FEEDs

« Expand/Collapse

Personal

March 10, 2010
Чак Норріс – 70 років
» ‎ OOHFIRO

Я такий непатріотичний, що не пишу про річницю з народження Шевченка, а напишу про 70-ліття Чака Норріса. Я не фанат, але постаті культових особистостей/акторів поважаю. Неможливо не знати хоч кількох імен у гіпотетичному списку "Хто сильніший?": Чак Норріс, Брюс Лі, Джекі Чан, Шварцнегер, Сталлоне, Ванн Дамм... Дід Норріса (справжнє ім"я Норріса - Карлос) - ірландець, а мати [...]

Весна прийшла!
» ‎ Український іммігрант

Ось уже 9 день чудової пори року: весни. Чому чудової? Та тому що природа пробуджується, теплішає, дні стають довшими тощо. Думаю я не маю продовжувати цей список, оскільки багато хто з вас знайомий з характеристиками весни.

Так от ближче до тематики мого щоденника. Цього року весна достатньо рання, так як минулі березні і навіть квітні були ще досить холодними. А зараз, наприклад, о 8-ій годині вечора температура приблизно 13 градусів тепла. Вчора я навіть зранку, поки добрався до коледжу, думав, аби швидше куртку вже зняти.

Хоча хто-зна, яка та весна буде далі. Адже тутешній клімат дуже мінливий.
Нью-Йорк: сучасний Рим
» ‎ Український іммігрант

Нью-Йорк є одним з найбільших міст світу. Це місто, де зосереджуються найбільші фінансові установи, де знаходяться одні з найвищих хмарочосів, куди люди зїжджаються з усіх, навіть найвіддаленіших, куточків світу. Саме тому, що сюди приїжджають люди з різноманітних країн, це місто налічує приблизно понад 100 мов та національностей, серед яких також є і виходці зі Східної Європи. Тобто, в цьому величезному мегаполісі є чимало наших співвітчизників, себто українців. Тут стільки національностей, тому що це велике місто стало немов початковою точкою для свіжих іммігрантів.

Українські іммігранти проживають у всіх 5 боро Нью-Йорка, але найбільше їх є у Брукліні, а саме в його південній частині. До цього моменту я повернуся трохи згодом. Досить часто чути відгуки про те, який страшний та небезпечний є Бруклін, оскільки там проживає багато чорного населення. Так, дійсно, це боро не є святим, але тут воно і не настільки погане, як про нього складають численні байки. Бруклін взагалі досить різноманітний і різнокольоровий стосовно рас та національностей. Тут є також досить багато євреїв, оскільки вони колись сюди мало не першими іммігрували, мусульман, латиносів, європейців, ну і трохи американців теж є. Все залежить від кварталу, по якому Ви зібрались гуляти чи в якому Ви бажаєте проживати, та від його рівня життя. Звичайно такі райони, як Coney Island чи Flatbush, є не дуже безпечними, оскільки там багато бідних живе. Їх рівень безпеки можна помітити по тому, як часто туди поліція з сиренами їздить.

Так от, я обіцяв вернутись до тематики Південного Брукліна, до якого входять Brighton Beach, Coney Island, Manhattan Beach, Sheepshead Bay.

Я збираюсь зупинитись на Брайтоні і описати, що ж це таке місце. Можливо, хто знайомий з російським та радянським кіноматографом, то памятає його зображення у фільмах “Брат 2″ і “На Дерибасовской хорошая погода, а на Брайтоне опять идут дожди”. Цей район американці охрестили як Little Russia, або його неофіційно називають Little Odessa, оскільки на його вулицях можна почути досить багато одеситського акценту. Тут також можна почути і нашу рідну мову соловїну. Оскільки саме в цьому районі проживає багато іммігрантів, які нещодавно приїхали. Так як це місце знаходиться на узбережжі Атлантичного океану, то тут є чудовий пляж, де можна хоч ціле літо провести, а також бордвок (boardwalk) – така собі алея з деревяних дошок і з лавочками, де можна пройтись чи посидіти, помилувавшись океаном чи заходом сонця.

Також кажуть, що Бруклін – це єдине місце, де можна придбати наш рідний національний продукт, що є сало, та чорний хліб. Підтверджую, дійсно, так воно і є.

Якщо є якісь питання, звертайтесь.
Зимовий Нью-Йорк
» ‎ Український іммігрант

Цього року зима вийшла більш сніжною. Незважаючи на температуру близько нуля градусів, на протязі лютого Нью-Йорк засипало снігом тричі. Хоча, той сніг довго не затримався, а зразу ж і почав розтавати. Зате по всьому місту було оголошено стан надзвичайних погодних умов. На протязі всіх тих разів всі навчальні заклади, включаючи школи і університети, були закриті.

Ось статті з новинами, які були оголошені в один з тих надзвичайних зимових днів.
Блумберг оголошує про закриття шкіл.

Навіть Штаб ООН, що знаходиться в Манхеттені на 49 вулиці, було закрито.

Зима по-нью-йоркськи

March 09, 2010
Всім поганим хлопцям...
» ‎ Микола Стрєбков

... час починати боятись: за вами майже прийшло ФБР.

Моя міліція мене береже
» ‎ Sidirom

Постовий: МВД часом не потрібна якісна мебель для офиса , а? Дехто з вас знає, що в цьому блозі панує цензура. На те є причини, які пора викорінювати. Сьогодні мовчати не можу. Так склалося в житті, що мені не подобається спосіб життя американський підлітків. Я не вживаю алкоголь та наркотики, не палю. Живу цілком спокійно і мирно, [...]

Українці не реагують на знижку у 70%
» ‎ Vet-al

Вже більше 4-х місяців як триває акція від компанії Adobe, в рамках якої, ціни на деякі локалізовані продукти знизилися на 70%. Серед продуктів які зазнали зниження є пакети продуктів Adobe Creative Suite 4 (Design Standard, Design Premium, Web Premium) та окремі програми — Acrobat 9, Photoshop CS4, Photoshop CS4 Extended, Illustrator CS4 та InDesign CS4. Знижка [...]

Про жіночу любов )) (Відео)
» ‎ Французька булка

Про жіночу любов )) (Відео)

March 08, 2010
Вітаю з 8 березня.
» ‎ Toss

Всіх жінок.

Міжнародний жіночий день 8 Березня (два варіанти)
» ‎ OOHFIRO

На 8 Березня існує два варіанти поведінки чоловіків. Перше - демонстративне "поклоніння" жінкам: квіточки, цукерочки, милі дурнуваті дрібнички, якими забиті сувенірні лотки, відкритки із зображенням тюльпану (нерідко з написом "I love you" чи "З Днем народження")... В робочому колі відбуваються колективні медитації з навіюванням думки про те, що всі присутні жінки - це ангели. Аутотренінг супроводжується роздачею [...]

Журнал Popular Science у вільному доступі
» ‎ FireON

Найбільша знахідка останніх днів для мене – архів журналів Popular Science з 1972 року. Американське видавництво Bonnier Corporation відсканувало і викладо у вільний доступ всі старі випуски журналу Popular Science. Домівкою для архіву став сервіс Google Books.

Для читання достатньо здійснити пошук в Google Books за запитом “polular science” та у першому результаті видачі обрати “Про цей жернал“. Як результат – доступ до архіву по роках.

Дуже цікава річ з точки зору історії науки і техніки.

сама собі весна
» ‎ Сумна мелодія

В середу здавалось, що весна вже в Києві, така ще молода і рання весна -
коли ще прохолодно, але вже тепло,
коли вікно відкрите весь день,
коли в повітрі чутно розмови птахів та запахи бузку, мигдалю і лимонних кущів,
коли починаєш носити спідниці і ховаєш подалі зимовий набридлий одяг,
коли трохи застуджена, бо гуляєш до пізнього весняного тепло-прохолодного вечора,
коли прокидаєшся зранку - а за вікном сяє сонце врешті-решт!

