Тема об’єднання нашого та російського авіапромів починає нагадувати цирк: Ан-148 є прямим конкурентом російського SuperJet-100 виробництва Сухого. Але на відміну від суперджета 148-й літає, відповідає технічним вимогам та пройшов всі сертифікації: SJ-100 теж літає, але до технічних вимог не дотягує. Зокрема, на однаковій кількості палива 148-й пролітає майже вдвічі більше ніж SuperJet 100. До того-ж SJ-100 коштує приблизно в півтора рази більше ніж 148й - приблизно $30M проти $20M, відповідно.
За сертифікацію Sj100 відповідає компанія Іллюшин.
Далі стежимо за руками:
Я так собі розумію, що якщо поділити $232 з половиною мільйона на десять, то ми отримаємо собівартість Ан-158 - 23 мільйона 250 тисяч доларів. Фактично, росіяни пропонують Україні купити 10 літаків і поміняти їх на право вето в Ілюшин Фінанс.
Для довідки: лізингова компанія Ilyushin Finance Co є публічною, має 70 співробітників і згідно оцінки Ernst & Young коштує приблизно 900 мільйонів доларів. Україні пропонується купити 25.8(3)% акцій.
Фактори, що також варто прийняти до уваги:
- наш прем’єр-міністр, пан Азаров (підпільна кличка - таваріщь Пахло), без утину заявляє, що нашому авіапрому без росіян не вижити. Це найсильніший російський лоббіст в Україні.
- ~70% комплектуючих для Анів виробляє Росія.
-
30 липня воронезький авіазавод отримав Ан-148 для перевірки можливості встановлення на нього французського двигуна всупереч контракту Антонова з Мотор-Січчю. Нь’юанс в тому, що Антонов, як розробник літака, повністю контролює номенклатуру обладнання, що може встановлюватись на літак і без їх дозволу літаки з “не тим” двигуном продаватись не можуть. Але москалики, як завжди, “дружать” тільки коли їм це вигідно і чхати вони хотіли на якісь там контракти.
- загальну їбанутість впертість росіян, які можуть покласти власних виробників авіакомплектуючих тільки щоб було по-їхньому тиснути на Антонова не пускаючи наші літаки на свій ринок.
- В результаті успішного виконання контракту капіталізація Іль’юшин Фінанс Ко виросте. Відповідно, виросте номінальна вартість українського пакету акцій.
-
Придбаний пакет акцій буде де-факто неліквідним: хоч IFC і публічна компанія, мінорітарії володіють лише 4.4% акцій. Все інше поділене між чотирма акціонерами, 3 з яких представляють російську державу: “Об’єдіньонная Авіационная Корпорация”, “Росімущєство” та “Внєшекономбанк” - в сумі зараз це майже 70% акцій. Продати в таких умовах майже 26% акцій без дуже суттєвих втрат - нереально.