 унікальних відвідувачів. Надіюсь у вересні я подвою це число.
Серпень став для блогу akhe.info продуктивним у плані монетизації. Знайшлося кілька рекламодавців, що купили місця, відведені під банери (не на 1-н місяць), та кілька постових.
Мало того, я вирішив поекспериментувати з розміщенням тізерів на цьому та інших блогах. Мені захотілось перевірити нову тізерну партнерку tizerbox. Зараз там платять за одного активного реферала 50 рос. рублів, та в середньому 50 копійок за 1 клік по тізеру.
Результати розміщення тізерів на цьому блозі мене зовсім не задовільними. З початку розміщення тізерів, було лише кілька кліків. Пояснюється це малою кількістю рекламодавців системи, адже тізерка ще молода, та не тематичність тізерів до контенту. Думаю через кілька днів зніму її з цього блогу.
А ось на блозі розважальної тематики ці тізери мають куди більший успіх. При відвідуваності 100-150 уніків, в середньому я отримую 2 кліка щодня. Якраз вистачить на хостинг
Та всеодно я раджу вам спробувати монетезувати свої сайти цими тізерами.
Ще один новий вид монетизації, який я використовую у тестовому режимі з середини серпня – це рекламна стрічка Nolix.Цю стрічку ви мажете бачити під шапкою блогу.
Nolix - доволі цікавий інструмент монетизації будь-якого блгу, що має хоч якусь відвідуваність. Про цей сервіс я згодом напишу окремий пост, де розповім про результати роботи з ним. А на даний момент за 2тижні я заробив 5$ – це при відвідуваності 50-70 хостів. Блогерам, що мають проекти з хорошим трафіком, варто задуматись над розміщенням такої стрічки.
Ну і звісно серпень приніс мені хороший прибуток від розміщення вічних посилань через систему gogetlinks. Про неї я написав цікавий пост і обов’язково напишу ще. Менше як за місяць на моєму балансі красується 2500 російських рублів. І весь цей заробіток з блогу, ТІЦ якого лише 10.
Ліричний відступ:
Дуже сильно хотілось відпочити на морі, але цього літа не вдалося. Останню виплату, яку отримав з компанії, де працював, я витратив на купівлю професіональної кавомолки. Нею я задоволений і впевнений, що гроші не спущені на вітер. Але від відпочинку довелось відмовитись. невже криза й до мене добралась?
Так як у минулому місяці я не ставив точних цілей, то і серйозних результатів я не досяг. Чесно кажучи, причиною усьому є моя непоборна лінь. Дуже важко працювати, коли цього не хочеться.
Дві провальні цілі з трьох 
Поставити чіткі цілі на вересень також не вдасться, оскільки цей місяць буде присвячений центру зайнятості. Хоча маленький план на вересень таки є:
Життя:
Тенети:
Усім хто ходить до школи та університету я бажаю гарно розпочати навчальний рік і не відрощувати одразу хвостів.
На десерт відео зі світловою проекцією на будинок.

Вітаю вас, дорогі друзі. Сьогоднішній пост присвячую веб майстрам, які вирішили заробляти на своїх блогах продажем вічних посилань. Я розкажу як просто можна приховати непотрібні, або рекламні пости з головної сторінки, при цьому не відлякуючи постійних читачів і даючи можливість роботам пошукових систем проіндексувати їх.
Якщо у вас є блог із показником ТІЦ відмінним від нуля і ви хочете заробляти на ньому (наприклад так як я – 1200 російських рублів за 10 днів), то вам необіхідно додати блог до системи GoGetLinks.
Правила системи доволі жорсткі, але при їх доскональному вивчені розумієш, що заробляти з GGL дуже просто.
Більшості веб майстрів, готових купити посилання через GGL, не цікава тематика вашого блогу, їм важливе “пузо” проекту, на якому буде розміщене їх посилання.
Але правилами GGL забороняється розміщувати більше одного рекламного посилання на сторінці, а заробляти хочеться. І при цьому іноді навіть можна піти на такі речі як рерайт, та статті не дуже підходящі по тематиці до вашого блогу.
Тому робимо окрему рубрику, в яку будемо додавати на пів унікальні статті. Наприклад: “Новини українського інтернету” чи щось в такому стилі. Я думаю вам, чи людині, яку ви наймете, буде не важко робити глибокий рерайт новин. Головне аби довжина статей не була меншою за 500 символів.
Тепер сміливо качаємо та встановлюємо плагін Advanced Content Excluder – ACE і у налаштуваннях ставимо галочки на рубриці, яку хочемо приховати з головної сторінки та стрічки RSS. У нашому випадку це “Новини українського інтернету”.
Відтепер записи, які будуть відноситись до цієї категорії не будуть публікуватись на головній, але будуть видні для пошукових роботів. отже індексація сторінки відбудеться, хоча пізніше, ані ж для звичайного посту. Аби прискорити індексацію таких сторінок, використовуйте твіттер, соціальні закладки і всі методи, які вам відомі.
Тепер можна приймати усі заявки у GoGetLinks і розміщувати посилання у постах з прихованої рубрики та заробляти більше, не відлякуючи читачів не унікальним, а іноді не дуже корисним тестом.
До речі, можна приховати не тільки одну рубрику за допомогою цього плагіну, а й сторінки. Також можна приховати запис з головної, але залишити у стрічці RSS. Уважно придивіться до налаштувань та поекспериментуйте.
Можливо ви скажете, що це не білий спосіб заробітку, але на що тільки не підеш, аби увірвати трошки більше грошенят. А скільки ви заробляєте у GGL?
Десертне відео сьогодні про варіанти полювання на ведмедя. Просто вписуйте англійські слова у стрічку і дивіться варіанти розвитку. Зараз це бомба у Youtube.
— Постовий —
Якщо ви знаходитесь постійно в напрузі, то рано чи пізно у вас може з’явитися стрес чи ви впадете у депресію. Депресия? Выскажись, будет легче! У такі моменти краще з кимось поспілкуватись, стане куди легше.
Надибав я на флікрі прикольні роботи Lenny&Meriel під назвою Sparebots. Закортіло і мені таке щось зробити. Ось такі у мене вийшли істоти:



