Відеопрезентація операційної системи NeXTSTEP. В головній ролі Стів Джобс. Досить пізнавально, раджу подивитись всім, хто цікавиться комп’ютерною історією.
Via MACvsPC
449 items (0 unread) in 55 feeds
Разом з закінченням літніх канікул надійшла пора серпневого мінікемпу, тема якого “Онлайн відео”. Уже вдруге зустріч проходила в приміщенні G-Club‘у, наданому компанією GlobalLogic.
Першим доповідався Андрій Василіаді, менеджер українського стартапу WebTube. Основну увагу він звернув на процес створення і росту свого проекту, в тому числі нюанси з залученням інвестицій та перспективи подальшого розвитку. Я виділив такі основні тези доповіді:
Наступна презентація - це була просто бомба. Викладач Могилянської школи журналістики Юрій Панін завів мову про створення успішного онлайн відеоролика, аналізуючи при цьому вірусні хіти західного Інтернету (”Crazy Frog Bros“, “Star Wars Kid” та відомий всім “David Blaine’s Street Magic”). Виділив я наступне:
Після Юрія Паніна виступили представники команди новинарного сайту tns.ua від 1+1. Вони розповіли про концепцію свого творіння, бізнес-модель та плани на майбутнє. Основні тези:
Не так давно я мигцем прочитав статтю про eye-tracking (здається, знайшов я її в Shared Items). Сьогодні ж переклад цієї статті на українську був опублікований на “Блоґорідері”, що змусило мене перечитати її уважніше.
Якщо коротко, eye-tracking - це технологія, що дозволяє відслідковувати переміщення погляду відвідувача при перегляді сайту. Звичайно, подібні дослідження влаштовуються не просто так - камерційний інтерес обов’язково має бути присутнім, а стосується цей інтерес, насамперед, реклами, правильного її розміщення та формату подачі.
Колись я дивився документальний фільм “Download: The True Story of the Internet”, а саме серію про Google. На початку фільму розповідалось про те, як ще на “світанку” WWWeb’у комерційні структури звернули увагу на цікаву новинку і на вмілих студентів Девіда Файло та Джеррі Янґа разом з їх каталогом ресурсів Yahoo. Тоді і постало питання: як поставити портал на комерційну основу? Відповідь прийшла одразу: звичайно, з допомогою реклами! Найцікавіше те, що розробники боялися ставити рекламу, яка, на їх погляд, лише відверне користувачів від їхнього ресурсу. Як виявилось, реклама не стала стримуючим фактором, тому з того часу Yahoo, а пізніше і весь Інтернет був заповнений графічними банерами, які і досі є лідерами серед інших форматів інтернет-реклами. Це був ліричний відступ. Тепер щодо суті питання…
В згаданому вище eye-tracking-дослідженні були виявлені наступні факти:
Словом, виглядає все наступним чином: графічна реклама є поганою, через те, що сприймається користувачем саме як реклама; з іншого боку, як висловився hellveen, “мої інстинкти вже і едсенс ігнорують”, отже текст не завжди є ознакою ефективності, а сама ж ефективність повинна бути досягнута з допомогою креативності.
На мій же погляд саме відсутність креативності (та й просто елементарного відчуття стилю) і призводить до негативного ставлення користувачів до того, чи іншого виду реклами. Для прикладу, в Gmail справа від кожного відкритого листа показується контекстна реклама AdSense. Мене вона не дратує з двох причин: по-перше, розміщена в правильному місці, а по-друге. кольоровою гаммою цілком вписується в інтерфейс Gmail. Що ж сказати про той же AdSense, що контастно виділяється на фоні загального дизайну певного блоґу?
