FEEDs

Вимушена перерва

Що мені дали різні мови програмування

Практично тиждень тому я писав про причини, що змушують мене продовжувати вивчення мов програмування. А сьогодні хочу коротко розповісти про те, що я виніс з кожної з мов, з якими мені довелось зіткнутись. Першою мовою програмування в моєму житті стало Logo. Фактично ця маленька але досить потужна та цікава мова розкрила переді мною цей цікавий світ, з яким я стикаюсь кожного дня. Саме ця мова дала мені зрозуміти що це таке, навчитись вигадувати та реалізовувати прості алгоритми за допомогою списків, дала розуміння операторів, процедур, функцій, рекурсії. А чого тільки коштує "черепашка". Далі в моєму житті з'явився Pascal. Традиційна мова для навчання в нашій країні. Завдяки цій мові я зрозумів, що таке типи та змінні, як це співвідноситься з розташування даних в пам'яті комп'ютера, навчився працювати з показчиками, а разом з тим самостійно навчився створювати списки, черги, дерева, стеки. Потім в моє життя прийшло низькорівневе програмування. Асемблер, системні функції спочатку MS Dos, а потім і WinAPI. Для всього цього я використовував зв'язку asm + Pascal. Чого тільки коштувала спроба цілком переписати модуль graph для Pascal. І спроба була не провальною - дійшов до функцій зафарбовування областей, а потім торкнувшись WinAPI відмовився від подальшого розвитку ідеї. А потім були C та С++. Синтаксис цих мов здався мені лаконічнішим, логічнішим, близьким. Виявилось, що можливості контролю за будь чим, наявні в асемблері, можна доволі ефективно суміщати з конструкціями високого рівня. Та й класи були потужнішим інструментом за те ООП, яким воно було в Pascal. Prolog став для мене вікном у світ не імперативних мов програмування. Теж чудовий досвід, цікавий підхід до програмування, що базується на математичній логіці, та гарна вправа для розуму. Java. Завдяки цій мові я зрозумів, що таке справжнє ООП, саме тут я почав думати про проектування. Шляхом безлічі помилок я почав розуміти, вивів для себе декілька шаблонів розробки. Не хвилини не жалкую, що півтора роки я працював з Java. PHP. Багато в мене неприємних почуттів викликало знайомство з цим інструментом. Після логічних та структурованих С/С++/Java, ця мова здалась мені повною нісенітницею - жодної системи імен функцій, відсутність нормального ООП та багатьох інших речей. Проте наступне знайомство, а саме Ruby та framework Ruby on Rails дали мені зрозуміти свобода та простота можуть бути корисними. Взагалі чудова мова, про те в мене з нею якось не склались стосунки. Не знайшов тоді собі роботи для Ruby, запропонували зробити проект на php і я знову повернувся туди, однак вже з новим поглядом на php: при нормальному підході будь-яка мова програмування може бути доволі гнучкою, а проекти прозорими, структурованими та здатними до розширення. Інша справа в тому, що одні мови намагаються тримати програміста в рамках написання якісного, прозорого, стандартизованого коду, та максимальна "ступінь прозорості" коду обмежується мовою. Ну і ось тепер Python. Теж чудова мова, яка мені дуже сподобалась. Фактично близька за лаконічністю до Ruby. Програми схожі більше на якийсь псевдокод (з позитивного боку) - практично відсутні зайві конструкції, добре видно сам алгоритм. Мова вчиться легко, є дуже потужною. А версія 3 обіцяє внести досить серйозні корективи стосовно деяких операторів, дещо зайве відкинути та додати нові можливості, що будуть корисними у проектуванні (наприклад, необов'язкова типізація, спрощене створення декораторів замість патерну декоратор). А що буде далі? Хто його знає. Можливо час познайомитись з Haskel чи Erlang... Дякую всім за увагу!

Конкурс назв

» ‎ GrAndSE

Вже доволі давно я обіцяв викласти в загальний доступ свій php-фреймворк. І вже котрий місяць працюючи з ним, постійно чимось незадоволений, хочу щось виправити та додати, розмірковую, наскільки якісним він є, як його зробити кращім... Час йде, і обіцянку слід виконувати. Це перше. А друге те, що сила opensource як раз в тому, що досить багато людей добровільно працюють над проектом, вносячи свої доповнення та виправлення. Впевнений, що хоча б стороння думка та рецензія могли б стати в нагоді при подальшій розробці. А отже час настав. Є концепт дизайну сайту, є сам фреймворк, є доволі багато готових компонентів, написаних в його рамках. Однак немає фактично головного - назви для всього цього. От і прошу про перший внесок спільноти до проекту. Планую випустити в світ такі от напрацювання: 1. Голий фреймворк з мінімальним набором модулей (підтримка ajax, деякі функції для генерації html-посилань та списку сторінок, деякий функціонал для полегшення роботи з кешами різного роду(якщо останні не перейдуть статус модулів ядра)). 2. CMS побудована на цьому фреймворці, тобто фактично весь цей блог. Звичайно ж з іншим дизайном, та деякими додатковими функціями, що на цей момент мені в блозі непотрібні, однак можуть знадобитись для CMS і були реалізовані в інших проектах. 3. Просту бібліотеку для роботи з БД, що підтримує placeholders. 4. Набір javascriptових бібліотек, в тому числі і систему для побудови деградабельного AJAX про яку я писав ще на старому блозі. Прошу всіх постійних та непостійних читачів пропонувати свої варіанти назв для будь-якого з перелічених вище так би мовити "продуктів", чи то просто думки та побажання. В свою чергу обіцяю не забути про внесок кожного учасника обговорення та освітлити його на сторінках майбутнього сайту. А можливо вигадаю і щось більш цікаве та привабливе для Вас. Продовжуйте слідкувати за блогом - буду розповідати як йде робота і не тільки. З нетерпінням чекаю на варіанти та відгуки. Дякую за увагу!

Пговоримо про типи. Частина 3.