Навіть зараз дістатись до деяких сіл Полісся — завдання не з простих. Підсушена меліорацією земля залишається важкою для прокладання доріг. Що вже казати про дрімучі часи Русі чи Литовського князівства?
Може саме з огляду на неприступність і стало волинське поселення колискою для українського княжого роду Четвертинських.

Вперше про Четвертню згадують в 1409-му році, вже як про місто. А отже, поселення має давніше походження. Дехто вважає, що до заснування села причетний син князя Володимира Великого братовбивець Святополк.
В усякому випадку, нащадки Рюрика, що вибрали собі Четвертню за родове місто, воліли називатися Святополк-Четвертинськими. Володіли вони чималими землями на Волині, Брацлавщині, Турівщині.
Назва села походить від якоїсь чверті чи четвертого разу. Тиражованою є така версія: В історії відомі поселення, що передавалися у спадковість на певному праві власності по четвертому разу, які так і називалися «четвертними поселеннями».


На жаль, я не можу розтлумачити, що власне це означає. Підозрюю, що мова йде чи про якусь обов’язкову четвертину (як в наші дні — обов’язкову частку для немічних родичів), чи про щось подібне. Головне, що тою часткою не погребували Святополки. Бо очевидно не без їх допомоги село стає містом визнаним.
Аби це сталося, потрібен був спеціальний документ, локація. Це такий королівський папір, що дозволяв заснування міста чи надання новому місту міських прав. Ніби як ідентифікаційний номер від податкової. Вже з ним можна було просити про маґдебургію і тому подібні розкоші.
Четвертня свою локацію отримала в 1471-му. Це дозволило проводити в місті щотижневі торги і річний ярмарок. Крім того, на той момент в Четвертні вже діяв заснований князями в 1437-му році Преображенський монастир.

Монастир був спершу роблений з дерева, але на початку XVII століття його головний храм перебудовують у камені.
Храм справляє солідне враження: стіни двометрової товщини, глибокі вікна, важкі ковані двері, двадцятиметрова висота. Міцності споруди додавав вапняковий розчин на яйцях зі шкаралупою. Церква має мінімум оздоблення, хіба що бароковий фронтон.



(Мені, читачу Дена Брауна, знаки нагорі тхнуть масонством. Звичайно, це лише від мого клерикального невігластва).
Сусідню дзвіницю збудували значно пізніше, в 1905-му.

До православного монастиря в 1625-му на запрошення Григорія Четвертинського прибувають мандрівні друкарі-фрілансери, монахи Сильвестр і його колега з дивним прізвищем Павло Домжив-Люткович-Телиця. В Четвертні друкується «Псалтир» — 244-сторінковий фоліант з гербом Четвертинських на обкладинці.
Про середньовічну Четвертню (тоді це було два поселення, Стара і Нова, що нині зветься Боровичі) згадується як про досить розвинуте містечко. В певний період тут було два монастирі, друкарня, гуральні, вітряні й водяні млини, кузні та інші ремісничі об’єкти.

Якийсь час Четвертнею володіють князі Збаразькі. Саме тоді Яків Четвертинський будує на іншому березі Стиру замок, основу Нової Четвертні. Згодом вже його син, Стефан Четвертинський викупить родовий маєток.
Проте у XVIII столітті містечко занепадає. За описом 1798 року село було власністю князя Фелікса Четвертинського, а мешкало тут лише 249 жителів.

Вже не знаю з якого дива, але за переказами саме в це занепале містечко власною персоною прибуває нова господарка Волині російська імператриця Катерина II. Її величність дарує старовинному монастирю дві ікони, рукописне Євангеліє і… свої сукні на ризи батюшці.
Переконаний, що ніякої Катерини тут не бувало. І навряд чи освіченій імператриці спало б на думку дарувати царські шмотки попу. Проте люди вірять, що серед старовинних ікон, що зберігаються в церкві є також дарунок цариці. А на найбільші свята служба ведеться зі древнього рукописного Євангелія.

Тишу сучасного життя екс-княжої Четвертні інакше як патріархальною не назвеш. Вулиці (хіба крім частини центральної), а особливо під’їзди до села — суцільне болото. Зрештою, як і сто років тому (ці фотознімки я знайшов на районному форумі).


Стара церква надійно захована у височенних заростях кукурудзи.


На порослих ряскою безкраїх поліських болотах бавиться свійська і несвійська птиця.



Дехто вже нагулявся й вирушив додому.