як же все це банально…але мені цього не вистачає! дуже
…сьогодні очі боліли від свіжого шару снігу.
Весни не існує?

March 07, 2010
Чи бачили ми насправді СРСР?
» ‎ Блог NewUkie

В час коли український народ приречено готується відсвяткувати 8 березня, в голову лізуть різні альтернативні думки. Що ми є таке? Що примушує українців ЦЕ святкувати? Згадуючи про далеке минуле я нечасто згадую про СРСР, а скоріше про УРСР. Тому, що моє минуле, як і минуле великої більшості українців народжених до 1991-го не має ніякого практичного відношення до федерального розрекламованого бренду СРСР. Насправді ми продукт своїх національних соціалістичних республік. На відміну від українцв канадці розуміють цю різницю між state (державою) і country (країною) набагато краще і глибше. Було б дуже корисно, якби і українці зрозуміли цю різницю. Проживши більше 30-ти років в Україні особисто я бачив СРСР лише декілька разів.

Вперше я побачив СРСР в 1983-му. В Москві на Красной Площаді було холодно і порожнє, під кожною ялинкою ховалися чекіст і маленькі москвичи, мої однолітки зі схудлими синіми від холодного вітру обличчами, просили у туристів жувачки. Я бував в РФ і після цього, але це були подорожі до спальних районів Москви, в хворий алкоголізмом Лєнінград, тобто в РСФСР, але вже не в СРСР. Друга моя зустріч з СРСР відбулася в 1987-му: в СА – на плацах, в казармах і на аеродромах радянської армії. Так, це були два роки в СРСР, саме в СРСР, які ніякого відношення не мали до укладу і порядків національних республік, навпаки, були з ними в глибокому матеріалістичному конфлікті. Відслуживши “від приказу до приказу” і повернувшись в свій мирно посопуючий на обочині цивілізації УРСР я найперше спалив у київському дворику свій комсомольський квиток і практично з цього моменту духовно порвав з усім радянським.

Я не святкую і не підтримую всі ціі 8.03, 23.02, 1.05,.. вже давним давно, десь з 90-х минулого тисячерічча, і це мені дуже допомагає в повсякденному житті. Боротьба з совком, як з алкоголізмом потребує воздєржанія і змін звичок.

У Київ
» ‎ yAnTar

Завтра їду в Київ, 9 березня (в мій день іменин ) там буде проходити концерт відомої німецької групи Rammstein, а потім йду на обстеження (а після нього, напевно, на операцію) з моїми кистями (вже більше 2 років маю КТС).
Після операції деякий час сидіти за комп’ютером не буду (не знаю, як переживу це), писати на блог також не буду.

Вірші, які я люблю-2
» ‎ Skinik
***
Зупинись і обійми цю осінь…
Лиш на хвильку…
Лиш помрій…
Лиш про своє…
Говори, якщо сказати хочеш
День цей твій
А дощ?…
І він, звичайно, є…
Зупинись і обійми це листя…
Повні груди набери осіннього тепла.
Не сумуй…усе це знову буде…
Ще такою осінь рідною ніколи не була

Автор невідомий, знайшов вірш в інтернеті(якщо хтось знає автора – напишіть в коментарі)

***
Моє миле, пухнасте, малесеньке диво,
Не лякайся мене, йди до мене сміливо.
Я тобі покажу, як я вмію кохати,
Як я вмію взамін ніжність всю дарувати.

Всі тривоги відкинь, бо я також боюся.
Але я йду вперед, і не плачу ж , сміюся.
Просто страхи мої погасив ти собою.
Попрощаюсь сьогодні назавжди з журбою.

Я кохаю тебе, мої мрії сміливі,
В твому серці лишились ще страхи зрадливі
Я не граю тобою, це, повір, не театр,
Обіцяю з тобою не буду я грати.

Не дивися назад, розчинися у мені,
Й твоє серце наповнять бажання шалені.
Я тебе пригорну, обійму, мов дитину
І неначе той птах в небеса твої лину.

Я неначе вогонь в твому воскові тану.
Лиш прошу: не залиш в мому серденьку рану.
Твою душу також травмувати не буду!
Може все це мине, я ж тебе не забуду.

Перший крок, другий крок … Ти крокуєш до мене.
Я кохаю тебе, почуття це шалене.
Нас туман огорне, будем ми на одинці.
Цілий світ лиш для нас. Ми у нім не чужинці.

Автор: Юля Гринь
Публікації, що найбільше коментуються

March 06, 2010
Україна має талант-2, перша передача, кастинг в Одесі
» ‎ OOHFIRO

За старою доброю традицією одним оком глянув на відео першої передачі "Україна має талант-2" з Одеси, 5 березня 2010. Традиція не в тому, що я дивлюсь її одним оком, а в тому, що минулого сезону досить уважно слідкував за подіями. Ну, як завжди, на сцену завели кількох фріків, які мають додати програмі деякої скандальності та дом-2-тості (даруйте [...]

Весна
» ‎ летіла-мріяла

Перший тиждень весни ознаменувався блакитним небом, яскравим сонцем, яке сліпило очі, таянням снігу та калюжами на вулиці, щебетом пташок і збільшенням кількості бажаючи взяти мій номер телефону та запросити на каву. Останній феномен жодному логічному поясненню не підлягає. І тільки німа тиша довкола. Без тебе…

Українська команда Na`Vi Виграла Extreme Masters IV !!!
» ‎ Toss

Ура!!!, Українці виграли чемпіонат світу Extreme Masters IV Counter Strike, взяли перше місце порвавши Fnatic. Гра була неймовірно напруженою, все йшло нога в ногу. Але, наші перемогли нерви і таки порвали всіх і українська команда найкраща в світі в грі Counter Strike!!!!!!!
УРА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Na`Vi Natus Vincere, молода команда - чемпіон світу!.

ColoCall
» ‎ Nolex

З 2007-го року я користуюсь хостингом від colocall. Якщо бути точним, то беру не хостинг, а віртуальний виділений сервер(VDS), бо звичайного хостингу не вистачає для теревень. Всі сервера колоколу знаходяться в зоні UA-IX, що не могло не радувати. Ціна більш-менш нормальна, і компанія досить потужна. Але є і негативна сторона, яка на даний момент "перекриває" всі позитивні речі:

По-перше, це падіння сервера, які у 2007-2008 році були досить регулярно і часто. Зараз таке теж зустрічається, але рідко.

По-друге, це підтримка. Немає нормальної Live-підтримки Colocall, по email відповідають із затримкою десь 5-48 годин. Є телефон, який ніби працює цілодобово, але постійно телефонувати в Київ щось не хочеться.

По-третє, це незрозумілі речі з ресурсами сервера. Постійно підганяють на новий тарифний план(дорожчий), мотивуючи, що зросло навантаження на сервер і відповідно не вистачає оперативної пам’яті і інших "речей". Хоча взагалі навантаження не зростало, а в останньому випадку навпаки, — зменшилось(було перенесено декілька сайтів на інший сервер), а підтримка пише всерівно, що потрібно переходити на новий тарфний план… І саме цікаво, що статистику навантаження на сервер вони не хочуть/не можуть пред’являти!

> Здравствуйте!
> А можно увидеть нагрузку и потребление памяти по каждому из аккаунтов??
К сожалению, это невозможно.

Якщо з першим і другим пунктом можна змиритись, то з третім — ні, бо там щось не чисто. Складається таке враження, що хочуть просто скосити більше грошей на пустому місці.

Спонсор допису: Граматика англійської мови онлайн. Вся англійська мова онлайн.

March 05, 2010
По паркану
» ‎ Toss

Пройшовся.