Як на мене, формат AdSense досить-таки непоганий, тому-що, на відміну від простого текстового лінку надає користувачу інформацію в більш структурованому і зручному для сприйняття вигляді. Головне - правильно цю рекламу розташувати і оформити. Для прикладу, досить просто створити такий шаблон для розміщення рекламних посилань:
.text-advertisement { display: block; width: 224px; height: 50px; padding: 5px; } Lorem ipsumDolor sit amet, consectetuer adipiscing elit. Nunc vitae nibh eu risus semper facilisis
Ut hendrerit lobortis antePellentesque at neque eget felis tristique porttitor
Як не мене, виглядає набагато краще за графічний банер. Які ваші думки?
Сервіс Wordle призначений для створення стильного зображення теґової хмаринки з del.icio.us Delicious-акканту, блоґу чи просто шмату тексту. Здавалося б, ніякої практичної користі. Проте сьогодні, коли до мене прийшла чергова думка про зміну шпалер на робочому столі, я згадав про Wordle.
Зараз я розповім в стилі how-to, як же зробити омріяний wallpaper, а заодно познайомлю вас з функціональністю сервісу.
1. Отже, заходимо на [wordle.net] і тиснемо на Create
2. Далі обираємо джерело майбутньої хмаринки. Я б радив використовувати саме Delicious, тому що, по-перше, соціальні закладки чудово характеризують їх власника, а по-друге, якщо більшість ваших теґів написані англійською, можна буде обрати більше варіантів шрифтів (тоді як для кирилиці доступні лише кілька)

3. Потім починається процес налаштування. Можна “погратися” з шрифтами, кольоровими схемами та розміщенням слів. З допомогою меню Language можна прибрати слова загальної лексики
4. Якщо якісь слова муляють око, наприклад, кириличні теґи, які при виборі певного шрифта не відображаються, потрібно кліктути правою кнопкою миші по слову і обрати Remove …
5. Коли все налаштовано, робимо таку примітивну послідовність дій, як PrintScreen -> Paint -> Save As…
6. Закривши Paint, відкриваємо збережений файл в нормальному графічному радакторі (наприклад GIMP) і, поряд з цим, створюємо новий файл з розмірами, що відповідають роздільній здатності вашого монітора
7. Заливаємо новий файл кольором, що відповідає кольору тла малюнка, створеного в Wordle. Якщо RGB-код кольору невідомий, можна скористатися програмою ColorPic
8. Виділяємо зображення власне теґової хмаринки і вставляємо поверх фону. Після правильного позиціонування ви отримуєте стильний фоновий малюнок на робочий стіл!
Мабуть всі знають десктопну програму “Говорилка”. Мені особисто вона не подобалась - навіть російський текст (для якого вона була пристосована) читався просто паскудно. Та зараз не про це. Сьогодні мені стало цікаво, чи існують подібні сервіси в онлайні, і, якщо існують, то настільки якісно відбувається читання тексту.
1. AT&T Labs Text-To-Speech - онлайн-розробка відомої американської телекомунікаційної компанії. Підтримує англійську, французьку, німецьку та іспанську мови. Для кожної мови, як і належить, присутні кілька варіантів голосу, так англійська має індійський та канадський акценти, а іспанська представлена лише в латиноамериканському варіанті. Аудіо генерується, як WAV-файл, який можна прослухати в браузері при наявності плагіну QuickTime.
2. Free Expressivo Text To Speech Reader Service - сервіс родом із Польщі. Як наслідок, читає польскі, румунські та англійські тексти. Цікаво те, що український текст, написаний транслітом, буде прочитаний доволі непогано (щоправда, не без польського акценту). Після прочитання тексту аудіо можна розшарити з допомогою лінку.
Для чого подібні сервіси можуть бути використані? Як на мене, їх функціональність буде корисною при бажанні почути як те чи інше слово звучатиме англійською, а також для осіб, що самостійно вивчають іноземну мову.