» ‎ GrAndSE

Минулого разу я розповідав про типи-цілі числа. На кінець замітки я запропонував написати програму, яка б реалізовувала розрахунок за якою-небудь математичною формулою. Ну от наприклад, всім відома з шкільних часів формула переміщення під час рівноприскореного руху S = v*t + a*t2/2. Сподіваюсь, що труднощів таке завдання не викликає та одразу ж приведу програмний код без пояснень: #include "stdio.h" int main() { int a = 10, t = 5, v = 0; printf("S = %in", (v*t + a*t*t/2)); return 0; } Відкопілювавши та виконавши цю програму отримаємо: S = 125 Для a = 10, все добре. А якщо замінити на 11, то ми мали б отримати 137,5, а ось програма поверне всього 137. Зрозуміло, що втрати дробної частини числа далеко не завжди є допустимими, тому в мові C присутні дійсні числові типи. Дійсні числові типи в мові C Можна виділити три дійсні числові типи: float, double, long double. На відміну від цілих типів, дійсні числові типи в пам'яті представлені у вигляді знаку, мантиси та порядку. Напишемо невеличку програму, щоб розібратись з даними про дійсні типи. #include "stdio.h" int main() { printf("float %i, double %i, long double %in", sizeof(float), sizeof(double), sizeof(long double)); return 0; } Отримаємо: float 4, double 8, long double 12 Тип float займає 4 байти, з яких один розряд (біт) йде на знак, 7 на порядок та 24 під мантису. Аналогічно в double під порядок та мантису йде 11 та 52 розріди відповідно. А в long double 19 та 76. Виводимо дійсні числа Для виведення дійсних чисел на контенкст виводу через функції форматного виведення, як і цілочислені дані. Однак формат виведення буде іншим. %f - дійсне число у вигляді десяткового дробу; %e - у вигляді числа з фіксованою крапкою, тобто мантиси та порядку; %g - автовибір між %f та %e, для оптимального відображення (наприклад, 10-10 при %f роздрукується як 0.000000, а 1.000000e-10); %l - для подовження типу. Операції з дійсними числами Для дійсних чисел доступні всі операції, що й для цілих окрім двох: цілочислене ділення замінене на звичайне, тобто таке що повертає дійсні числа, та повністю відсутня операція залишку від ділення. Тут хочу наголосити, що всі операції, що виконуються з дійсними числами в результаті повертають дійсні числа, а якщо всі числа цілі, то й результатом буде ціле число. Тому потрібно бути обережним при використанні дійсних та цілих чисел в одному виразі. Наведу декілька прикладів. Вираз: printf("%f", 1/10); надрукує в консолі 0.000000, тому-що операції виконувались з цілими числами і виконувалось цілочислене ділення. А ось: printf("%f %f", 1./10, 1/10.); надрукує "0.100000 0.100000", тому що один з операндів дійсне число. Доречі, спроба присвоїти цілій змінній результат виконання операції з дійсними числами неможливий. Потрібно використовувати приведення типів: int i = (int) 1.5; Модифікована програма розрахунку за формулою На кінець хочу навести код модифікованої програми для розрахунку за формулою: #include "stdio.h" int main() { float a = 11, t = 5, v = 0; printf("S = %fn", (v*t + a*t*t/2)); return 0; } Результатом ії виконання буде: S = 137.500000 , що й треба було отримати. Пропоную всім хто слідкує за моїми дописами та виконує мої завдання спробувати модифікувати власні програми для того, щоб вони працювали з дійсними числами. Наступного разу планую розповісти детальніше про функції введення/виведення. Слідкуйте через rss та поштову розсилку, залишайте відгуки в коментарях та мені на пошту grandse(at)ukr.net. Дякую за увагу!

Поговоримо про типи. Частина 3.

» ‎ GrAndSE

Минулого разу я розповідав про типи-цілі числа. На кінець замітки я запропонував написати програму, яка б реалізовувала розрахунок за якою-небудь математичною формулою. Ну от наприклад, всім відома з шкільних часів формула переміщення під час рівноприскореного руху S = v*t + a*t2/2. Сподіваюсь, що труднощів таке завдання не викликає та одразу ж приведу програмний код без пояснень: #include "stdio.h" int main() { int a = 10, t = 5, v = 0; printf("S = %in", (v*t + a*t*t/2)); return 0; } Відкопілювавши та виконавши цю програму отримаємо: S = 125 Для a = 10, все добре. А якщо замінити на 11, то ми мали б отримати 137,5, а ось програма поверне всього 137. Зрозуміло, що втрати дробної частини числа далеко не завжди є допустимими, тому в мові C присутні дійсні числові типи. Дійсні числові типи в мові C Можна виділити три дійсні числові типи: float, double, long double. На відміну від цілих типів, дійсні числові типи в пам'яті представлені у вигляді знаку, мантиси та порядку. Напишемо невеличку програму, щоб розібратись з даними про дійсні типи. #include "stdio.h" int main() { printf("float %i, double %i, long double %in", sizeof(float), sizeof(double), sizeof(long double)); return 0; } Отримаємо: float 4, double 8, long double 12 Тип float займає 4 байти, з яких один розряд (біт) йде на знак, 7 на порядок та 24 під мантису. Аналогічно в double під порядок та мантису йде 11 та 52 розріди відповідно. А в long double 19 та 76. Виводимо дійсні числа Для виведення дійсних чисел на контенкст виводу через функції форматного виведення, як і цілочислені дані. Однак формат виведення буде іншим. %f - дійсне число у вигляді десяткового дробу; %e - у вигляді числа з фіксованою крапкою, тобто мантиси та порядку; %g - автовибір між %f та %e, для оптимального відображення (наприклад, 10-10 при %f роздрукується як 0.000000, а 1.000000e-10); %l - для подовження типу. Операції з дійсними числами Для дійсних чисел доступні всі операції, що й для цілих окрім двох: цілочислене ділення замінене на звичайне, тобто таке що повертає дійсні числа, та повністю відсутня операція залишку від ділення. Тут хочу наголосити, що всі операції, що виконуються з дійсними числами в результаті повертають дійсні числа, а якщо всі числа цілі, то й результатом буде ціле число. Тому потрібно бути обережним при використанні дійсних та цілих чисел в одному виразі. Наведу декілька прикладів. Вираз: printf("%f", 1/10); надрукує в консолі 0.000000, тому-що операції виконувались з цілими числами і виконувалось цілочислене ділення. А ось: printf("%f %f", 1./10, 1/10.); надрукує "0.100000 0.100000", тому що один з операндів дійсне число. Доречі, спроба присвоїти цілій змінній результат виконання операції з дійсними числами неможливий. Потрібно використовувати приведення типів: int i = (int) 1.5; Модифікована програма розрахунку за формулою На кінець хочу навести код модифікованої програми для розрахунку за формулою: #include "stdio.h" int main() { float a = 11, t = 5, v = 0; printf("S = %fn", (v*t + a*t*t/2)); return 0; } Результатом ії виконання буде: S = 137.500000 , що й треба було отримати. Пропоную всім хто слідкує за моїми дописами та виконує мої завдання спробувати модифікувати власні програми для того, щоб вони працювали з дійсними числами. Наступного разу планую розповісти детальніше про функції введення/виведення. Слідкуйте через rss та поштову розсилку, залишайте відгуки в коментарях та мені на пошту grandse(at)ukr.net. Дякую за увагу!

Перевірка імені та прізвища користувача решулярним виразом в php

» ‎ GrAndSE

Здавалося б елементарне завадання: "Перевірити ім'я, прізвище користувача на коректність". Ну зазвичай так і є. Однак, завадння ускладнюється при потребі перевіряти ім'я користувача надекількох мовах. Наприклад, англійська, російська та українська, що є актуальним для нашої країни. Зрозуміло, що добрим варіантом є використання регулярних виразів. Ну особисто я полюбляю PERL-сумісні регулярні вирази, так як вони є більш потужними, та працюють швидше (в усякому разі так було раніше). Здавалося б для всіх символів оптимальним є використання символьного класу w, причому весь рядок має складатись з таких символів: preg_match("/^[w]+$/", $str); Однак є ряд недоліків

наявність в українській мові апострофу;
символьний клас w не включає в себе кирилічні символи

Для початку вірішемо першу проблему: preg_match("/^[а-яА-Яw]+$/", $str) Однак виявилось, що ряд символів (наприклад, "ч", "ц" та ще з десяток інших) не потрапили в діапазон а-я. Прийшлось додати: preg_match("/^[а-яА-Яр-хw]+$/", $str) Як не дивно, однак так це запрацювало. І на сам кінець додамо підтримку апострофа. Шляхом емпіричних дослідів виявили, що необхідно це робити ось так: preg_match("/^((\')|[а-яА-Яр-хw])+$/", $str) Ось такий неявний вираз вийшов. Доречі, це працює в мене при встановленій локалі: setlocale(LC_ALL, 'ru_RU.UTF-8'); Сподіваюсь стане Вам в нагоді і Ви не витратите стільки часу, скільки довелось витратити нам. Дякую за увагу!