Якщо ви танцюєте
» ‎ летіла-мріяла

Власне, цей пост був би доречніший на спеціалізованому форумі, який стосується сальси, але оскільки нам усім час від часу доводиться танцювати на весільних гоцанках, в клубах чи просто в колі друзів, то думаю, що в моєму блозі він нікому не завадить. Тим більше, напередодні 8-го березня, коли жінки розквітають, гормони грають, чоловіки всі як один молодішають і згадують, що вони все-таки сильна стать.

Здається, я колись писала, що минулого року почала займатися сальсою. З леді Zymova ми навіть зійшлися на тому, що вже би час розпочати цикл публікацій, присвячених цій темі. Тож викладу кілька моїх спостережень щодо причин, з яких народ масово почав танцювати і як представникам однієї та іншої статі уявляються ідеальні партнери/партнерки.

Причини, з яких чоловіки й жінки починають танцювати різняться. Мій викладач сальси більше ніж впевнений в тому, що чоловіки йдучи танцювати ставлять собі за мету … знайти дівчину. Характерні риси таких осіб: невпевненість у собі, порушена координація рухів, часто неохайно-занедбаний вигляд. Ні, звичайно не всі. Дууууже маленький відсоток чоловіків приходять за компанію зі своїми дівчатами або починають вчитися заради дівчат, які вже танцюють. Таким честь і хвала! Ще є невеликий відсоток тих, яким дійсно все цікаво і які хочуть навчитися чомусь новому. Вони, як правило, докладають багато зусиль, самодостатні і впевнені в собі. Середній вік 26-30 років, мінімальний 20, максимальній 55.

У жінок мотивація дещо інша: фізична активність, “не вязать же дома по вечерам перед телевизором”, заради вже танцюючого партнера (як в моєму випадку, наприклад), вік віком, а розваг хочеться і … пошуки другої половинки. Середній вік 23-26 років, мінімальний 16, максимальній 45.

Як змінюється поведінка. У жінок майже ніяк. А от у чоловіків зміни з*являються, коли вони починають більш-менш впевнено почувати себе в парі і усвідомлювати, хто король танцполу. Причин подібної зміни кілька: по-перше, зазвичай, кількість жінок переважає приблизно на третину, якщо не вдвічі, тобто, чоловіки можуть вибирати й перебирати, скільки їм завгодно (як каже одна моя знайома, якій близько 40 років: “як би добре я не танцювала, а вони завжди оберуть молодшу й гарнішу”); по-друге, в сальсі веде саме чоловік, він і тільки він обирає крок, рухи, повороти (за винятком сольних рухів), тож йому і всі карти в руки. Разом зі зміною поведінки з*являються і дурні звички. Наприклад, статус з Вконтакте одного з моїх знайомих “Вы хотите, чтобы партнер больше с вами не танцевал? Побольше критикуйте его во время танца”. На перший погляд, все правильно. Але, танцювати сальсу можна починати вже вивчивши кілька кроків і поворотів, та це не є гарантією того, що усі повороти виконуються правильно, партнер добре відчуває ритм і не збивається з кроку. Тож критика критиці різниця.

Ідеальний партнер та ідеальна партнерка - ті, з якими приємно танцювати! І тут увага, повертаємось до початку цього посту і читаємо, які чоловіки йдуть танцювати сальсу. На практиці це виглядає так: таке благо цивілізації як деодорант переважній більшості особам сильної статі невідоме і кінець робочого дня не є виправданням, триденна щетина, волосся в інших відкритих божому світу місцях теж мало надихає на близький чуттєвий танок, а брудні футболки й поготів.

Тож висновок такий: танок - це як побачення, готуючись до якого кожен з нас може витратити не одну годину. Поважайте людей, з якими ви танцюєте. І нехай вони не ідеальні партнери, про яких ви мріяли, але заслуговують на те, щоб танок не став мукою на тлі неприємних запахів.

P.S. Ці міркування викладені відповідно до спостережень за учнями однієї з києвських шкіл сальси, тому не можуть поширюватись на всю популяцію тих, хто танцює сальсу.

P.P.S. Авторка блогу не належить ані до тих, хто ненавидить чоловіків і вважає їх чимось на зразок тварин,, ані до манірних панночок, яким погано все, що не відповідає їхнім ідеалам

Корки (пробки) на вулицях Львова
» ‎ OOHFIRO

На Яндексі будуть моніторити корки (пробки) на вулицях Львова. Поки що я не спостерігаю якихось адекватних попереджень, які б передавали реальний стан речей із завантаженістю вулиць, наприклад у центрі Львова. Але, сподіваюсь, що все розвинеться і такий сервіс буде користуватись попитом. Але ще більше я сподіваюсь, що корків у Львові не буде. Як цього досягти - загадка, але [...]

Індексація великих контентних проектів
» ‎ Style)r

Якщо запускаєте великий контентний проект, який ще знаходиться у закритому для ПС доступі, але вже нашпигований великою кількістю інформації, то не варто його віддавати на індексацію пошуковим системам з цим контентом, оскільки він просто буде дуже довго індексуватися і взагалі весь не зайде в індекс пошукових систем.

Краще розтягнути процес наповнення сайту статтями/матеріалами на декілька місяців.

На фірму треба стабілізатор? Німецькі стабілізатори напруги на Західній Україні (Львів). Стабілізує все, що рухається по дротах ;)

Як у WP створити випадаюче меню з можливістю легкого редагування елементів
» ‎ Skinik
Спонсор запису: Оренда квартири подобово у Львові – це зручно, якісно та дешево.

Для цього необхідно встановити плаґін «Менеджер навіґації». Офіційна сторінка плаґіну тут [wp-admin.org.ua] , це плаґін українського виробництва, якісно і гарно зроблено. В архіві міститься дві мови укр і рус. Обираєте на свій смак. Цей плаґін включено в збірку «WordPress Power Pack Uk™», якщо у Вас ця збірка — заходьте в керування плаґінами і активуйте його, якщо ні — завантажте і покладіть у /wp-content/plugins і активуйте. Після активації плаґін додасть новий пункт меню в «Інструментах», зайдіть Інструменти → Навігація і перед Вами відкриється таке вікно, яке містить три колонки.

Перша це групи навігації, тобто, це блоки меню, можна таким чином створити кілька видів меню і розмістити їх де завгодно, наприклад, у сайдбарі і футері. Групи навігації рекомендовано називати латинкою.

Друга колонка містить елементи меню та налаштування(чи використовувати JS для випадаючого меню і який тип випадаючого меню).

Третя колонка призначена для додавання пунктів у меню. Можна додавати як сторінки, категорії, так і сторонні посилання. також там можна вибрати чи відображати дочірні елементи пункту(наприклад, дочірні сторінки).

Використання меню на сайті. Є 2 способи. Використання віджету та вручну прописати код у потрібному файлі теми.

Для коректного відображення випадаючого меню, можливо доведеться підкоригувати CSS.

Даний плаґін дозволяє легко і швидко створювати меню. Я саме його і використовую.
Це буде цікаво прочитати:

¡Fuerza Chile! Допоможемо разом
» ‎ Українка в Чилi

Землетрус у Чилі сколихнув всю країну в буквальному і переносному значенні. Кажуть, тільки психологічні наслідки цієї трагедії будуть відчутні ще, щонайменше два тижні-місяць. Скільки піде на відбудову країни, сказати важко. Проте вже сьогодні, і вже ми особисто, можемо допомогти тим, хто більше всього зараз цього потребує. Багатьом із тих, хто в Чилі, пощастило. Ми налякалися, але [...]

Простий веб-магазин (на прикладі WordPress)
» ‎ Mixa-Blog

Одразу попереджаю, це не аяксова "корзина", яка вміла б складувати товари, розраховувати підсумкову ціну, редагувати замовлення тощо. Мій варіант дуже простий. Але зважаючи на те, що існує багато сайтів. які виконують лише роль каталога товарів, а замовленння в них відбувається шляхом заповнювання звичайної контактної форми (тобто без усіляких "корзин") моя ідея, можливо, видасться власникам цих ресурів доволі цікавою. До того, ж вона чудово підійте для магазинів, які продають унікальні товари (ті, що існують в єдиному екземплярі - наприклад, як це роблять власники сайту Прекрасна.com.ua).