Місцевих мешканців на Волині відзначають особливо. По-перше, за бунтарський дух. Кажуть, що за це сусіди жартома прозивають четвертинців «чеченцями». І по-друге, за колориту місцеву говірку.
Ні за перше, ні за друге нічого не скажу, бо від чеченців мене Бог милував, а єдиний мешканець Четвертні, з яким я намагався потеревенити, виявився німим.
І на останок про ще одну особливість сучасного життя села. Здавалось би, загублене в бездоріжжі волинських боліт село має вимирати. Кращі часи у минулому, роботи немає, молодь їде в місто і так далі. Проте ще одна пташка, яку я зустрів дорогою підказала, що не все так погано.

Так от, біля церкви, та й на головній вулиці села я побачив з десяток дитячих візочків. Молоді мами грілись під недільним сонечком і вигулювали малюків.
Мало того, відповідно до указу вже Віктора Януковича про присвоєння звання «Мати-героїня», зі 140 волинських матусь 15, тобто одна десята (!) мешкає у Четвертні (у Луцьку — нуль). Геройські четвертинські мами мають по п’ять, сім і навіть десять дітей. Такий от демографічний бум.

Бонус-трекЧетвертня на Google-картах. Село Маневицького району Волинської області. Проїзд на автомобілі від Києва — 402 км (біля 5,5 годин дороги), від Луцька— 50 км. Дорога через с. Криничне краща.
Червень
Україні не потрібні інновації
Немає інновацій – немає майбутнього. Ми з вами можемо зайти у темне Середньовіччя у часи, коли в країні не залишиться майже нікого з тих, хто міг би розвивати та ефективно використовувати ІТ-галузь. Влада України робить все для того, аби унеможливити процес інформатизації та швидкого прогресу країни в цьому плані. Для цього досить почитати кілька пунтків проекту нового Податкового кодексу, який був прийнятий у першому читанні 17 червня.
Липень
Інтерв’ю з організаторами Lvivtwevent
29 серпня у Львові пройде ювілейна, п’ята зустріч користувачів Твітера. Бренд Lvivtwevent став упізнаваним не лише за публікаціями в блогах та твітері, а й завдяки тому, що ці зустрічі щоразу збирали все більшу кількість людей, які збиралися, щою просто розважитись і поспілкуватись. Однак тривалий час за лаштунками могли залишатися люди, без яких цих подій не було б ніколи – це організатори Lvivtwevent.
Кілька слів про Dofollow-блоги
Чи знайомі ви з терміном Dofollow-блог? Чи знаєте ви, що це означає? Якщо ні, то ця стаття саме для вас. Ви мабуть знайомі з тегом nofollow, який забороняє пошуковикам переходити по лінку. На багатьох блогах до будь-яких лінків в коментарях додається цей тег. А от на Dofollow-блогах – ні.
Що робити, коли СБУ проситься у френди
Сподіваюся, всі чули вчорашню історію про СБУ і блогера? Коротко: автор блогу на Livejournal написав у себе кілька дуже поганих слів на адресу влади, і СБУ запросила його до себе на бесіду. Результатом зустрічі стало підписання блогером цидулки, в якій він зобов”язується не писати більше подібних речей. Слава Богу, все закінчилось цілком нормально для обох сторін – і блогер живий, і СБУ не втратила обличчя. Але скандал вийшов гучний – люди почали говорити про репресії зі сторони влади і наступ СБУ на вільний інтернет. Але якщо копнути трохи глибше, то, як і завжди в таких ситуаціях, з”ясовується, що насправді не все є таким однозначним, як може здатися з першого погляду.
Серпень
AdBlogger – каталог цін на рекламу у блогах
Сьогодні я нарешті можу показати вам обіцяний міні-проект для блогерів. Він отримав назву AdBlogger і являє собою, по суті, рекламний каталог, в який будь-хто може додати свій блог. Каталог є відкритим, безплатним і без вимог до учасників – ось що робить його привабливим і для блогерів, і для рекламодавців. Для останніх він взагалі стане джерелом цінної інформації – тепер не треба буде ходити по десяткам сайтів, щоб знайти інформацію про можливість публікації постових чи розміщення банерів. Всі адреси та пропозиції будуть зібрані в одному місці.
Смерть друкованих медіа вже не за горами? [Опитування]
Останній рік розмови про платний контент, занепад друкованої преси та прогрес інтернету стали лунати все частіше. Спочатку ця тема була (і є) досить актуальною для США та Заходу. А тепер обговорювати тему друкованих медіа стали і в Україні та Росії. Очевидно, що після сумних фінансових подій дворічної давності, проблеми почалися і в наших паперових ЗМІ.
Сервіс Робота дозволяє усім бажаючим розміщувати власні вакансії та резюме. Job.blogoreader.org.ua відрізняється від численної кількості подібних порталів тим, що він спеціалізується лише на ІТ-сфері, а до самих оголошень не ставляться високі вимоги. Тобто тут можна буде знайти людину, яка намалює вам простенький банер, або ж розповісти про те, що ви є копірайтером і шукаєте замовлень. Цього ви не зможете зробити на великих порталах з пошуку роботи.
10 WordPress-плагінів для створення мобільної версії сайту
Ринок мобільних пристроїв росте вражаючими темпами, і вже зараз більше 5 мільярдів людей на планеті мають мобільний телефон. На більшій частині з них в тому або іншому вигляді присутній інтернет, хоч переглядати сайти, не оптимізовані для мобільних телефонів, інколи буває нестерпно, люди продовжують це робити. А розробники йдуть назустріч людям, і створюють спеціальні версії сайтів, оптимізовані під менші екрани і менше споживання трафіку. Якщо у вас є сайт на WordPress, і ви б теж хотіли отримати мобільну версію сайту, сьогодні я розповім, як це можна зробити за допомогою плагінів.
Постові: Budotube.com – дивись рідкісні фільми про бойові мистецтва
бесплатно скачать photoshop cs3 в интернете
интересные статьи на сайте: работа в интернете. Начинай работать прямо сейчас!
У Львові завершився «Тиждень актуального мистецтва» – один із наймасштабніших проектів contemporary-art в Україні, який тривав навіть не , а цілих 10 днів, під темою «Абстрактне vs реальне». У проекті взяло участь близько сотні митців із Польщі, Нідерландів, Великобританії, Ізраїлю, Ісландії, Канади, Швейцарії. Україна була представлена митцями із Києва, Харкова, Ужгорода, Херсону, Івано-Франківська, Дніпропетровська та, звісно, зі Львова ...
Сергій Фоменко, а в народі просто Фома, лідер гурту «Мандри», не соромиться свого минулого. Легко і відверто, не приховуючи «делікатних» моментів у біографії, говорить про те, що, наприклад, двадцять років тому був… двірником. Життя в Україні Фома прирівнює до екстріму. Каже, коли потрапляєш в європейську країну, де життя плине спокійно, впевнено, а люди в 50 років починають подорожувати і кататися на роликах, при тому як у нас в 60 вже лягають у труну, розумієш, що Україна – стресова країна...