Перевірка імені та прізвища користувача регулярним виразом в php

» ‎ GrAndSE

Здавалося б елементарне завадання: "Перевірити ім'я, прізвище користувача на коректність". Ну зазвичай так і є. Однак, завадння ускладнюється при потребі перевіряти ім'я користувача надекількох мовах. Наприклад, англійська, російська та українська, що є актуальним для нашої країни. Зрозуміло, що добрим варіантом є використання регулярних виразів. Ну особисто я полюбляю PERL-сумісні регулярні вирази, так як вони є більш потужними, та працюють швидше (в усякому разі так було раніше). Здавалося б для всіх символів оптимальним є використання символьного класу w, причому весь рядок має складатись з таких символів: preg_match("/^[w]+$/", $str); Однак є ряд недоліків

наявність в українській мові апострофу;
символьний клас w не включає в себе кирилічні символи

Для початку вірішемо першу проблему: preg_match("/^[а-яА-Яw]+$/", $str) Однак виявилось, що ряд символів (наприклад, "ч", "ц" та ще з десяток інших) не потрапили в діапазон а-я. Прийшлось додати: preg_match("/^[а-яА-Яр-хw]+$/", $str) Як не дивно, однак так це запрацювало. І на сам кінець додамо підтримку апострофа. Шляхом емпіричних дослідів виявили, що необхідно це робити ось так: preg_match("/^((\')|[а-яА-Яр-хw])+$/", $str) Ось такий неявний вираз вийшов. Доречі, це працює в мене при встановленій локалі: setlocale(LC_ALL, 'ru_RU.UTF-8'); Сподіваюсь стане Вам в нагоді і Ви не витратите стільки часу, скільки довелось витратити нам. Дякую за увагу!

Чому я продовжую вивчати мови програмування?

» ‎ GrAndSE

Ось нещодавно почав своє більш детальне знайомство з Python. Вперше з ним зіткнувся більше півроку тому і тоді пообіцяв собі якось з ним ознайомитись глибше та можливо частково чи повністю перейти на роботу з ним. Ось нещодавно постала така можливість, коли в одній роботі немає вимог щодо вибору мови, якою буде реалізовано систему. Отже вибір було зроблено досить швидко. Що з того вийде постійні читачі мого блога матимуть змогу побачити пізніше, а поки що хочу пояснити причини такого от рішення. Навіщо ж мені з досвідом в два роки роботи на Java, декількома роками хоч і університетської та шкільної роботи з Pascal, потім C/C++, працюючи протягом останніх практично двох років переважно з php, за необхідністю с javascript та знайомством ще з такими речами як Prolog, ActionScript, Ruby (в тому числі Ruby on Rails), Basic, Logo?.. Завтра ще щось можливо згадаю, однак це не суттєво. Достатньо було б вже й половини з перерахованих. А мене все тягне кудись. Вчитись, вчитись та ще раз вчитись Цей лозунг в жодному разі не втрачає своєї актуальності для будь-кого, хто прагне стати в чомусь професіоналом. Для представників сфери ІТ самонавчання можна розглядати з двох сторін. По-перше, вивчення нових мов програмування розвиває Ваші навички, Ваші розумові здібності та взагалі чим більше Ви працюєте над самонавчанням, тим краще Ви здатні навчатись. Ви постійно тренуєтесь шукати голові елементи, читати та запам'ятовувати ключові фрази, відкидаючи зайве. Та й розуміння базових понять і принципів, вміння знаходити їх в "нових" технологіях теж є важливою складовою швидкості та якості навчання. По-друге, сфера ІТ зараз прогресує найшвидше. Фактично кожного дня виходять нові інструменти для роботи та оновляються старі. І не завжди оновлення залишаються цілком сумісними з попередніми. Живим прикладом є той самий Python, версія 3.0 якого не підтримує багато речей, що були дозволені у версії 2.6. Подібну ситуацію обіцяють і з php 6. Без постійного розвитку Ви можете залишитись далеко позаду та втратити значну частину конкурентоспроможності на ринку вакансій. Пошук кращого Як калькулятор прийшов на зміну розрахункам на папері, так і комп'ютери прийшли на зміну калькулятору в різних сферах. Так само і в програмуванні. Є люди, які чотири десятки років тому займались програмуванням в машинних кодах, потім прийшов асемблер, потім мови високого рівня, а тепер от панує ООП та скриптові інтерпретовані мови, що дозволяють досягнути високого рівня абстракції від апаратної частини, зменшити витрати часу на виконання роботи. Витрати часу програміста на розробку - не єдиний критерій якості мови програмування. Є також витрати на підтримку, необхідність працювати в команді та багато інших речей. Кожна нова мова, нова технологія - спроба знайти такий інструмент, щоб дозволяв уникати помилок, витрачати менше часу на рутинні операції, дозволяв писати програмний код, що в першу чергу подобається самому собі і який би було приємно потім почитати та використовувати в інших проектах, якщо це буде необхідним. І якщо нова мова не стає чимось таким, що змушує закинути всі інші, то кожного разу є шанс винести певні ідеї та навички, що дозволять працювати краще з існуючими інструментами. Романтика І останній фактор в списку.. Однак для мене є фактично першочерговим: у вивченні чогось нового є певна романтика. Для мене, це просто задоволення та забавка копирсатись в чомусь. А от вивчення нової мови програмування повертає мене в ті часи, коли навчався в школі та пізнавав ази комп'ютерної грамотності. В епоху DOS, Logo, Turbo Pascal, коли такі речі як Інтернет, візуальні середовища програмування, віконний інтерфейс були чимось з розряду істот міфічних та небачених. В той час я був зеленим новачком, та кожне відкриття, кожен "велосипед" були для мене чимось надзвичайним, приносили масу задоволення. Саме туди я повертаюсь хоча б частково коли вивчаю якусь нову мову програмування, розбираюсь з якимось давно відкритим алгоритмом чи технологією. Для мене це надзвичайне задоволення, тому я не сумніваюсь ні на мить в правильності вибору професії. Сподіваюсь, що й Ви теж. Підписуйтесь на rss та поштову розсилку. Дякую всім за увагу!

Поговорими про типи. Частина 2.