Принцип роботи. На сторінці товару є посилання типу "Замовити". Веде воно на контактну форму. Але посилання не просте, а таке, що при переході на сторінку з контактною формою передає новій сторінці певні дані. Наприклад, код товару. Чи назву. Чи те і інше. А форма вже "ловить" ці дані і виходить, що користувач потрапляє на сторінку з уже заповненою інформацією про замовлення (йому не треба вписувати назву товару, його код, ціну... - все що ви запрограмуєте) і вашому майбутньому клієнту лишається лише додати власні контакті дані.

Реалізація на базі WordPress.

1. У місці виводу інформації про товар тулимо посилання типу:
<a href="/zamovl/?part_id=<?php echo the_title(''); ?>"><span>Замовити</span></a>
Як ви зрозуміли. це посилання передасть у форму (яка знаходиться за адресою www.нашсайт.домен/zamovl/) заголовок посту, фактично - назву товару. Бажаючі розширити функціонал можуть погратися з custom fields і передавати їхні значення.

2. Встановлюємо плагін Cforms (хоча ви його мабуть і так вже давно використовуєте ) для створення нашої форми замовлення. Важливо: саме під форму замовлення має використовуватися форма з id 1 (Принамні, я не зміг зробити те, що хотів, вкористовуючи інші форми. Можливо, через небажання досліджувати документацію по СForms), тож, якщо ви використовуєте цей плагін уже давно і вже вже встигли понастворювати купу інших форм, то просто зробіть клон першої форми і використовуйте її як і раніше з новим айді, а звільнену форму переробіть під замовлення: створіть бажані поля, а для полів, які мають приймати дані, в назві поля вставляємо приблизно таке:
Замовлення | %%part_id%%
3. Створюємо шаблон сторінки, в якому замість виводу контенту, вставляємо наступний код:
<?php echo str_replace('%%part_id%%',$_GET['part_id'], cforms('',''));?>
Цей код має показати на сторінці нашу першу форму і "упіймавши" передане значення part_id, внести його у відповідне поле. Наостанок, створюємо сторінку з адресою, вказаною у посиланні (нашсайт.домен/zamovl/) і... вуаля!

Робочий приклад можна знайти на сайті www.prekrasna.com.ua.

March 04, 2010
10 неймовірних творінь з LEGO
» ‎ Псих

Гіки та LEGO, схоже, впевнено рухаються в одному напрямку, паралельно продукуючи велику кількість фан-гік-натхненних творінь. Ці творіння можна знайти у кожному куточку Інтернету та особливо концентровано у LEGO Flickr групі.

У сьогоднішньому дописі добірка цікавих творінь. Насолоджуйтесь!

1. PS3 контроллер

2. Apple iPad

3. Twitterrific’s Ollie

4. Google Logo

5. Twitter Fail Whale

6. Ще Google LEGO

7. Молоді Woz і Jobs

8. Nintendo DSi

9. Розпаковуючи iPhone

10. Google Chrome Logo (відео)

Переклад статті з Mashable.com

Як вам? Сподобалось? :)

За підтримки:
Хостинг vds по низким ценам! Гибкие тарифы на хостинг VDS / VPS серверов, качественная поддержка, надежное оборудование. Мы предлагаем свободный выбор конфигурации.
Лузерство
» ‎ Псих

Ніщо не цікаво читати(чути) більше, ніж реальні фейли інших людей.

March 03, 2010
Загадка
» ‎ yAnTar

Сфотографував вдома таку штуку, відгадайте, що це. Фотографував звичайним фотіком Canon Powershot A 620, червона підсвітка – це результат роботи ліхтарика

Гелла – паличка і 27 нулів
» ‎ OOHFIRO

Інформаційні технології прогресують гігантськими кроками. Епоха кіло-, мега- давно пройшла. Тепер оперують гігами та терами. А що далі? Чи є простір для маневрів? Як назвати, до прикладу, об"єм інформації (чи швидкість її обробки) всіх комп"ютерів у світі без застосування цифр? На щастя, нас не підведуть учені. До таблички відомих приставок 10 = deca 100 = hecto 1,000 = kilo 1,000,000 [...]

Быть или не быть?..
» ‎ летіла-мріяла

Здається, слово аспірантура я вперше почула ще будучи школяркою. Батьки, вчителі, друзі і просто знайомі випадкові люди настирливо повторювали: “Ну от коли виростеш, то треба”. 6 років університету (4 бакалаврату з історії та 2 магістратури з соціальної роботи) не пройшли даремно і, здавалося, назавжди відбили бажання вчитися, проводити дослідження та їх описувати. Але якось зовсім не відбили бажання у моїх викладачів та друзів-однокашників нагадувати мені про те, що треба йти в аспірантуру й захищатися. Я відмовлялася й жартувала, що ніяк не можу визначитися, з якої спеціальності писати дисертацію, з історії чи з соціальної роботи. Мабуть, під впливом громадської думки я іноді розмірковувала над тим, а чи не покинути б мені роботу і не зайнятися творчими вправами, але сама необхідність кропіткого писання-переписування роботи відбивала усіляке бажання. Тож думки я покинула, а друзям заборонила говорити зі мною на цю тему. І все було б добре, якби одного чудового дня моя керівничка не сказала, що мені б вже час подумати про написання кандидатської дисертації з … управління охороною здоров’я. Тож ”Быть или не быть?” - належить до нагально-актуальних питань.

«Фабрика мрій» проти дітей
» ‎ ОксамитівБлог

Хтось колись сказав: «Дорослість – це не що інакше, як стадія обов’язкової моральної деградації людини». Така категоричність спочатку дещо обурює, але чим більше починаєш над цим замислюватись, тим менше знаходиться доказів для опротестування цієї фрази. Наче в унісон вищенаведеним словам, пригадується інший вислів, тільки менш песимістичний та прямолінійний: «Діти можуть навчити нас багатьом [...]

March 02, 2010
Особистий розвиток
» ‎ Зеник

Починають постати все більш цікавіші статті на Розробці. Останні стосуються особистого розвитку:

Які повинні бути якості в хорошого програміста?
Мій досвід проведення презентацій
Станьте успішним програмістом

Цікаво, правда? ;)

Якщо в світі десь є реальна двомовність, то це в сьогоднішній Україні
» ‎ Блог NewUkie

Переслуховуючи чергову сирувату на мій смак дискусію виробництва “Каналу громадського подкастінгу” мені раптом вистрелило те, що її ведучий Стас Шумлянський сказав про мовну ситуацію в сьогоднішній Україні. Він сказав приблизно наступне: “ту ситуацію, як зараз в Україні, коли більшість людей не відокремлюється в свої мовні громади, а можуть підтримувати розмову одразу двома мовами це якраз і можна назвати справжньою двомовністю”. Звучить несподівано, але схоже, що Стас сенсаційно правий.

Я вже писав колись, що регулярно передивляючись і переслуховуючи теле і радіо програми з десятку різних країн довкола світу, спілкуючись в реалі я ніколи і ніде крім України не чув, щоб люди переключалися між двома різними мовами в рамках однієї дискусії. В Україні цей феномен широко поширений як в медіа так і при спілкуванні один на один. Я не аналізую зараз це добре чи пагано – це просто факт. В офіційно двомовній Канаді нічого подібного не існує: або дискусія точиться англійською, або французькою і всяке переключення між мовами носить яскравий присмак “політичного моменту”. Окремо чисто франкомовні канали, окремо чисто англомовні і людей, що здатні дивитися і слухати обидва потоки (знають обидві мови) лише 17%. Ще у меншого відсотку в реалі є бажання споживати інформацію обома мовами. У мене немає сумніву, що такої on flow двомовності як у українців не існує в офіційно двомовних Бельгії і Швейцарії – просто я час від часу дивлюся їх франкомовні телепрограми.