Компанія Canon представила публіці великий CMOS-сенсор з габаритними розмірами 202х205 мм. Це приблизно в 40 разів більше, ніж розміри повноформатного 35мм CMOS-сенсора (на фото це показано наочно). Домогтися такого результату компанії вдалося завдяки застосуванню нової схеми, що забезпечує підвищену швидкість зчитування даних з сенсора.
На даний момент Canon не надала інформації де буде використовуватись ця матриця. Згідно з офіційною інформацією, завдяки даному CMOS-сенсору можна вести запис відео 60 кадрів/сек при рівні зовнішньої освітленості 0,3 люкс (ніч в повний місяць). Canon припускає, що таке обладнання може використовуватися астрономами для зйомки зоряного неба або, наприклад, зоологами під час нічних зйомок тварин.
Але це ще не все. Не так давно компанія Canon представила 120-мегапіксельний CMOS-сенсор (13280х9184 точок). При цьому сенсор має розміри APS-H (28,1х18,7 мм).

Розроблений 120-мегапіксельний APS-H CMOS сенсор забезпечує максимальну швидкість зйомки 9,5 кадри/сек. Також наголошується здатність такого пристрою здійснювати запис відео в Full HD 1920х1080, при цьому для цього процесу може використовуватися лише 1/16 поверхні сенсора. Відзначається, що знімки, зроблені новим сенсором, навіть після збільшення або обрізання зберігають високий рівень деталізації та чіткості зображення.
Ну і тут Canon не повідомляє про плани використання нового 120-мегапіксельного APS-H CMOS сенсора в кінцевих пристроях.