» ‎ GrAndSE

Вже давно настав час, для продовження моїх уроків що до мови С. Минулого разу я дав загальну інформацію щодо типів в мови С та пообіцяв детальніше розповісти про цілі типи. Невеличкий екскурс в способи виведення даних з програми Зрозуміло, що більшість програм орієнтовані на роботу з користувачем. І перше, що вони мусять робити - віддати у зручному вигляді інформацію. В першій програмі, яку я писав для прикладу було використано функцію puts, яка здатна вивести в стандартний контекст виведення рядкову константу. Переходячи до роботи з типізованими даними мусимо якимось чином виводити дані іншого формату. Звичайно ж мова C надає такі можливості. В стандартній бібліотеці stdio для цього присутня функція printf. Для того, щоб роздрукувати ціле число в консоль за допомогою цієї функції достатньо рядка коду: printf("%i", 10); Цей рядок надрукує в консолі число 10. Ця функція першим параметром має містити рядок-формат виведення. Функція відправить цей рядок у стандартний контекст виведення (в звичайному випадку на екран), замінивши формати на відповідні параметри функції. Наприклад, printf("%ith article in my blog", 25); надрукає в консолі рядок: "25th article in my blog". Поки наведу ті формати, що стосуються цілих типів. Це %d та %i(що є синонімами для виведення), а також %ui - беззнакове десяткове ціле число. Цілі числові типи Як виводити цілі числа в консоль ми вже розібрались. Настав час розібратись з самими цілими типами. Всього їх можна налічити 3: short, int та long. Взагалі то short та long зпочатку були в ролі додатків перед int (short int, long int), однак тепер вважаються повноцінними типами. Чим же вони відрізняються? Дозвольте різницю проілюструвати прикладом: #include "stdio.h" int main() { printf("%i %i %in", sizeof(short), sizeof(int), sizeof(long)); } sizeof - результатом виконання повертає розмір, який елемент займає у пам'яті. Ця невеличка програма має надрукувати на екрані об'єми пам'яті, що займають різні цілі типи. Я отримав такий результат: 2 4 4. Раніше long був подвоєним int за розміром, однак можна помітити, що тепер це не зовсім так. Десь читав, що такі зміни пов'язані з появою 64-розрядних процесорів. Що дає різниця в необхідному об'ємі пам'яті? Дозволю собі невеличку розповідь. В пам'яті комп'ютера інформація зберігається у вигляді послідовностей електричних імпульсів та їх відсутності. Для зручності наявність імпульсу позначається 1, а відсутність 0. Кожен байт складається з 8 біт, тобто тих самих "очікуваних імпульсів". Якщо один біт може закодувати два числа 0 та 1, то два біти своїми комбінаціями можуть задати 4 числа: 0, 1, 2, 3. Отже можемо створити таку таблицю:

Назва типу	Об'єм пам'яті, байт	Діапазон значень
short	2	-32768...+32767
int	4	-2147483648...+2147483647
long	4	-2147483648...+2147483647

Ще деякі данні про зберігання цілих змінних в пам'яті та unsigned Я вже казав. що число в пам'яті зберігається як набір з бітів. Причому біти прийнято записувати з ліва на право, що ж досить звичним. Однак я не сказав нічого про знак, який приймає змінна, а як можна помітити з таблички всі типи мають як додатні так і від'ємні значення. За знак замінної відповідає перший зліва біт в пам'яті. За замовчуванням його встановлено в 0, що відповідає +. Зрозуміло, що не завжди необхідними є від'ємні значення. І мова С не могла б вважатись ефективною, якби не мала можливостей виключити втрати пам'яті пов'язані з необхідністю зберігання знаку. Якщо змінну декларувати як: unsigned short i; , то біт, який використовувався для зберігання знаку, буде використовуватись як ще один біт що впливає на значення, тобто область значень для змінною зміниться на 0..65535. Отже можна зберегти більший обсяг даних без необхідності змінювати тип змінної. Допустимі операції Настав час перейти до практичного використання знань. А саме для вивчення операцій, що можуть виконуватись з цілими числами в мові С. Є п'ять шість основних операцій:

додавання (+)
віднімання (-)
множення (*)
цілочислене ділення (/)
залишок від ділення (%)
присвоєння (=)

Гадаю, що всі ці операції знайомі зі шкільної лави будь-кому. Дозволю собі нагадати, що минулого разу нам вже довелось зіштовхнутись з операцією присвоєння "=". З точки зору комп'ютера, оператор присвоєння за місцем в пам'яті, яке відповідає ідентифікатору, що знаходиться зліва від оператора, кладе результат виконання дій з права. Наприклад, short a = 10, b = 3, c; c = a%b; означає, що в місце пам'яті відведене під змінну c буде покладене значення, що є залишком від ділення значення, що знаходиться в пам'яті за адресою зв'язаною з ідентифікатором a на значення, що знаходиться в пам'яті за адресою зв'язаною з ідентиікатором b. В нашому випадку змінна c матиме значення 1. Для прискорення виконання та спрощення запису операцій вигляду a = a + b; (тобто коли результатом є перший з операндів) та аналогічних з відніманням, множенням і т.д. присутні оператори +=, -=, /=, *=, %=. Також є операції інкременту, та дикременту: ++ та --, що відповідно збільшують зменшують значення змінної на 1. Трошки математики Пропоную Вам в якості простенького домашнього завдання написати дві-три програми, що б виконували розрахунки з формул з цілими числами з даними, що зберігаються в самій програмі. Для цього Вам стануть в нагоді оператори зміни пріорітету операцій, тобто "(", ")". Все як в звичайній математиці :) Невеличке домашнє завдання Ви отримали. Гадаю, що на сьогодні вже досить багато матеріалу. Наступного разу планую розповісти про дійсні типи. Слідкуйте через rss та поштову розсилку, залишайте відгуки в коментарях та мені на пошту grandse(at)ukr.net. Дякую за увагу!

Згортаємо елемент одним натиском

» ‎ GrAndSE

Нещодавно постало завдання швидко зробити можливість згортати/розгортати елемент інтерфейсу натисканням на одну кнопку. Зазвичай, не має необхідності, згортати/розгортати елемент плавно, а більше цікавить спосіб зробити це з найменшими витратами з точки зору ваги сторінки. Однак для сайту-візитки, однією з головних вимог до якої є саме приємний вигляд, було вірішено зробити все "як слід". Просте рішення з Mootools Accordion Найбільш простим способом одразу ж здалось використання Mootools. Огляд вже робив Ігор Виспянський, тому перейду одразу до справи. В цій бібліотеці присутній плагін під назвою Accordion, призначений саме для таких цілей. Для ввімкнення плагіна на сторінці використовується конструкція: var myAccordion = new Accordion(togglers, elements[, options]); Параметри виклику: togglers - перемикачі, тобто елементи натискання на яких викликає згортання/розгортання елементів; elements - масив елементів, що будуть згортатись/розгортатись; options - необов'язковий параметр з налаштуваннями для ефекту. Наприклад, є div-елемент, який має згортатись/розгортатись по натисненню на інший елемент: <div class="toggler">Натисни сюди</div> <div class="element">А тут ми будемо зберігати деякий текст, що буде прихованим до натискання на кнопку</div> Для додання ефекту достатньо виконати такий рядок javascript: window.onload = function() { var myAccordion = new Accordion($$('.toggler'), $$('.element')); } Налаштування ефекту В документації можна знайти досить великий перелік параметрів, однак я поясню ті, якими користувався сам, і які на мою думку можуть використовуватись найчастіше. alwaysHide - якщо цей параметр приймає значення true (за замовчуванням false), то елементи можуть згортатись/розгортатись необмежену кількість разів. В противному випадку згорнути елемент знову не вийде. display - якщо є декілька елементів які мають підтримувати подібний ефект, то таким чином можна вказати, який з них буде розгорнено за замовчуванням. Деякі зауваження Залишається дати посилання на завантаження Mootools. Вона складається з двох частин: ядра та додаткових елементів та плагінів. Як можна помітити, розмір бібліотеки досить великий (все повністю без стиснення займає 130 Кб). Мені ж вдалось знайти скорочену версію цієї бібліотеки спеціально для Accordion. Єдиним недоліком є орієнтація на старішу версію бібліотеки Mootools. Тому хочу поділитись самою збіркою та прикладом її використання. Одразу скажу, що зміни просто мізерні. Якщо цікаво, підписуйтесь на rss та поштову розсилку та залишайте коментарі. Дякую за увагу!