Тобто ті, що мріють про двомовність в Україні – ось вона, насолоджуйтесь. Всяка спроба врівняти офіційно статус російської і української призведе до маргіналізації другої державної мови – української (про це також сказав Стас Шумлянський). За маргіналізацією автоматом прийде радикалізація і от тоді лише мріяти можна буде про таке цивілізоване співіснування паралельних мов, як в Канаді, Бельгії або Швейцарії.

Насправді зрозуміло, що високий статус російської мови в Україні підтримується зовні широкою присутністю російських медіа і їх інформаційним домінуванням на українському ринку. Якщо рософіли насправді мріють про внутрішній баланс української і російської мов, тоді приберіть цей зовнішніій вплив і можна говорити про рівний статус. Але це практично неможливо, тому неможлива і реальна двомовність у разі надання російській і українській мові однакового статусу. Реальна двомовність, у всіх її оригінальних формах, це в сьогоднішній Україні, принаймні мені це виглядає саме так.

Галицизми, галицька говірка, львівська ґвара
» ‎ OOHFIRO

Мовна глобалізація накочує на Львів. Місцева галицька балачка (говірка, ґвара) виходить з ужитку під натиском офіційної української мови, яку ми чуємо по телевізору та вчимо у школах та вузах (я вже не кажу про експансію російської). Все рідше застосовують звороти, на кшталт: "з колєжанкою за філіжанкою кави на бамбетлі". Ех, а так хотілося б зберегти наш осередок галицької культури [...]

Логи
» ‎ Микола Стрєбков

При імпорті веб-логів в базу для подальшого аналізу основною проблемою є велика кількість сміття і більшість роботи полягає у написанні фільтрів або модифікації структури програми-імпортера таким чином, щоб в базу попало якомога більше відфільтрованих даних за якомога менший проміжок часу. Зазвичай це передбачає роботу з пакетами записів лога і використання транзакцій при їх доданні.

Але при використанні PGOCaml доводиться мати справу з такими проблемами у вихідних даних, що призводять до зміни стану транзакції на помилковий і далі транзакцію можна тільки відкотити. Відповідно, доводиться в фунцію обробки списку записів лога додавати параметром список вже доданих записів з тим, щоби при будь-яких проблемах з транзакцією відкотити її, об'єднати список добропорядних записів з тим що залишилось і запустити транзакцію знову.

Альтернатива - фільтрувати вхідні дані так, щоб в них не залишалось жодної причини для поламки транзакції. Але очевидно, що з першого разу таку множину фільтрів написати нереально.
Давно такого не траплялось
» ‎ Микола Стрєбков

Вирішив поборотись з весняним авітамінозом і депресією. Випив сам пляшку(!) білого вина. Вино хороше, Sauvignon Blanc від барона Ротшильда. Але все одно від цілої пляшки тягне на ратні подвиги.

March 01, 2010
Підсумки зими
» ‎ Sidirom

Вітаю усіх з приходом весни, нехай нова пора року принесе у ваше життя натхнення, позитив та бажання жити. Судячи з останнім – знаю це не легко, проте дуже просто і цікаво…) У своїх планах на зиму, я опублікував лише невелику частину роботи, яку планував виконати в інтернеті. Загалом більшість завдань виконав, проте це далеко не ідеальний [...]

Останній день олімпійського волонтера (звук)
» ‎ Блог NewUkie

Зимові Олімпійські ігри в Ванкувері закінчилися… Будуть ще паролімпійські, але мене там вже не буде. Дуже особливий день: робочий (як для волонтера), святковий (як для всієї Канади) і трохи сумний. Загалом – дуже сподобалося бути волонтером на великих спортивних подіях, сподіваюся не останній раз.

У подкасті згадується:
Sea To Sky хайвей
Олімпіада в твоєму місті це здорово і корисно

Землетрус у Чилі
» ‎ Українка в Чилi

Як і кожної ночі, десь о 3-й ранку мій маленький синочок прокинувся поїсти. Я ввімкнула світло в коридорі, взяла хлопчика і пішла у напівтемну вітальню. Як завжди, відкрила ноутбук, бо тільки в хвилини годування у мене є час щось почитати або полазити по Інтернету. Раптом стало темно. Світився тільки екран. Подивилася у вікно - темінь. [...]

Там, за холмами, солнце запело! Сделаешь шаг…
» ‎ Сумна мелодія

за тобою ВЕСНА!!

February 28, 2010
Нові можливості WordPress 3.0
» ‎ Skinik
Нещодавно завантажив і встановив WordPress 3.0 alpha і хочу поділитися з Вами новими фічами, які з’явилися у цій версії WP. Ось короткий їх перелік:
1. Покращенний процес установки
2. Об’єднання з WP MU
3. Нова стандартна тема
4. Покращенна швидкодія адмінки
5. Створення меню
6. Створення власних типів контенту
7. Зміна механізму утворення локалізаційних фраз
Докладніше під катом.
1. Покращенний процес установки. Тепер при встановленні можна задати свій, власний лоґін, відмінний від «admin», а також задати свій власний пароль, або ж зґенерувати його, якщо бажаєте звісно.
2. Об’єднання з WP MU. У новій версії додано можливість мультиблоґінґу, як у WP MU.
3. Нова стандартна тема. Це буде не просто тема, а тема скелет(чи фреймворк), на її основі можна легко створити свою, власну тему. Так як, ця тема «з коробки» матиме підтримку кількох регіонів для віджетів, підтримку випадаючого меню. Тема схожа більше на «сайтову», ніж на «блоґову», вона майже без графіки та має підтримку стандартного механізму локалізації.
4. Покращенна швидкодія адмінки. Як стверджують розробники нової версії, перероблено роботу адмінки, оптимізовано структуру БД, замість 11 таблиць, як було раніше, тепер маємо 18. Додалися нові таблиці за рахунок додавання мультиблоґовості.
5. Створення меню. Якщо у попередніх версіях меню створювалося автоматично і складалося лише із сторінок і категорій, потрібно було ставити плаґіни для того, щоб створити власне меню. То у версії 3.0 така моливість є «з коробки», зручно створювати власні меню, можна додавати туди сторонні посилання, сторінки, категорії, окремі публікації, тощо. Це дещо схоже на організацію меню у Drupal.
6. Створення власних типів контенту. WordPress розширюється і поступово у ній з’являються нові можливості, які раніше були у потужних CMS, наприклад, у Drupal. Відтепер і у WP можна створювати власні типи контенту, достатньо у файлі functions.php поточної теми написати певний код(про це розповім трохи згодом).
7. Зміна механізму утворення локалізаційних фраз. Якщо раніше «Add post» можна було перекласти як «Додати публікацію», то відтепер ця фраза складається з двох частин: «Add» i «Post», де замість другої може бути інший тип контенту, наприклад, «Movie». При перекладі виглядає дещо дивно, а саме приблизно так: «Додати Публікація». Така ж річ є і у Drupal, де можна створювати власні типи контенту і подібне пише при додаванні нового пункту контенту.
Інші скріншоти:

За підтримки: Юридичні послуги
Це буде цікаво прочитати:

7 км 373 м
» ‎ Toss

Пробігся. Погода прекрасна, вперше після зими біг не в чоботах, без портфеля, зимової куртки. Загалом, навіть не дуже змучився, єдине під гору трохи задихався. По часу, зайняло 30-40 хВ.

P.S. Всі пости про біг, об'єднав міткою).