Це відео має всі шанси стати черговим вірусним хітом. От і я не зміг не запостити
Вчора слухав п’ятий випуск подкасту Олега Боженка “WebDev”. Олег запитав свого давнього друга Scorpion’а про те, що він думає про перспективу переходу операційної системи в Інтернет. Звичайно, малась на увазі концепція WebOS, яка, хоч і є досить далекою до поняття операційної системи з технічної точки зору, проте, якщо подивитись зі сторони взаємодії з користуачем, то WebOS (Web Desktop, якщо бути більш прагматичним) дійсно може в деякій мірі виправдати свою назву. Звичайно, спеціалісти можуть скільки завгодно сперечатися з поняттям WebOS, проте для мене важливий не стільки взаємозв’язок технічний питань з назвою, скільки сама тенденція переходу десктопних додатів у Веб.
1. Веб-сервіси. Корисність перш за все
В наш час стартапів - хоч греблю гати. Багато з них виправдовують сподівання розробників і стають дійсно успішними проектами, багато залишаються поза зором користувачів в силу різноманітних причин. Та, як би там не було, а для мене основним критерієм цінності ресурсу є його корисність. Саме корисність здатна зробити веб-сервіс продуктом першої необхідності. Яскравий приклад цього - Google Reader; для багатьох активних користувачів Інтернету цей онлайновий читач став де-факто стандартом і використовується повсякденно. Щодо мене, то я навіть не задумують про встановлення десктопного RSS-рідера. Чим більше таких додатків буде створено, тим швидше відбудеться перехід десктопу в Веб.
2. Відкритість та інтеграція
В наш час все більше веб-сервісів відкривають свої API (Application Programming Interface - набір методів для доступу до функціональності веб-сервісу). Це дозволяє інтегрувати у веб-сервіс власні доповнення (як, наприклад, додатки Facebook), що робить його веб-платформою. Крім соціальних мереж, дану концепцію сповідують персоналізовані стартові сторінки (iGoogle, Netvibes), а також ті ж самі WebOS. Відкритий протокол XMPP aka Jabber успішно використовується компанією Google в якості основи IM-сервісу Google Talk, що інтегрується з Gmail, Google Reader, а також сам є непоганим веб-додатком для десктопних браузерів та iPhone.
3. WebOS (Web Desktop)
WebOS - це веб-платформа, що об’єднує набір таких додатків, як RSS-читач, офісний пакет, органайзер, віддалений диск для збереження файлів і т.п. По суті, аналоги цих міні-програм вже існують у вигляді окремих веб-додатків, просто все це об’єднано в одному середовищі, що візуально нагадує GUI-десктоп. Особисто мені імпонує відкритий вебтоп eyeOS. Він сповідує концепцію відкритого програмного забезпечення і націлений на сумісність з мобільними пристроями. Докладніше про eyeOS можна прочитати на сайті проекту.
4. Технічна сторона доступу: ADSL, 3G, нетбуки
Ні для кого не секрет, що Інтернет стає доступнішим і швидшим. ADSL-бум приніс Україні тисячі нових користувачів ВКонтактє Інтернету, а 3G, що наразі набирає обертів у великих містах, додає до швидкості та доступності ще й мобільність. До речі, щодо мобільності. Новий клас пристроїв - нетбуки (Eee PC & Co.), на мій погляд, вносять додатковий плюс у розвиток веб-девелопінгу (адже саме для Веб нетбуки і були створені).
5. Інтернет-кафе. Моє бачення
Як висловився у своєму подкасті MrGALL, перевагою веб-сервісів (а в теорії і вебтопу) є негайний доступ з будь-якого інтернет-кафе. Якщо перехід додатків у Веб буде успішним і сприйметься великою кількістю користувачів, концепцію Інтернет-кафе можна видозмінити, таким чином зробивши його одним із складових інтернет-культури майбутнього. Зараз подібні заклади - це у більшості випадків підвальні приміщення, просякнуті тютюновим димом і на 70% наповнені геймерами-задротами. На мій же погляд, якщо інтернет-культура буде рости, можна буде створювати такі інтернет-кафе, які буде містити дві неординарні на даний час речі:
По суті, таке моє бачення ідеального інтернет-кафе (схожий заклад - Intouch Cybercafe у Бредфорді). Найголовнішим в ньому має бути атмосфера, яка і буде притягувати до себе активних інтернет-кристувачів, тому в ідеалі такий тип кафе може служити чудовим місцем зустрічей IT-ґіків.