Боротьба з зайвою вагою

» ‎ GrAndSE

Навколо тільки про те й чутно, що про міжнародну фінансову кризу. Особисто в мене все це не викликає жодної паніки. Бо вважаю, якщо людина прагне працювати, то буде працювати незважаючи на будь-яку економічну кризу. І справа не в тому, що буцім-то та ж самісінька криза, що призвела до втрати роботи, падіння зарплатні та пропорційного до показників безробіття росту кількості "свіжих новин" в "жовтій та не дуже" пресі. Криза торкнулась чи торкнеться фактично кожного. Після цих слів маєте починати волати від жаху, випускати з рук бутерброд з дорогою ковбасою, червоною чи чорною ікрою, хапатись за голову та носитись по своєму двоповерховому будинку... Ну а якщо всіх вище-перерахованих благ цивілізації Ви не маєте, то доведеться їх відсутність компенсувати підвищеними панічними проявами. Коли набридне панікувати, можна переходити до читання моїх думок з цього приводу. Преамбула, або що мене на це надихнуло Останніми днями розглядалась перспектива розробки сайту-візитки для однієї компанії, що займається доставкою доволі відомої мінеральної води кінцевим реалізаторам. Як можна зрозуміти компанія не маленька з доволі серйозним грошовим обігом та можливостями. І ось одному з топ-менеджерів, запропоновано було заповнити анкету. Ну і після її заповнення було названо приблизну суму. Ну після того, як прозвучала сума, весь ентузіазм представника компанії кудись подівся. Не тому що сума була завелика: за якісно зроблену візитку для серйозної компанії віддати близько 500 у.е. не можна вважати серйозними витратами. Чи тепер слід говорити: "не можна було..." Як виявилось днями, зараз це вважають доволі значними витратами. Про це свідчить і те, що інша компанія попросила відстрочку з розрахунком і залишається винною близько двох тисяч гривень. Ось так. Ну добре, що хоч я нікому не винний декілька тисяч гривень. І що за цим криється А все доволі просто. Ви гадаєте, що ці компанії не здатні заплатити дві тисячі гривень? Здатні. І без особливих проблем. Так в чому ж справа. А справа в тому, що пів року тому всі ці компанії мали гарні прибутки, плани на майбутнє, стабільний ріст і... відверто кажучи, в багатьох випадках не занадто піклувались про оптимальність витрат, максимальну економію на кожному етапі виробництва. Кожний співробітник компанії займався заробітком грошей. І прагнув заробляти більше і більше. Чесними та не дуже шляхами. І кожний працівник, як і компанія в цілому, почував себе захищеним. Тепер же виявляється, що не все так добре. Разом з падінням прибутків, а подекуди втратами, підігрітими ажіотажем навколо кризи, постає резонне питання: "Як мінімізувати втрати?" Відповідь однозначна: навчитись економити. А для цього оптимізувати грошові потоки всередині підприємства та взаємодію з ринком. Виявляється, що ніхто вже не пам'ятає, чому було вигадано посаду "молодшого помічника старшого секретаря керівника у справах, що можуть почекати" і всі функції з його посадової інструкції дублюються. Раніше все це можна було пропустити з огляду на прекрасні очі, чи то майбутнє розширення її посадової інструкції, коли це людина буде дійсно потрібна. А тепер у керівництва виникають проблеми з розумінням, на що ж гроші витрачати потрібно саме зараз, а що може зачекати на кращі часи чи взагалі не потрібне. Ось таким чином керівництво зменшує вагу витрат на персонал, маркетинг, інновації, в прагненні "зберегти жирок на власному тілі". Чи все так? Зрозуміло, що зменшення витрат на "персонал, що можливо буде потрібний в майбутньому" чи на неефективні капіталовкладення є корисним. Проте бачу навколо багато компаній, які дотримуються думки, що найкращий захист - наступ. І це не тому, що на них не подіяла криза. Є такі компанії, що фактично були вимушені шукати нові шляхи заробітку, налагоджувати нові ринкові зв'язки з однією метою - якось втриматись на ринку. Головний ворог в такі часи - паніка. Замість пошуку шляхів для подолання проблем, більшість приходить до висновку, що так і має бути і нічогісінько з цим не зробити. А це цілком не вірно. Однак жалітись легше, ніж вирішувати проблеми, тому паніка набирає таких масштабів, додаючи свою порцію кризових явищ. На мою думку, кризу можна порівняти зі змаганням за місце в світовому бізнесі. Як кожне змагання, вона вимагає максимуму зусиль з боку учасників, спокою та прагнення отримати в цьому змаганні золото. І як і в кожному змаганні, хтось таки отримає золоті нагороди в різних номінаціях. Які об'єктивні причини можна назвати того, що цим "хтось" не будете Ви чи я? Бажаю Вам перемог!

Ляп від Microsoft, або не завадить ще раз перевірити

» ‎ GrAndSE

Випадково на роботі зазирнув я на сайт компанії Microsoft. Думаю собі, раз зазирнув, то може хоч почитаю, що ж там за нова така продукція, яку вони на кожному кроці розхвалюють. Оскільки не слідкую особливо за діяльністю цієї компанії, то знайомство вирішив розпочати з Windows 2008 Server, а потім подивитись, що ж за звір такий Windows 7. Однак сторінку першого з продуктів, що мені цікаво було подивитись, я так і не зміг покинути ще хвилин з двадцять. Та ще й всю роботу в офісі я зупинив. Справа в тому, що потрапив я на сайт компанії через браузер Microsoft Internet Explorer 6 запущений у wine - хотів верстку швиденько перевірити, і випадково зайшов на сайт. І вразив мене результат: Ось так криво відображаються сторінки компанії у їх власному кривому браузері

Ось так криво відображаються сторінки компанії у їх власному кривому браузері

Сміялись ми довго, жартуючи, що всі в Microsoft напевне користуються Firefox та Opera, розуміючи наскільки кривими є їх розробки :) Ну а потім вирішили подивитись, як же буде виглядати їх творіння в інших браузерах. І ось такі результати отримали: А в Firefox все виглядає більш-менш пристойно