Завершення - радісна подія
» ‎ Electric

Зима була гарна, морозяна, сніжна. але щось вона так довго затягнулась, що набридла і втомила. І тепер, коли світить сонце і тане сніг - це додає позитивних емоцій. Хоча для екстремалів зимових все виглядає не так позитивно і радісно :). Маю надію, що вже не буде снігових заметілей, хоча ще має буде завершальний акорд зими. А яким він буде, невідомо.

Часу зовсім мало, робота, приготування до lvivtwevent - наразі ці речі є важливими. Закинув блоги, взагалі не пишу в bloxівські, хоча інколи вдається виділити секунду часу. Але це вже не той об’єм, що був раніше. А тепер природа йде до тепла, дні стають довшими, взагалі відпаде бажання писати в мережі. Єдиний стимул - це можливість заробити :).

Реклама в блозі: Прогресивні юридичні послуги у Львові надає Тарас Бачинський.

February 27, 2010
Fusion News
» ‎ Nolex

Після довгого застою(3-4 роки) двигун Fusion News ожив і став оновлюватись, вийшли нові версії. Це двигунець для публікування новин, який я і сам використовую на одному з своїх сайтів. Він не дуже популярний, але, як на мене, вартий уваги!

Fusion News — це php-скрипт новин оснований на файлах і не використовує базу MYSQL. Є купа різних можливостей(капча, архів, смайли, BB коди, завантаження малюнків, бан по IP…). Дизайн(шаблон) змінюється без проблем. Детальніше можна прочитати на офіційному сайті — www.fusionnews.net + там є демо.
Любителям скриптів, що не використовують mysql качати однозначно!
Якщо у когось виникла проблема з оновленням ранніх версій до нової лінійки (3.x.x), пишіть мені — допоможу.

Шукаєш місце для відпочинку в Україні? Усі садиби для зеленого туризму в Україні. НавколоСвіту — зелений туризм в Україні.
Fusion News
» ‎ Nolex

Після довгого застою(3-4 роки) двигун Fusion News ожив і став оновлюватись, вийшли нові версії. Це двигунець для публікування новин, який я і сам використовую на одному з своїх сайтів. Він не дуже популярний, але, як на мене, вартий уваги!

Fusion News — це php-скрипт новин оснований на файлах і не використовує базу MYSQL. Є купа різних можливостей(капча, архів, смайли, BB коди, завантаження малюнків, бан по IP…). Дизайн(шаблон) змінюється без проблем. Детальніше можна прочитати на офіційному сайті — www.fusionnews.net + там є демо.
Любителям скриптів, що не використовують mysql качати однозначно!
Якщо у когось виникла проблема з оновленням ранніх версій до нової лінійки (3.x.x), пишіть мені — допоможу.

Шукаєш місце для відпочинку в Україні? Усі садиби для зеленого туризму в Україні. НавколоСвіту — зелений туризм в Україні.

Music is my Life
» ‎ Не Кіт

1280×800

February 26, 2010
З неочікуваного
» ‎ Микола Стрєбков

При використання PGOCaml мати в таблицях бази поле з іменем ref (ключове слово в ocaml) не рекомендується: препроцесор генерує некомпілябельний код.

Людмила Ясінська
» ‎ Sidirom

На правах реклами: Настоящие семинары по раскрутке Виявляється я відстав від життя. Періодично бачив у своєму університеті симпатичну викладачку з приємною посмішкою. Вітався з нею та йшов далі, не думаючи нічого грішного… Лише недавно взнав що ця викладачка не просто читає лекції з нарисної геометрії в ЛДУ БЖД, вона ще й відома (ну це гучно сказано [...]

Приклади дизайну для натхнення
» ‎ Псих

П’ять прикладів сайтів, які містять багато ілюстрацій.

mattsalik.com

chirp.twitter.com

artcore-illustrations.de

themattinator.com

level2d.com

За підтримки:
Интернет магазин подарков столовое серебро “Кубачи”. Оригинальные изделия из серебра идеально подойдуть в качестве подарка на свадьбу или годовщину свадьбы. Столовое серебро это изысканный подарок!
Банероманія – в очікуванні весни!
» ‎ Псих
Довго рекламувався проект про WordPress… Чесно кажучи, я геть призабув слідкувати за термінами. Але нічого страшного, та й, думаю, учасник AzzePis не образиться. Тим більше, що статистика по кліках буде цікавою

Ви також можете прийняти участь у акції! Достатньо всього лиш написати коментар-заявку на участь та надіслати сам банер на адресу скриньки: mr.psiho+banneromania[at]gmail.com.

Отож – статистика! Отже, статистика каже нам, що за 21 день розміщення банера Wordpress.co.ua:
- Переглядів – 14586
- Кліків – 35
- CTR – 0.24%
Наразі банера немає. Тобто, місце вакантне. Зголошуйтесь!
За підтримки:
Студия Интернет-маркетинга “AdverMedia”. Продвижение сайта в Днепропетровске. Разработка и поддержка сайтов. Мы разрабатываем фирменный стиль и web-дизайн. Контекстная и медийная реклама вашего сайта.
Дизайнер: Igor “Rogix” Udushlivy
» ‎ Псих

Випадково знайшов у мережі сайт талановитого дизайнера і ілюстратора на ім’я Igor “Rogix” Udushlivy. Переглянув весь сайт і знайшов масу цікавих речей! От і вирішив поділитись своїм “відкриттям” із читачами блогу.

Іконка
Жорсткий “Доктор Хаус” Диск

Ілюстрації

Інше

(клікабельно)

А ще ось такі креативні обкладинки для книжок та закладки до них

Повторюсь, мені дуже сподобалось. А які ваші враження від побаченого?

За підтримки:
Советы для беременных. Информация о планировании и определение пола ребенка будет полезна для всех будущих мам. Сатья о современных, народных, а также восточных методах планирования и определения пола.

Український реліз WordPress Power Pack Uk™ 2.9.2
» ‎ Skinik
WordPress Power Pack Uk™

Вчора завершив роботу над збиранням власної версії WP. У новій версії додалися нові плаґіни, прибрав деякі. Зазнали зміни і теми. В дану збірку входить офіційне ядро WP, без змін, моя власна версія перекладу, набір локалізованих тем(12) і плаґінів(48).

Додав тему «jQ», додав такі плаґіни: «php_speedy_wp», «Disable WordPress Plugin Update», «Disable WordPress Core Update», «My Category Order»