За час моєї відсутності відбулася подія, яка примусила увесь цивілізований світ задуматись над тим, які геополітичні плани виношує Росія - спадкоємиця СРСР, яка ніби-то “демократизувалася” після розпаду Тюрми Народів.
І, хоч бойові дії в Південній Осетії завершились, російські війська все ще завдають ударів по грузинських населених пунктах. А отже, проблема залишається відкритою…
Щодо ЗМІ. Краєм ока бачив той бруд, що ллється з російського телебачення. У мене особисто це викликало асоціації з промивкою мізків - постійно повторюються одні й ті ж самі фрази: “Геноцид… геноцид… російських громадян… брудні політтехнології… Буш… МакКейн… Геноцид… російських громадян… НАТО… Доблесні російські війська…“. У перервах між репортажами з місця конфлікту показують Батюшку Путіна, який перервав поїздку на Олімпіаду для того, щоб задати жару непокірним грузинам… Тьху! Свинство, лайно, відчиняйте вікно - смердить!
Ба більше - не дивлячись на те, що проти Грузії міжнародне співтовариство ніяких санкцій не вводило, а сама Грузія уже полишила свої бойові позиції, російська авіація продовжує бомбардувати грузинські села і робить це, за словами Путіна, цілком законно і легітимно.
Тішить те, що Президент Ющенко разом з чільниками братніх нам держав - Польщі, Литви, Латвії та Естонії - висловили підтримку грузинському народу і вирушили до Грузії для допомоги в урегулюванні конфлікту.
Я ж закликаю всіх українців, а особливо активних членів Інтернет-спільноти, продемонструвати солідарність з грузинським народом і висловити протест проти злочинних дій імперської Росії. Пам’ятайте, завтра мішенню можемо стати ми.
Банери для блоґів шукайте у Мустанґа, Masterpiecer‘a, а також на сайті проекту “Підтримай братню Грузію!“.
UPD:
Виступ Віктора Ющенка на мітингу в Тбілісі 12 серпня 2008 р.
Продовжуючи тему розповсюдження інформації про допомогу постраждалим від повені, приводжу рахунки для переказу коштів, а також телефон гарячої лінії. Нагадаю, що до інформування долучились також hellveen, Jarofed, Internetessa, mr.petruccio, Коля Шлапак та ін.
Івано-Франківська облдержадміністрація
Одержувач: управління ресурсного забезпечення та господарського обслуговування Івано-Франківської обласної державної адміністрації . ЄДРПОУ - 33426782, р/р № 35425005001991
Банк одержувач - ГУДКУ в Івано-Франківській області МФО 836014. Обов’язкова примітка - “для допомоги потерпілим унаслідок повені в Івано-Франківській області”.
Валютний рахунок для закордонних пожертв
Одержувач: управління ресурсного забезпечення та господарського обслуговування Івано-Франківської обласної державної адміністрації. ЄДРПОУ - 33426782,
р/р № 2600900019529. Банк одержувач - “Укрексімбанк” МФО 336688
Недержавна організація співачки Руслани “Український світанок”
Одержувач: - Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Український світанок»
Код: ЄДРПОУ –34481540
Банк одержувач – Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» м. Києва
Рахунок у Національній валюті: 26000114633500
МФО: 351005
Обов’язкова примітка : для допомоги потерпілим у наслідок повені у Карпатах 2008.
Гаряча лінія “Укртелеком”
Дзвінок на номер: 8-900-300-10-90 (вартість 10 грн.)
SMS на номер: 1090 (вартість 10 грн.)
Допомогти у розповсюдженні інформації про допомогу постраждалим від повені можна, поставивши на блоґ зелену стрічку.
Більше інформації шукайте на сайті громадської ініціативи “Не стій осторонь”.
Фотографії місць трагедії.