А в Firefox все виглядає більш-менш пристойно

Для виправдовування Microsoft, якій від мене сьогодні й так не мало дісталось, скажу що причиною деяких проблем з меню в Firefox є та Opera є відсутність стандартних для Windows шрифтів у системі. Під Windows меню виглядає нормально. А ось чому попливли деякі елементи дизайну в Opera для мене залишається загадкою. А тим більше, чому компанія, що створила браузер, який вважається жахом для верстальщика (не дарма в кожному третьому шаблоні, що можна знайти є коментарі на зразок Stupid IE - сам сьогодні переживав подібне), не змогла змусити відображатись власні сторінки в ньому коректно. Оце вже не просто дивує, а викликає обурення. До того ж і до шрифтів теж могли б віднестись уважніше: в більшості дистрибутивів Linux всі пропрієтарні шрифти відсутні, тому в стилях для того ж меню слід було вказати альтернативи з вільнорозповсюджуваних. Не маленька ж конторка, а ціла корпорація, тому спеціалістів повно, а грошенят щоб їм заплатити за роботу теж вистачати повинно. А мені й справді цікаво було почитати, що ж там зробили в Microsoft. Однак усіляке бажання після такого кудись зникло. Мабуть зникло б не в мене одного. Вчимося на чужих помилках, та уважніше ставимось до таких дрібниць, не залишаючи дірок, якщо можливість їх знайти та використати мізерно мала - якщо недоліки є, то вони обов'язково проявлять себе. А до яких наслідків це може призвести залежить від кожного конкретного випадку. Однак краще, щоб нічого подібного з Вами не сталось. Чого Вам і бажаю. Дякую за увагу! Сподіваюсь, зміг трішечки підняти Вам настрій. ;)

Поговоримо про типи. Частина 1.

» ‎ GrAndSE

Минулого разу ми написали першу програму мовою C. При написанні ми зіштовхнулись з поняттям типу, яке є важливим не лише для мови програмування С, а ще я для багатьох інших мов програмування. Тому вважаю за необхідне наступним кроком заглибитись в це поняття та розглянути прості типи та операції з ними. Трошки теорії про типи даних Тип - відносно самостійна та стійка сукупність даних, що може бути виділена на всій множині. З точки зору програмування тип визначає: - множину значень; - набір операцій; - способи зберігання та виконання операцій. Справа в тому, що починаючи ще з асемблера розрізняють цілий та дійсний типи даних. Це пояснюється тим, що зберігання значень кожного типу розрізняється за об'ємом необхідної для цього пам'яті, внутрішнім представленням числа в пам'яті та доступними операціями (а також тим, яким чином вони виконуються). Детальніше про те як дані різних типів зберігаються в пам'яті я буду розповідати, коли мова йтиме саме про конкретні типи даних. Слід зазначити, що мови програмування можна поділити на мови з поліморфною або динамічною типізацією, з неявною типізацією та жорсткою типізацією. В першому класі мов тип визначається та обирається в залежності від даних, що зберігаються. В другому випадку, типізація є жорсткою, однак різниця полягає не в жорсткому зв'язуванні контейнера для даних з певним типом, а в різному за синтаксисом зверненні до різнотипних контейнерів даних. І останній клас мов, до якого і належить мова С, вимагає явного зазначення типу. Типи даних мови С Взагалі то той варіант класифікації типів не може вважатись єдиним можливим. Різні автори в літературі та мережі пропонують різні класифікації. Тому не дивуйтесь, якщо зустрінете трошки інший підхід. Фактично типи мови C можна поділити на два великих класи: прості та складені. Різниця між ними полягає в структурі: перші є примітивними елементами, а другі вже мають певну структуризацію, що задається програмістом. Класифікація типів мови C

Як я і казав вони виділяються за значеннями допустимими для даного типу. Тому серед простих типів виділяють цілі (цілі числа), дійсні , символьний тип та перераховувані, що видно з наведеної вище схеми. До типів складних я планую повернутись в майбутньому. Поняття змінної Як же типізація використовується на практиці. Справа в тому, що для зберігання даних в мовах програмування використовуються спеціальні контейнери, що називаються "змінна". Змінна - зв'язок між певним символічним іменем (ідентифікатором) та областю в пам'яті виділеним для збереження даних. Кожна змінна в мові С має 1. Клас збереження. 2. Тип. 3. Ідентифікатор. Описується змінна таким чином: [клас збереження] тип ідентифікатор Наприклад, int i; Про цілий тип int я вже згадував попереднього разу і детальніше розповім наступного разу. Такою конструкцією ми описали змінну з ідентифікатором i цілого типу. Тобто має виділятись область пам'яті, що буде зв'язана з ідентифікатором i. Значить за цим ідентифікатором ми можемо до неї звертатись. А отже рядок: i = 0; Буде значити, що ми кладемо в комірку пам'яті зв'язану з цим ідентифікатором значення 0. Для прикладу використання змінних модифікуємо попередньо написану програму. #include 'stdio.h' int main() { int i; puts("Hello, world!"); i = 0; return i; } Тепер наша програма в створює змінну, встановлює її значення та повертає його, як результат свого виконання. Приклад синтетичний і введення змінних ніякої користі не приносить, однак дозволяє показати як ними користуватись. Скажу два правила, яких слід дотримуватись при роботі зі змінними в мові С: 1. Всі змінні мають описуватись до першої командного рядка. (в прикладі єдина змінна i описана до виклику бібліотечної функції чи присвоєння). 2. Всі змінні мають бути описані до їх використання та проініціалізовані до їх використання. До речі, змінні ініціалізуватись одразу при описанні. Наприклад: int i = 0; Які зміни це дозволяє внести в код програми пропоную Вам самостійно поміркувати. Гадаю, що на цей раз інформації вистачить. Наступного разу розповім про прості цілі типи детальніше, та ще трошки розповім про функції введення/виведення. Щоб не пропустити наступний випуск підписуйтесь на rss та поштову розсилку. Дякую за увагу.