Привіт усім читачам. Сьогоднішнє інтерв’ю можна назвати міжнародним, адже мій гість із
Російської Федерації, м. Красноярськ (Сибірь). Фотографії цього вебмайстра ви не знайдете у інтернеті, але його творіння, які приносять непогані гроші, ви мабуть знаєте і бачили їх не один раз. Його ім’я Олександр Геннадійович. Воно вам ні про що не скаже, краще почитайте його SEO блог. Тепер до самого інтерв’ю: Оскільки, Олександр не розуміє української, то інтерв’ю я проводив на російській мові. Це перший пост на моєму блозі, який написаний суто російською мовою.
- Приветствую тебя, Александр, рад видеть тебя на своем блоге. Спасибо, что уделил время для интервью.
- Привет, Александр. Спасибо, что пригласил. Готов ответить на твои интересные вопросы 
- Когда впервые ты познакомился с компьютером и интернетом?
- Компьютер появился в 2000 – 2001 году. Первый интернет – в 2006. Модемный и ужасно медленный
- Почему ты решил заниматься заработком в интернете и почему выбрал именно блогинг? Расскажи про свой первый проект в интернете.
- Решил заниматься заработком потому что во-первых хотел немного денег, во-вторых это было очень увлекательно и интересно
Первый проект был сайт на бесплатном хостинге. Сайт был на-половину отрерайчен, на-половину скопипастен из открытых источников. Посвящен он был заработку на кликовых и автосерф-спонсорах..
- Так твой первый заработок был на кликовых и автосерфинговых проектах?
- Да, первый бакс я заработал именно на этом занятии. Это сложно назвать заработком, так как на интернет я тратил денег в разы больше
- Кто был первым твоим рекламодателем и как заработал свои первые деньги?
- Первые нормальные деньги пришли от сапы в 2008. Я отсканировал 2 книги, сделал 2 сателлита, прогнал их по каталогам, получил тиц 10-30, пр 2-4 и повесил сапу.
- Когда ты решил, что блогинг сможет стать твоим основным источником доходов?
Когда читал финстрипы известных блоггеров в 2008 году.
- Блогеры и ты сам пишешь там правду или это для того, что бы поднабраться рефералов?
- Не знаю как остальные, я писал правду. Даже не для того, чтобы набрать рефов, а потому что это интересно и нравится многим читателям. Сейчас смотрю на финстрип за август 2008 года и смотрю как я “подрос”. Не зря в общем финстрипы публиковал.
- Школьник может заработать в интернете или зарабатывают только на школьнике?
- Может.
- Что лучше: работа на дядю или на себя? Плюсы и минусы.
- Ответ на этот вопрос займет целый пост. Мое мнение, работать на себя – лучше. Но все зависит от целей… Если цель – стабильно получать деньги, которых «на жизнь хватает», то работа на дядю лучше. А если цель: иметь свое дело, развивать его, получать столько «сколько заработал», то лучше не быть зависимым от дяди и работать на себя.
- А как тебя угораздило заняться адалтом? Кто или что тебя на это надоумил? И почему именно ру адал, а не забугорный? Там ведь в разы больше заработок.
- Никогда не любил адалт и заниматься им не хотел, но занялся, как видишь… Началось все с того, что я начал делать дорвеи под ру адалт. Купил дешевый хостинг, сделал около сотни доров. Хостинг заблокировали за нагрузку, поэтому пришлось переехать на другой. Там я сделал еще около 200 доров. И после того, как я прогонял их по закладкам и аддурилкам, что-то случилось с хостингом. Винты сгорели или что-то в этом роде. Доры я потерял,как и время затраченное на них, так и не получив никакой прибыли. Меня это расстроило, и я решил с дорами завязать, а на оставшиеся пару доменов повесить заглушки для эксперимента. Написал несколько небольших постов по ключевым словам, немного оптимизировал главную страницу по ВЧ и СЧ и забросил все. Через недельку очень удивился, увидев, что один из сайтов в топ 5 по одному ВЧ и сайт уже приносит 200-300 уников в сутки. Круто! - подумал я и начал наполнять сайт и развивать его. Следил за ростом трафика и доходом. Так вот и занялся ру адалтом….
О бурженете много думал, хотел попробовать себя там. Но что-то так и не дошли руки. Сейчас уже и не хочу пробовать, так как решил отбеливать свой маленький бизнес – буду делать белые сайты, без эротики и порно
.
- Ну ты ведь не собираешься на совсем закинуть свои адалтовые блоги? Или возможно ты планируешь их продать? Наведи для примера самою большую посещаемость одного из своих эро-проектов, чтобы читатели смогли понять масштабность и глобальность ру адалта.
- Не собираюсь. Зачем бросать то, что работает и приносит прибыль. Продавать сайты пока тоже не планирую. Над проектами работают копирайтеры-журналисты. На данный момент максимальная посещаемость на одном адалт блоге у меня 13к посетителей. Это не много для ру-адалта 
- Твои родные и друзья знают чем ты зарабатываешь в интернете? И знают ли они вообще о том, что ты зарабатываешь в нете?
- Знают, что я тут зарабатываю, но не знают на чем и как.
- Будет ли иметь успех адалт-блог на украинском языке?
- Возможно. Попробуй.
- Что ты предпочитаешь из движков? Dle, Wordpress…
- Больше всего нравится DLE, также использую WP.
- Как обычному блогеру выйти на достойный заработок?
- Формула проста:
Выбрать нишу. Работать + стать «профессионалом» в своей нише + работать, работать, работать….
- Расскажи подробней о своих белых проектах – о чем они и какова стоимость создания и продвижения 1-го СДЛ до момента выхода его в рентабельность.
- Белых проектов у меня много. Половина из них блоги – о заработке, SEO, аниме, женские сайты, строительство и т.д. Все они развиваются помаленьку, но верным путем.
- Выгодней склепать 100 сателлитов или 1 СДЛ?
- Выгоднее сделать 1 СДЛ и 100 сателлитов. К чему делать выбор, если можно и то и то сделать?
Но если, все же, выбор сделать нужно, то выгоднее сделать 1 СДЛ. Он будет долго жить и принесет дохода больше, чем эти 100 сателлитов.
- Сколько реально нужно денег на настоящий СДЛ? И когда они вернуться и вернуться ли вообще?
- Минимум нужно на домен и хостинг. Максимум на копирайтеров и покупку ссылок. Тут все зависит от темы СДЛ, объемов и т.д. Так что мне сложно назвать какие-либо числа.