Прибрав тему «Toonewsy» і плаґін «DMSGuestbook». Докладніше про зміни читайте у файлі changelog.txt та readme2.html.
Список тем(12)
1. Default
2. Librio-sk
3. Changing Room
4. Elegant Box
5. iNove
6. Fantastic Flowery
7. ZinePress
8. Fusion
9. Toonewsy
10. Sk
11. Lutsk
12. Lutsk-3col
13. jQ^Нове!
Список плаґінів(48)
1. Народ скаже, як зав’яже! — виводить цитати і гасла в адмінці.
2. Українські дати — правильне відмінювання місяців.
3. Правильне відмінювання кількості коментарів — правильно відмінювання різну кількість коментарів.
4. 13 запитань — виводить в адмінці запитання, які повинен задати собі кожен блоґер перед написанням публікації.
5. Ukr-to-Lat — транслітерує заголовки публікацій, теґи, назви сторінок.
6. Соціально! — надає можливість додати публікацію/сторінку у закладки, роздрукувати чи «затвітити».
7. OneButton — створюю одну кнопку, при наведенні мишки вона розкривається і там є багато сервісів закладок, щоб додати пост/сторінку у закладки.
8. AddQuicktag — надає змогу створювати нові кнопки теґів в HTML-редакторі.
9. Special Text Boxes — виділення тексту кольорами публікації/сторінки кольорами, рамками.
10. jQuery Post Preview — перегляд публікації у HTML-редакторі(необхідно вимкнути візуальний).
11. Register Plus — розширює можливості реєстрації(введення свого паролю, інвайти, каптча, reCAPTCHA, та ін.).
12. Admin Management Xtended — розширює можливості адмінки, спрощує керування, редагування публікацій/сторінок.
13. Ozh’ Admin Drop Down Menu — створює випадаюче меню в адмінці зверху.
14. Role Manager — менеджер ролей. Дозволяє гнучко надавати/відбирати повноваження для різних груп користувачів.
15. TAC (Theme Authenticity Checker) — перевіряє шаблони на наявність стороннього, небажаного коду.
16. WordPress Database Backup — автоматичне резервне копіювання бази даних.
17. WP-DownloadManager — менеджер завантажень.
18. WP All-in-One tools — набір оптимізатора. Можна вимкнути перевірку на оновлення ядра і плаґінів, прибрати показ версії WP, додати копірайт у RSS та багато іншого.
19. Advanced Category Excluder — дозволяє приховувати від відвідувачів певні категорії, чи прибирати їх з головної сторінки, RSS, пошуку.
20. Exclude Pages from Navigation — приховує сторінки, тобто прибирає їх з меню.
21. All in One SEO Pack — SEO-набір для WordPress.
22. User Sidebar Panel — панель користувача(лоґін, вихід, профіль…) у сайдбарі.
23. Comment Toolbar — додає до коментарів кнопки «відповісти» та «цитувати».
24. Subscribe To Comments — надає можливість отримувати сповіщення про нові коментарі на е-пошту.
25. WP-CommentNavi — посторінкова навігація сторінками.
26. Ajax Comments-Reply — додавання коментарів без перевантаження сторінки та деревовидні коментарі.
27. WP-RecentComments — віджет із коментарями у розширеному вигляді.
28. MCEComments — додає у форму написання коментарів візуальний редактор.
29. Contact Form 7 — проста і зручна форма зв’язку.
30. Dagon Design Sitemap Generator — створює карту сайту «для людей».
31. Google XML Sitemaps — створює карту сайту для пошукових машин(XML-карта).
32. DMSGuestbook — проста і зручна гостьова книга.
33. Lightbox 2 — гарне виведення картинок(відкриває у тому ж вікні, зверху сайту, затінюючи сайт).
34. NextGEN Gallery — потужна галерея зображень(слайдшоу, альбоми, галереї, теґи).
35. NoSpamNX — професійний антиспам-захист(без каптчі).
36. SI CAPTCHA — хороша каптча для коментарів і форми реєстрації.
37. Akismet — ще один професійний захист від спаму(без каптчі).
38. WP-PageNavi — посторінкова навігація публікаціями.
39. WP-Polls —організація опитувань на сайті.
40. WP-PostViews — відображає кількість переглядів сторінки/публікації.
41. WordPress Related Posts — генерує список публікацій, що пов’язані теґами і виводить їх в RSS і в кінці перегляду публікації на сайті.
42. OpenID — дозволяє логуватися, реєструватися, коментувати використовуючи OpenID. Також є провайдером OpenID, це дозволяє використовувати URL автора в якості OpenID.
43. Sk body classes — визначає багато параметрів сайту і на основі цього прописує відповідні класі у тезі <body>, а це дозволяє створювати окремі стилю дизайну.
44. iMasters WP FAQ — плаґін для створення системі ЧаПів(FAQ).
45. Navigation Manager — менеджер для створення меню.
46. php_speedy_wp — кешує файли, оптимізує, стискає код(gzip).^Нове!
47. Disable WordPress Plugin Update — вимикає перевірку оновлень для плаґінів.^Нове!
48. Disable WordPress Core Update — вимикає перевірку оновлень для ядра WP.^Нове!
49. My Category Order — зміна порядку розташування категорій.^Нове!
Завантажити WordPress Power Pack Uk™ 2.9.2
Примітка: Файл вбудований в цю публікацію, будь ласка, перегляньте цю публікацію, щоб завантажити файл. Це буде цікаво прочитати:

Статистика по IE на wallpaper.in.ua за останній рік
» ‎ stfalcon
Прочитав статтю “Смерть IE6 назначена на 13 марта” і захотілося подивитися а як мінялася доля IE6 за останній рік. Найбільша відвідуваність в мене на [wallpaper.in.ua], тому статистику дивився саме на ньому.

І ось що вийшло (клікабельно):

Нажаль я не бачу тенденції до зменшення долі IE6. Але сподіваюся, що в Google таки вийде його зачавити. Викладу схожий графік через кілька ~~років~~місяців, щоб оцінити результат.
Cхожі записи:
- 13.05.2009 — Антиплагіат модуль
- 20.02.2009 — І знову про AdSense
- 09.02.2009 — Люди люблять IE
- 09.02.2009 — Feedburner. Перехід до Google завершено?
- 17.12.2008 — AdSense і фільтр конкуруючих оголошень

Дибр
» ‎ Микола Стрєбков

Щось рано мені сьогодня спати хочеться, навіть першої ще нема...

February 24, 2010
Про Getting Things Done (GTD) українською!
» ‎ Зеник

Нещодавно на Розробці опублікували розширений опис підходу до тайм-менеджменту – Getting Things Done (GTD). Це здається перша публікація українською мовою про цей підхід. Робимо каву і сідаємо читати!

Оновлений клієнт Steam
» ‎ Псих

23 лютого вийшло оновлення для популярної системи доставки ігрового контенту під назвою Steam. Безперечно, цікавою є функція вбудованого годинника у внутрішньо ігровій вкладці (in-game overlay). Фух-х… тепер хоч ефективніше контролюватиму час… Але справді революційним є зміна двигунця рендерингу веб-додатків у самому клієнті та у внутрішньо ігровій вкладці. На зміну Internet Explorer прийшов WebKit! Тож не дивно, що одразу ж заявлено пришвидшену роботу вбудованого веб-браузера.
Приклади дизайну для натхнення
» ‎ Псих

За підтримки:
Сайт знакомства Киеве и Украина

П’ять прикладів сайтів, зроблених на технології Flash. Скажімо так, ці сайти справді демонструють всі переваги даної технології і не даремно побудовані на ній. Скріншоти не можуть передати всю красу, то ж раджу відвідати та переконатись самому!

poissonrouge.com

bandit3.com

tnvacation.com/trails

changeperspective.saab.com

jimcarrey.com Саме так – це веб-сайт того самого Джима Керрі! Його сайт особливо настійливо раджу відвідати (причому, кожен закуток)!

Бонус: веб-студія під назвою 65media (65media.com), яка до речі створила сайт для Джима Керрі та офіційний сайт фільму “Рататуй”, у своєму портфоліо має ще багато прикладів веб-проектів з класним дизайном!
Виводимо кількість опублікованих дописів у WordPress
» ‎ Псих
За підтримки:
Скачать игры или поиграть на сайте.

Сьогодні я навчу вас, як можна вивести кількість опублікованих дописів у своєму блозі на WordPress. Загалом код доволі простий. Але знайти подібне рішення буває не легко. Точніше було не легко. До сьогодні

Виводимо кількість всіх опублікованих дописів у блозі.
Все що нам потрібно, це присвоїти певній перемінній значення кількості опублікованих постів у блозі. Для прикладу, візьмемо перемінну $postnumbers. Наш код можна записати у файл functions.php і виглядатиме він ось таким чином:
```
$postnumbers = $wpdb->get_var("SELECT COUNT(*) FROM ".$wpdb->posts." WHERE post_status = 'publish' AND post_type = 'post'");
```
Трішки поясню. Вищенаведений код присвоює нашій перемінній пораховану кількість, з допомогою SQL-запиту COUNT(*), записів у базі даних у таблиці posts, що мають одночасно значення publish (тобто, опублікований) та post (тобто, дописи). Якщо не вказувати два останні параметри, то, як ви вже напевно здогадались, нашій перемінній буде присвоєно кількість і не опублікованих дописів, і навіть сторінок.