Підсвітка синтаксису за допомогою javascript

» ‎ GrAndSE

Як Ви могли помітити в моєму блозі всі блоки програмного коду мають підсвітку синтаксису, що значно спрощує його перегляд. Чесно кажучи не вигадав іншого використання, як для якихось сайтів та блогів з програмування, однак сама концепція може стати в нагоді не тільки для таких проектів. Теорія Яким чином можна надати будь-якому елементу html сторінки певного кольору чи інші характеристики? Звичайно ж за допомогою css. Найпростіший варіант, який здається вірним і з точки зору валідності та семантики - використання html-тега span. Тепер залишається автоматично огорнути елементи. Саме тут стане корисним javascript та його регулярні вирази. За допомогою функції replace будемо "огортати" всі входження ключових слів та спеціальних символів в span з відповідним стилем. Залишається єдина деталь: мусимо замінювати ключові слова тільки там, де це необхідно. Для цього скористаємось контейнером div задавши йому клас code. Для того, щоб отримати всі елементи з даним класом я користуюсь однією з функцій перелічених мною раніше. Перейдемо до практики Спершу опишу всі стилі css якими я скористався. Це файл highlight.css: .code { background: #eee; border: #333 1px dashed; padding: 10px; margin-top: 5px; } .str { color: red } .func { color: blue } .comm { color: orange } .kwrd { font-weight:bold } .str span { color: red; font-weight: normal } .comm span { color: orange; font-weight: normal } Ну тепер настав час для javascript: function highlight(code) { var keywords = /(([^a-z0-9$_])(var|function|default|typeof|new|return|if|for|in|while|break|do|continue|switch|case)([^a-z0-9$_]))/gi, brackets = /({|}|]|[||)/gi, strings = /((".*?")|('.*?'))/g, functions = /([a-z_$][a-z0-9_]*)(/gi, comments = /(//.*(n|rn|$))/g; return code.trim().replace(strings, '<span class="str">$1</span>').replace(keywords, '<span class="kwrd">$1</span>').replace(brackets, '<span class="kwrd">$1</span>').replace(comments, '<span class="comm">$1</span>').replace(functions, '<span class="func">$1</span>(').replace(/t/g, ' '); } window.onload = function() { var code = getElementsByClass("code"); for (var e = 0; e

Код є доволі прозорим, однак дам декілька коментарів. В функції highlight спочатку я описую п'ять типів елементів через регулярні вирази: ключові слова (keywords), дужки (brackets), рядки (strings), функції користувача (functions) та коментарі (coments). Далі, користуючись функцією replace огортаю елементи що відповідають описаним регулярним виразам в відповідні span'и. Далі в коді я описую функцію, що буде виконана при завантаженні документу. Ця анонімна функція вибирає всі елементи з класом code за замінює їх вміст (innerHTML) результатом роботи функції highlight. Як ви бачите все доволі просто. Залишається підключити всі необхідні файли, а саме white-utils.js (в якому зібрані утилітарні функції, хоча використовується з них зараз лише одна) та highlight.js. Інші шляхи Було б нечесно назвати себе першопрохідцем такої справи. Взагалі то моє рішення базується на одному записі з блога на хабрі. На жаль, скрипти наведені за тим посиланням відмовились коректно працювати з двигунцем мого блога. Тому довелось його вдосконалювати. Є вже готові бібліотеки, наприклад highlight.js чи Codepress. Однак їх розмір значно перевищує розмір мого коду, разом з усіма утилітарними функціями (враховуючи те, що взагалі то з 2 Кб підключений функцій я використовую лише одну єдину, то можна розмір ще більше скоротити і вийде приблизно 1 Кб). Мене такі результати влаштовують. Думаю, що в подальшому буду розвивати цей модуль для надання йому більшого функціоналу. Приєднуйтесь якщо бажаєте. Пишіть в коментарях чи мені на пошту (grandse(at)ukr.net) про виявлені помилки та додатки. Буду вдячний за будь-які відгуки. Сподіваюсь матеріал стане в нагоді. P.S.: Приношу свої вибачення за паузу в публікаціях, оскільки прийшов майже тиждень з часу останньої замітки і за можливі подальші прогалини. Зараз я доволі сильно захворів тому не практично не можу працювати. Як тільки моє здоров'я покращиться буду писати більше: ідей у мене для публікацій є ще багато, так що кому цікаво читати не забувайте про підписку через rss та поштову розсилку.

Продовжуючи тему іконок.

» ‎ GrAndSE

Граблі з поштою та php

» ‎ GrAndSE

Приношу свої величезні вибачення пані letrodectus, що ніяк мені не вдається виконати свою обіцянку, та додати можливість підписуватись на коментарі. Для того, щоб зробити підписку через rss мені то й нічого особливого не потрібно - лише годинку чи дві. Однак я вважаю це недоцільним - ну немає на цьому блозі активних обговорень. Сподіваюсь, що лише поки що. Частіше використовують поштову підписку. І з цим виникла одна проблема - пошта з серверу потрапляє далеко не на кожну поштову скриньку. Якщо відправлене на gmail повідомлення прийшло за пів хвилини, то на mail.ru доводиться повідомлення чекати досить довго, причому немає жодних гарантій, що воно дійде. Про перевірку ukr.net та rambler.ru залишились ще гірші враження: нічого не прийшло і не тільки з цього сервера. Є одна ідея, як через ці граблі перейти, однак поки-що немає часу її випробовувати, та реалізовувати. Все одно доведеться в найближчому часі з цією проблемою боротись. Хотілось би спитати. а чи не стикався хто-небуть з такою проблемою? Хотілось би подивитись також очима інших людей - можливо моє рішення буде занадто складним та громіздким і хтось запропонує щось просте та еффективне. Дякую за увагу!

Розділяй та володарюй

» ‎ GrAndSE

Писав я раніше про вибір цілей та важливість розуміння, що є ціль, а що засіб. Однак без одного єдиного кроку неможливо досягнути своїх цілей. І це - перший крок. А за першим кроком підуть другий, третій і т.д. Крок перший Кожна справа має початок. Написання цієї замітки почалось з того самого першого кроку. Ведення цього блога взагалі - теж крок. Згадайте, як іноді складно буває коли ви прийшли за робоче місце працювати. Іноді робочий день програміста проходить за схемою: перевірити пошту - почитати розсилки - подивитись, що ж там треба зробити - перекур - перевірити пошту та рідер - знову прочитати завдання на сьогодні - написати перший рядок програмного коду. Просто жах.. Хоча ні. Справжній жах настає тоді, коли Ви не можете вирватись з ланцюжка "перевірити пошту, аську та рідер - знову прочитати завдання на сьогодні - перекур - перевірити пошту, аську та рідер..". А в перервах між цим Ви встигаєте лише зазирнути на bash.org чи щось подібне. А потрібно лише зробити перший крок, написавши хоча б декілька рядків коду. Після цього в мене зазвичай починається активна робота. Не знаю й куди зникає будь-яке бажання відволікатись. Крок за кроком А що відбувається після першого кроку? Як гарантувати найшвидше досягнення мети? Прокласти дорогу до мети, і крокувати нею. Будь-яка задача може бути розбита на велику кількість досить дрібних. І якою б великою та складною не була б ця задача, готовий посперечатись, що кожний етап її виконання можливо пройти, зазвичай всі вони доволі прості. Візьму за приклад написання цього блога. Весь блог можна розбити на декілька частин. 1. Система публікації дописів. 2. Система коментування. 3. Інформаційні сторінки. 4. Підписка. Кожний з цих пунктів можна розбити ще на декілька. А якщо глянути уважніше, то "інформаційні сторінки" трохи спрощений варіант "системи публікації дописів", тому що остання включає також систему тегів. І кожне завдання набагато простіше ніж ціле. Маленькі перемоги Систему роботи зі сторінками я реалізував за декілька годин. І знаєте яке задоволення я отримав? Задоволення від того, що воно таки працює. Скопіював програмний код для публікацію сторінок, додав за годинку підтримку тегів, отримавши повноцінну систему публікацій.. А ще через декілька вечорів в мене був повноцінний прототип блогового двигунця з можливістю додавати коментарі. Я міг без проблем побачити результати своєї роботи. І це мені приносило масу задоволення, впевненість в тому, що рано чи пізно результат буде досягнуто. Прямуючи до цілі, Ви повинні бачити результати своєї роботи. Тому кожен етап повинен бути достатньо великим, щоб результат роботи приносив Вам задоволення, та достатньо малим для того, щоб довго не затримуватись над одною проблемою. Коли Ви не бачите результати своєї роботи, то втрачаєте цікавість до неї, однак продовжуєте думати про роботу, намагаючись "добити шмат роботи". А коли ж відпочивати, коли робота висить як гільйотина, вбиваючи здоровий відпочинок та сон? Війна війною, бо головне - маневри Якщо Ви не менеджер великої компанії, завідувач великого відділу, то Вам достатньо кожного робочого дня просто робити свою роботу, робити перший крок на зустріч своїй меті. Вас не повинна хвилювати стратегія. Вистачить вже того, що Ви щоденно робите маленький крок, "вириваєте у ворога метр землі". В більшості випадків не треба далеко зазирати та створювати довготривалі багатокрокові плани. Вони мають властивість руйнуватись, приносячи багато розчарувань. А вміння ставити досяжні завдання та виконувати, тим самим невпинно наближатись до мети, стане корисним. Сподіваюсь, кожна маленька перемога принесе Вам масу задоволення і дозволить швидко перетворити бажане на реальне. P.S.: Вирішив зробити стрічку RSS повною. Так що запрошую всіх бажаючих підписатись. Дякую за увагу!