- Саш, давай отвлечемся на секундочку от заработка в интернете и поговорим о тебе. Я знаю, что ты любишь активный отдых, как отдыхал этим летом. Как порекомендуешь отдыхать блогерам?
- Активный отдых люблю даже больше, чем блоги , интернет и деньги
Летом много чего делал – ездил на озера, речки, дачи, в вело походы, занимался спортом, играл в футбол, баскетбол, теннис и т.д. Блоггерам рекомендую поменьше сидеть за компьютером и почаще выходить на воздух и «на люди» 
- Какая у тебя мечта?
- Найти свою любовь, вырастить сына и дочку. Быть здоровым, счастливым и довольным собой.
- Ты доволен результатами своей работы? Ты вроде как пессимист =)
- Я оптимист. Но результатами не доволен. За 2 года я увеличил свои доходы в 10 раз. Надо постараться и увеличить текущие доходы в 10 раз за год. Вот тогда буду доволен 
- Что ты делаешь, дабы перебороть свою лень?
- Ничего, она проходит со временем. Я просто вспоминаю о своих целях, они меня мотивируют на работу =)
- Как ты мотивируешь себя?
- Мотивация примерно следующая:
У меня нет своей квартиры и машины. Надо работать, чтобы изменить ситуацию 
- Какой наилучший способ продвижения блога?
- Покупка ссылок с хороших сайтов близких по тематике.
- Сапа еще жива? Стоит ли монетизировать блоги сапой или это 100% ведет блог в бездну?
- Сапа еще жива. Все зависит от целей. Если цель быстро срубить бабла и переходить к другому проекту, то можно вешать сапу. Если блог рассчитан на перспективу, то лучше не захламлять его сапо-ссылками.
- Не задумывался ли о создании школы баблорубов, сайтостроитлей или крутых вебмастеров-манимейкеров?
- Не задумывался. Еще со школы терпеть не могу школы
А быть учителем – это кара)
- Как ты монетизируешь свои СДЛ и с какого момента стоит начинать монетизацию?
- Монетизирую контекстом. Кое где продаю вечные ссылки, продаю баннерные места. Начинать монетизировать сайт нужно с того момента, когда на сайте появиться хоть какой-то трафик. Я обычно вешаю контекст после 300 уников)
- По скольку сам иногда подрабатываю у тебя копирайтером, хотел узнать – много ли на тебя работает людей и как ты производишь отбор?
- Людей не много, около 6. Отбор был естественным. Хорошие люди остались со мной, а я с ними. Некоторые из них стали мне «онлайн друзьями», поэтому помимо заказов мы с ними общаемся и помогаем друг другу кто чем может 
- Не является ли для тебя большое количество проектов сильной нагрузкой. Как успеваешь мониторить все проекты?
- Не является) На стройке работать сложнее.
- Ты в реальной жизни работаешь или заработок с интернете тебя основной?
- Работаю только в интернете.
- Как относишься к украинской блогосфере? Знаешь ли вообще о ее существовании? Покупал ссылки с украиноязычных сайтов?
- Отношусь нормально. О существовании знаю. Иногда захожу на твой блог, но из-за незнания языка, ничего прочитать не могу
Ссылки покупал, но немного.
- Читаешь популярных блогеров? Каких?
- Сейчас ничего не читаю. Так, иногда натыкаюсь на интересные посты. Иногда заглядываю к Дебелову, [debelov.blogspot.com] и Борму [bormaley.com].
- Занимался ли когда либо арбитражем трафика?
- Занимался. Продавал фильмы)
- И каковы успехи? Окупились вложения?
- Окупились. Покупал тизерные клики и сливал трафик на кино-платник kinobrothers. Получалось удвоить вложенные деньги. Помню хорошо продавались фильмы Наша раша и Сумерки =)
- А почему забросил? Большой риск?
- Тема немного умерла. Сейчас доходы уже не те. А времени тратить не охота. Рисовать, тизеры, быть постоянно в курсе дел, вкладывать деньги и т.д. Арбитраж трафика тоже требует большого внимания и работы. Многие думают, что купил трафика, слил на платник и получаешь деньги… Все не так просто
Я пока решил заниматься другими делами.
- А какой СДЛ самый любимый. В плане тематики. Порекомендуй начинающим сайтостроителям, как правильно выбрать нишу для СДЛ.
- Самый любимый СДЛ, наверное это мой блог. О выборе ниши/тематики писал тут: http://9seo.ru/marafon-den-pervyj-vybor-tematiki-sajta/
- Дай пару рекомендаций по выбору ниши для блогера новичка.
-Блоггеру новичку посоветую такую схему.
Создать СДЛ по теме в которой блоггер разбирается и постепенно развивать его.
Попутно создать несколько не совсем белых сайтов, которые будут приносить быстрые деньги . Эти деньги вкладывать в СДЛ и часть выводить на колбасу.
Я заметил, многие блоггеры советуют начать с создания СДЛ и заниматься только ими. Для новичка это схема врядли подойдет. Потому что СДЛ – это сложно, требует много денег/сил, а окупаться сайт начнет не скоро. Но кушать то что-то надо. Вот тут и приходят на помощь серые сайтики. Это могут быть дорвеи, сайты для сапы, сайты под адсенс, небольшие сайты под партнерки или магазины и т.д.
- В адалте и SEO есть деньги? =)
- Нет. Но кто ищет находит их.
- Кто твой кумир? Если он есть.
- Наверное, нет.
- Пожелай чего-то хорошого и позитивного читателям.
- Всем читателям блога и просто хорошим людям желаю счастья и время им наслаждаться 
- Спасибо огромное, что нашел пару минут для интервью, которое растянулось на пару дней )
- Ну хоть не на лет=) Спасибо тебе за вопросы, было интересно пообщаться.
Як ви бачите, заробляти в інтернеті можна. Та й не тільки можна, а потрібно. Я ще раз дякую Олександру за цікаву бесіду і надіюсь, що вам сподобалось це інтерв’ю. Задавайте питання Олександру(9SEO) і він залюбки відповість на них.
Якщо ви вважаєте, що вам є чим поділитися з читачами і ви готові дати інтерв’ю для мого блогу, то я завжди відкритий до співпраці. Пишіть мені і ми знайдемо спільну мову.
На десерт як завжди цікаве відео. Цього разу при хлопчину, який віртуозно володіє своїми руками та прозорими кульками.
Груэр — небольшой город, можно сказать, замок на горе, который находится недалеко от Женевского озера. В основном, этот город знаменит твердым сыром с ярко выраженным цветочным привкусом, который здесь делают. Конечно сыр Груэр уже делают не только здесь, но и, например, недалеко от Люцерна и в других городах Швейцарии. Но Груэр продолжает привлекать толпы интересующихся туристов. Ещё здесь есть музей господина Гигера, который придумал фильм «Чужие». Давайте прогуляемся и зайдем на парочку экскурсий!