От і до мене надійшла черга ще одного флешмобу нашої блоґерської тусовки (дякую за передачу мені естафети Конусу). Для тих, хто ще не чув про “Лиця блоґосфери“, наводжу пояснення з блоґу Мустанґа:
Учасник флешмобу бере роздруковує фотографію попереднього учасника і фотографується з нею або фотографується з пустим А4 і за допомогою Photoshop’у вставляє туди фотографію попереднього учасника або фотографується з власним монітором, знову ж таки, з фотографією попереднього учасника. Моб передається по ланцюжку, але передавати естафету можна лише одній людині
Естафету передаю SilverOK‘у.
Навіть у наш вік ADSL-доступу і Web 2.0 низька швидкість інтернет-з’єднання - далеко не рідкість. Особливо явно це відчувається в нас в КПІ - якщо ти хочеш підключитися до Інтернету за помірною ціною, на тебе чекає швидкість 56K-модема. В таких умовах про Ajax і мови йти не може - важко переглядати і звичайні сайти.
Що ж тоді відносно електронної пошти? Так уже сталося, що більшість з нас звикло до веб-інтерфейсу. При використанні Mail.ru завантаження сповільнюють лише рекламні флеш-банери. А от Gmail з його, здавалося б, легким інтерфейсом, завантажується досить-таки довго. Причиною цього є те, що за умовчуванням завантажується Ajax-версія, і лише тоді, коли на протязі довгого часу браузер “простоює”, вам пропонують увімкнути HTML-версію.
Обійти це можна досить просто. Поштову скриньку можна відкрити, використовуючи не стандартний URL [gmail.com], а один з наступних:
[mail.google.com] - HTML-режим
[https:] - HTML-режим + SSL
[m.gmail.com] - інтерфейс, адаптований для мобільних пристроїв
[mail.google.com] - ще один URL для мобільних пристоїв
[https:] - URL для мобільних пристоїв + SSL
В середу я таки припинив рахувати свій спам і почав його нарешті розгрібати…
Отже, на протязі тижня (16-23 липня) у папці “Spam” в мене назбиралось 176 повідомлень. Це означає, що середня швидкість тримання спаму в мене складає 25 повідомлень на день (1,05 повід/год).
Папка “Inbox” спаму не отримала, за що я щиро дякую Ґуґлу.
Йдемо далі. Якщо аналізувати мову спам-листів, то тут я маю таке співідношення:
| Китайська | 63 |
| Російська | 11 |
| Англійська | 102 |
Китайський спам з’явився в моїй Gmail-скриньці чи не найпершим (важко було не помітити ієрогліфи) і на перших порах пропонував купити віагру, зараз же просто присилають гори лінків. Також китайці - неабиякі цінителі піратського софту, особливо продуктів фірми CyberLink.
Російськомовні “листи” - це переважно реклама порносайтів, хоча цього тижня її змінила реклама циганського танцювального колективу. Ну а щодо англомовних, то їх змістом трохи більше, ніж повністю є скандальні новини, що стосуються Барака Обами, Брітні Спірс, Анджеліни Джолі та інших знаменитостей.
Для початку скажу, що це моя перша участь у флешмобах української блоґосфери, тому хочу подякувати R.I.P’у за запрошення.
Що ж, на відміну від мого попередника, моя історія не буде такою оригінальною. Свої перші гроші я “заробив”, як стипендію за третє місце в Київській обласній олімпіаді з правознавства (то було в 9-му класі). За це я отримував по 25 гривень щомісяця на протязі 10-11 класів.
Щодо інтернет-грошей, то перший прибуток мені принесла біржа Elitelink. За перший місяць я заробив близько $90, а після цього прибуток почав капати все менший, аж поки вставлений мною код не перестав відображати рекламу. Мені кілька разів приходиди попередження, але в силу зайнятості я забив як на блоґ, так і на Elitelink. Відновив все це діло я на початку цього місяця, проте, само собою, індекс довіри до мого блоґу впав. Загалом станом на середину липня я заробив $176, які витратив на новий телефон (бо старий став жертвою утоплення).