Перше слово мовою C

» ‎ GrAndSE

Обіцяв я давати уроки програмування мовою С. Гадаю, що пройшло достатньо часу для того, щоб підготуватись. Ось і настав час написати першу програму. Зовсім простеньку, однак цінну, хоча б для розуміння того як працювати з компілятором і як виглядають програми написані мовою C. Декілька слів про Linux, компілятори та таке інше Всі, хто читав попередній матеріал, повинні вже пам'ятати, що я заохочую людей спробувати попрацювати в Unix подібних операційних системах. Я ще раз хочу на цьому наголосити. Хочу ще додати, що необов'язково цілком видаляти Windows для цього. По-перше, існую така річ як cygwin. Це емулятор unix-подібних операційних систем, для ОС Windows. До wine йому далеченько (щоб запустити x.org треба стільки ресурсів, що про комфортну роботу на моій машині справа йти не може.. та ще й далеко не все підтримується. А от wine може запустити стільки всього). Однак для роботи з мовою C цілком вистачить. Деяку інформацію можна знайти на Wikipedia. Інший варіант - використання віртуальної машини. Наприклад, VMVare та десятків інших. Таким чином Ви зможете встановити наприклад Linux і працювати з ним навіть не покидаючи звичного для багатьох Windows. Ну і на кінець, ніхто не заважає користуватись Windows та її компіляторами. Однак в такому випадку виникне маса труднощів стосовно моїх уроків. Перша програма Ну що ж. За традицією почнемо з простенької програми, що на екран виведе слова "Hello, world!", себто "Привіт, Світ!". Пропоную скористатись для цього все таки ж редактором vim. В консолі наберемо: vim hello.c І побачимо інтерфейс vim'a. Для початку слід натиснути i (перейти з командного режиму в режим введення) і ввести текст програми: #include "stdio.h" int main() { puts("Hello, world!"); return 0; } Тепер натисніть ESC щоб повернутись до командного режиму, наберіть :w та натисніть Enter - виконаємо команду збереження файла. Тепер можна вийти з редактора, для того щоб скомпілювати програму. Для цього в командному режимі скористаємось командою :x чи :q (перша перед виходом автоматично збереже всі внесені зміни). Компіляція програми виконується в терміналі командою: gcc hello.c gcc - компілятор, а hello.c - файл, який ми вважаємо за необхідне компілювати. Якщо все пройшло нормально (якщо ні то перевірте, чи встановлено у Вас компілятор та чи вірно набрано програму), тобто без помилок, які компілятор міг вивести, то запустимо отриману програму: a.out і побачимо бажане "Hello, world!". Час пояснень Все чудово, однак слід розібратись, що ж написано в коді. Перший рядок: #include "stdio.h". Всі рядки в С та C++, що починаються з # являються директивами препроцесора. Саме препроцесор надає С можливість бути таким гнучким, створювати на ньому програмний код, що досить безболісно переноситься з одної платформи на іншу. Що ж таке препроцесор? Перед компіляцією програмного коду препроцесор його обробляє виконуючи директиви вказані в коді, в результаті чого компілятор отримує змінену версію програмного коду. Взагалі то на нього покладається декілька функцій, одну з яких можна побачити в прикладі - підключення файла-заголовка директивою #include. Тобто файла призначеного для опису заголовків бібліотечних функцій. В даному прикладі підключається бібліотека stdio(тобто standart input output), призначений для роботи з файлами. Оскільки за прийнятою в *nix ідеологією з якої зачерпнула багато ідей і мова C, будь-що є файлом, то і стандартний контекст вводу/виводу (тобто консоль) - файл, а значить ця бібліотека дозволяє працювати з даними введеними користувачем з клавіатури. Що дає можливість підключення бібліотек? Писати програмний код, що не залежить від платформи. Для кожної платформи підключаються необхідні бібліотеки, що містять необхідні функції у відкомпільовані під дану платформу. А програміст до цих функцій у своїй програмі звертається на будь-якій платформі однаково. До того ж, використання стандартних бібліотек дозволяє спрощувати роботи ховаючи низькорівневі, а іноді і досить високорівневі операції від розробника. Рухаємось далі. Наступний рядок описує функцію main, що повертає значення типу int. Як багато страшний та нових слів... Почну з пояснення поняття функції. Всі повинні пам'ятати шкільний (чи навіть університетський) курс математики. Функція - співвідношення при якому кожному елементу множини А (множини аргументів функції) відповідає одне значення з множини В (множини значень). Тобто це всі ті y = x² та багато чого іншого. В мові С поняття функції аналогічне до математичного. Кожна функція може мати 0 або більше аргументів, виконуючи над ними дії (і не тільки над ними) мусить повернути певне значення результатом. По суті, функція - набір дій. Функція main - головна функція будь-якої програми мовою С. З неї починається виконання програми. А вже вона сама може викликати функції описані всередені програми чи в підключених бібліотеках. Як було сказано вище, кожна функція в результаті свого виконання повертає якесь значення. Це значення може мати різні типи. Що ж таке тип? Зрозуміло, що в математиці та і в житті також, різні об'єкти розрізняються між собою. Наприклад, цілі та дійсні числа. Числа взагалі та рядки. Мова С, як типізована мова в своїй основі має розподіл даних на типи, кожен з яких має свої властивості, особливі операції. В прикладі наша функція main повертає значення типу int - ціле число (від англійського integer). Тепер можна зрозуміти, що той рядок описує функцію main, яка має повернути ціле число і є точкою входу в програму. Тепер же подивимось, що робить ця функція і таким чином вся програма. За аналогієї до математики послід�

FEEDs » GrAndSE

GrAndSE