Начнём с сыра. Я не буду вдаваться в технические подробности, хотя расскажу о процессе его производства чуть ниже. Это пещера, в которой сыр выдерживается. Срок выдержки быват разный, самые распространённые сорта — от 6 до 12 месяцев. Хотя есть и меньше, но он уже не твёрдый, и больше — он уже «ломается» как пармезан.

Молоко привозят в бидонах из близлежащих деревень. Основная фишка сыра Груэр и его узнаваемый цветочный вкус в том, что коровы пьют горную воду и едят, помимо травы, еще много горных цветов, десятки видов. Поэтому молоко получается «со вкусом» и этот вкус потом передаётся сыру.

В самом заводе есть экскурсии. Конечно в сам зал не пускают, вернее пускают, если заранее согласовать и решить все медицинские вопросы, но времени у меня на это не было. Обычных посетителей пускают на балкон, который отделён стеклопакетом, а-ля шоу «За стеклом». Вместе с персональным аудио гидом выдают сэмплинг — три кусочка Груэра выдержкой 6, 8 и 10 месяцев. Мне больше всего понравился 8-и месячный. Ещё есть сэмплинг в магазине, о нём чуть ниже.

Обходишь зал по кругу, цифра «11» означает дорожку номер 11 на аудио гиде. В чанах справа замешивают сыворотку, которая состоит из молока и специального набора ферментов. Сыворотку загружают в круглые формы, они на фотографии слева, и отжимают около суток. Потом круги сыра погружают в специальные солевые ванны на сутки для просола. Потом отправляют головки в пещеру на выдержку. Процесс очень простой, не меняется уже сотни лет.

Для любителей подробностей рассказываю. Каждая корова в день съедает 100 кг травы с цветками и выпивает 85 литров воды, из всего этого ежедневно получается 25 литров молока. Одна головка сыра весит 35 кг, для её производства нужно 400 литров молока, т. е. один килограмм сыра делается из 12 литров. В одну такую круглую мешалку заливается 4,800 литров молока из которых получается 12 кругов. За один день завод с помощью четырёх мешалок производит 48 кругов сыра, т. е. 1,680 кг сыра Груэр в день. Каждый год обрабатывается 5,700,000 литров молока из которых получается чуть больше 14 тысяч кругов сыра. В пещере помещается 7,000 кругов, поэтому и самый популярный срок выдержки — полгода.

На заводе есть свой магазин в котором можно купить уж точно не поддельный Груэр. Килограмм, в зависимости от срока выдержки, стоит около 20 франков. Зная объем производства сыра в год (см. выше), который равен 500 тонн, можно рассчитать приблизительный оборот завода — около 10 миллионов франков в год (франк условно равен доллару США). Конечно, через магазин на заводе реализуется маленькая доля этого. Ещё в магазине можно попробовать выдержанные версии — до 18 месяцев. Есть ещё больше, но они какие-то специально коллекционные.

Не «отходя от кассы» можно пообедать в прекрасной столовой, в которой подаются все блюда с сыром Груэр. Среди них один из самых крутых супов – «Де Шато», из сыра, картошки, маринованных огурчиков, подаётся с чесночным хлебцем. Салат из свежих овощей с розовым соусом и сыром Груэр — тоже одно из местных фирменных блюд. Цены приемлемые. Рядом с заводом есть остановка поезда, почтовое отделение, сам город находится на холме выше.

Туда ведёт извилистая дорога. После плотного обеда можно и прогуляться, хотя идти в гору около 15 минут.

Дома местных жителей по дороге до замка Груэра утопают в зелени.

Замок похож на обычный европейский. Стены и галереи переходов.

Центральная площадь с часовней, кафешками и росторанчиками.

Есть панорамные террасы. Хотя на этой фотографии мне больше понравилсь тень, чем сама надпись.

Вход в кафе охраняет «строгий» страж. По этой фотографии можно понять глобальный расслабон, который творится не только в Груэре, но и, по большому счету, во всей Швейцарии (кроме крупных городов, которые по площади равны Садовому кольцу).

Войдя в крепость, ты поднимаешься всё выше и выше – город стоит как бы на склоне горы. После этой арки — самая высокая точка. Здесь ещё одно укрепление, скажем так — цитадель.

Местные рекламщики всеми правдами и неправдами заманивают народ в музей господина Гигера, который придумал фильм «Чужие». Это объявление висит в арке.

А это кафе рядом с музеем, которое оформлено в стиле «Чужих».

В музее снимать запрещено. Для Европы это очень странно, обычно, в отличие от нашей Родины, здесь это только приветствуется. Безусловно, все снимают. Я не делал много кадров, снял лишь вот этот гарнитур и парочку голов «Чужих», которые снимались в фильме. Мебель продаётся, не помню, сколько стоил этот набор, что-то около нескольких десятков тысяч долларов.

Внутренний парк цитадели похож на атриум в Монт-Сент-Мишеле во Франции. Обратите внимание на скульптуру, которая задумчиво сидит напротив лабиринта.

А это — что-то типа смотровой площадки. Так как город на холме, вид вокруг открывается далёкий и приятный.

Можно выйти за пределы замка и побродить у его стены.

Можно представить, каким видом наслаждаются парашютисты!

В следующий раз, когда вы будете в магазине в отделе сыров, вы уже точно сможете идентифицировать эти горы на этикетке одного из лучших твердых сыров в мире — Груэра. Приятно аппетита!

Идея для вашего путешествия: приезжайте в Груэр, сходите на завод, погуляйте по городу и останьтесь там на одну ночь.
Бац, на вконтакті.ру, хтось з правами перекладача української версії о 20:00 міняє все на ololo security fail.
За коротку історію мого радіо шоу 4X мені вже неодноразово доводилося чути і відчувати розчарування моїх шановних гостей стилем нашої розмови. Мій останній гість, відомий блогер і талановитий музикант Олег Шинкаренко (#16) не приховував свого роздратування тим, що я перебивав і не дав йому, таким чином висловити свої думки до кінця. Інший гість виглядав роздратовним, коли я жорстко висловився маючи свою точку зору. При тому, що я не втомлююся повторювати в ефірі, що думка гостей набагато більш компетентна ніж моя, але я завжди маю право на свої п’ять копійок. І ось що ще…
Володіючи англійською я маю привілей слухати найкращих журналістів і подкастерів в світі. Розуміючи французьку я маю привілей і задоволення слухати найкращі в світі розмовні шоу. Якщо гість в студію не може вхопити віжжі в свої руки, витримати темп і напір, то не провина ведучого (втім і не обовязок гостя). Але… Круті елітні українці приходять в московські студії і їх там розмазують за 10 хвилин (за рідким виключенням) по стіні. В американських і німецьких студіях на розмірно повзаючого по коморам свого світогляду президента Ющенка журналісти дивилися, як на інопланетянина в тілі Біла Клінтона. Я досить цього надивився, мені хочеться робити шоу для сучасних і сильних українців. Тих, які перебудовуються, швидко адаптуються і разом з тим залишаються собою. Віталій Портніков (#13) під час інтерв’ю взяв і пару разів мене просто перевернув в повітрі, Андрій Сміян (#14, #15) швидко пристосувався до темпу і стилю – хоча ці двоє професійні журналісти, звісно… Вікторія (#12), що працює маркетинг менеджером в мережевому супермаркеті Метро в Полтаві просто на очах підняла темп і навіть змінила акцент мови (!) підлаштувавшись під темп нашої розмови і під стандарти нашого радіокасту. Дякую за це, при нагоді. Дякую всім, хто з розумінням ставиться до недосконалості радіо аматора, до суб’єктивізму (авторськості) мого проекту. В усякому разі… критичний коментар завжди краще ніж відсутність коментарю, так само, як суперечка українців завжди краще ніж тиша в ефірі.
Вітаю. Я попросив переможця конкурсу Федора Поліщука (kayman) написати невелику статтю про те, як він вирішив взяти участь і які складнощі він мав зі створенням свого відеоуроку.
Цей приклад покликаний показати, що створення відеоуроків не є чимось надважким.
Які Ваші думки з цього приводу?
Блукаючи просторами інтернету, в голові промайнуло питання: “Цікаво, чи є відеоуроки по Adobe Photoshop українською”. З великими сумнівами таки відіслав запит в Google типу “Відеоуроки українською”. І ось я приємно здивувався. Так! Вони існують! І їм присвячений цілий сайт! Пізніше на цьому ж сайті наткнувся на статтю “Конкурс відеоуроків до Дня Незалежності України”. Що ж, подумав я: “певні знання Photoshop в мене є, так як працюю дизайнером на одному сайті, так чому ж не спробувати?” Тим більше з’явилося бажання розвивати нерозповсюджені на даний час україномовні відеоуроки.”

І ось: моя перша спроба зробити відеоурок. Відразу виникла проблема: яка програма потрібна для запису відео з екрану? І в цьому мені допоміг відеоурок від maque на тому ж сайті! Спочатку я завантажив програму Camtasia Studio, інсталював її, переглянувши ще раз урок від Віталія, запам’ятав “що до чого” в цій програмі. Ось настав час запису відеоуроку. Скажу чесно, з першого разу не виходило: робив якісь дрібні помилки в Photoshop. Але, як говориться “люди вчаться на своїх помилках”. Невдовзі, в мене було готове відео. Для запису шестихвилинного ролику, в мене пішло приблизно хвилин тридцять, адже декілька разів не виходило і починати доводилось спочатку. Обробляти відео (накладати ефекти, коментарі) було значно легше, адже програма має зрозумілий інтерфейс навіть для “чайників”. Нарешті настав момент завантаження відеоролику на Youtube. Це зайняло приблизно десять хвилин. Потім розмістив коментар з посиланням на відео у статті конкурсу.
Оскільки я був єдиним, я переміг і виграв класну футболку! Трохи більше години “сидячої” праці і маю цінний приз! І для цього мені знадобився тільки комп’ютер та знання Photoshop, і більше нічого! До того ж, я зробив свій, хоч і невеличкий, вклад у розвиток проекту Maque.org.ua, і це не може не радувати.
Сподіваюсь що і ви, вкладете частинку свого часу та спробуєте зробити відеоурок, тим самим порадувати багатьох інтернет – користувачів, яким просто не вистачає україномовних відеоуроків!
З повагою, Федір, тобто Kayman
Кинути палити легко! Придбай електронні сигарети недорого в Києві. Продаж електронних сигарет.
Розповсюдити через соцмережі
Хтось не дивився інструкцію, як тримати фотік при зйомці вертикальних кадрів.