Ну ось і все! Залишилось вивести значення згаданої перемінної будь-де у шаблоні вашої теми з допомогою ось такого коду:
```
<?php echo $postnumbers ?>
```
Бонус. Виводимо кількість опублікованих дописів у певній категорії.
Наступний код буде теж достатньо простим. З його допомогою ми виведемо кількість опублікованих дописів у певній категорії:
```
$postnumbers = $wpdb->get_var("SELECT count FROM ".$wpdb->term_taxonomy." WHERE term_taxonomy_id = '1'");
```
Перемінна та сама. Змінилась лише таблиця з бази даних, з якою ми працюємо. Тепер це таблиця term_taxonomy. Взагалі, що у цій, що у першій таблиці є ще багато параметрів, по яким можна робити вибірку. Якщо ж додатково до стандартних додавати нові параметри з допомогою, наприклад, custom fields, то можна створити потужну і гнучку інформаційну архітектуру на базі cms WordPress. І таким чином можна реалізувати практично будь-що!

За підтримки:
Платформы Forex, индикаторы форекс. Компания Ikon GM – маркет-мейкер на крупнейших мировых биржах, включая NASDAQ и рынок Форекс.

Перед інавґурацією Януковича розвалився пам’ятник засновникам Києва
» ‎ Skinik
Вчора біля 18год. на Набережній Дніпра розвалився пам’ятник засновникам м.Києва Кию, Щеку, Хориву і їх сестрі Либеді. Вочевидь пам’ятник не міг витерпіти того, що Янукович скоро стане президентом(завтра має відбутися інавґурація).

Фото тут:
[kiyany.obozrevatel.com]
[ibigdan.livejournal.com]
Це буде цікаво прочитати:

Спостереження
» ‎ Микола Стрєбков

Наприкінці зими різна п'янь починає волати вночі під вікнами значно раніше за котів.
February 23, 2010
PGOCaml, CalendarLib, syntax
» ‎ Микола Стрєбков

Апгрейд ноута до Snow Leopard вилився в перехід з Apple Mail на Thunderbird та кумулятивний апгрейд середовища розробки: апгрейд MacPorts потягнув за собою переїзд на новий GODI з OCaml 3.11 в комплекті. Як наслідок, підняв новий environment і на сервері.

При перекомпіляції моїх модулів за допомогою ocamlfind вилізла проблема з CalendarLib: при збірці нативних бінарів лінкер кожного разу намагався двічі прилінкувати функи календаря. Полікувалось викиданням calendarLib.cmx з META-файлу.

Пакет pgocaml.statements з camlp4-синтаксисом у новій "монадичній" версії 1.4 перейменували у pgocaml.syntax. Доки з ходу я не знайшов, довелось знову-ж таки лізти у META-файл пакету.
В яблучко
» ‎ Микола Стрєбков

Anthropological work in non-Western cultures suggests that there are many cases of behavior that Western psychiatry would classify as symptomatic of mental disorder, which are not seen within their own cultures as signs of mental illness.

via Тестоф

Узбекистан. Фотоочерк
» ‎ Тут був Я

Знакомство с бывшей советской республикой началось в аэропорту. В Ташкенте он кажется немного провинциальным, особенно по сравнению с московским “Домодедово”. Тем не менее, все работает четко и слаженно, таможенный контроль проходится быстро и безо всяких эксцессов, которых невольно ожидаешь, первый раз отправляясь в страну. Зеленый оттиск в паспорте и все – перед тобой открыты двери в страну.

Первое, что бросается в глаза в столице Узбекистана – невероятная ширина улиц и отсутствие высотных зданий. Последние, впрочем, вскоре обнаруживаются, но в таком незначительном количестве, что впечатление не меняется. Если вспомнить историю и географию, то все быстро становится понятным – Ташкент находится в сейсмически активной зоне и здесь нередки землетрясения, одно из которых в 1966 году практически стерло его с лица земли.

В последующие годы город был заново отстроен, уже советскими архитекторами. Именно тогда канули в Лету узенькие, истинно восточные улочки и появились просторные проспекты. Архитектура такого типа в городе, безусловно, присутствует, но ее не так много, чтобы создать впечатление восточного царства. В этом плане Ташкент выступает в роли шлюза – здесь все и чужое и немножко знакомое одновременно. Русский язык тут понимают девяносто процентов населения. Надписи на витринах то на английском, то на русском, то на узбекском языках.

Автобусы и трамваи точно такие же, как в том же Калининграде но зеленого цвета – один из цветов национального флага. На дороге вам может повстречаться как невзрачный ишак, смиренно тянущий свою ношу, так и вполне европейский лимузин. Благодаря совокупности этих маленьких деталей уже через пару дней привыкаешь и начинаешь чувствовать себя своим в этом городе.

Старо-новая архитектура.

Здесь сделаю небольшое отступление. Ташкент – большой город и осматривать его можно долго, но, если вы сильно ограничены во времени, то для знакомства с ним будет вполне достаточно 2-3 дней. Советую воспользоваться услугами таксистов, благо они достаточно дешевы по российским меркам. За 3-4 тысячи сумов (национальная валюта, 1 рубль – примерно 55 сумов) можно проехать полгорода.

Памятник Алишеру Навои.

Ташкент можно смело называть городом фонтанов. Их встречается очень много, в центре фонтаны есть практически на каждом углу. Самое большое их скопление – на главной площади города – площади Независимости. Здесь находится несколько фонтанных ансамблей.

Фонтан около театра имени Навои.

Посмотреть фонтаны, безусловно, стоит, но главное, ради чего нужно посетить площадь – это памятник, занимающий там видное место. На постаменте находится глобус Узбекистана. Это не вымысел, а самый что ни на есть достоверный факт. После распада СССР в Узбекистане была развернута кампания, целью которой являлось сплочение народа и укрепление государственности. Одним из проявлений и стало возникновение этого красивого, но немножко анекдотичного памятника. Мне, кстати, повстречалось и еще одно – Ташкент собирается устраивать большой праздник по поводу своего 2200-летия, совсем позабыв про то, что две тысячи лет ему исполнялось каких-то сорок лет назад…

Кусочек площади Независимости и глобус Узбекистана.

Резные колонны в парке рядом с площадью.

Недалеко от площади Независимости находятся театр имени Алишера Навои (главный театр города), музей Амира Тимура, более известного нам под прозвищем Тамерлан и парк его же имени. [За прошедший с моей поездки год случилась весьма неприятная вещь – парк вырубили подчистую.] Театр производит самое сильное впечатление – кажется, что он ровесник города, лишь немного отреставрированный современными умельцами.

На самом деле он построен уже после землетрясения и, на мой взгляд, претендует на звание самого красивого сооружения в городе. Кстати говоря, если погулять в районе театра, то можно найти еще не одно красивое здание – здесь, в центре, очень мало жилых домов, всюду парки и административные здания, среди которых попадаются очень интересные. Тут же неподалеку находится так называемый “Ташкентский Бродвей” - собрание магазинов, дорогих и не очень, а также длинная аллея, заполненная творческим народом. Здесь можно купить картины и сувениры, здесь вам могут предсказать судьбу, здесь вас могут нарисовать на память – вполне профессионально и красиво.

Кстати говоря, если вы – страстный собиратель сувениров, магнитиков, например, то лучше всего будет приобрести их тут. Поскольку Ташкент в общем и целом – не туристический город, в отличие от Самарканда или Бухары, то здесь такие вещи найти достаточно трудно, я видел сувенирные уголки только на “Бродвее” и на базарах.

“Бродвей”

О базарах разговор особый. Базар – сердце любого восточного города. Побывать в Узбекистане и не сходить на базар – значит не получить важный кусочек воспоминаний. Вместе с тем надо помнить, что на базаре вы можете пересечься и с ловким вором. Пусть не Багдадским, а вполне себе ташкентским, но легче от этого не станет.

Если же у вас все под контролем и теоретическому вору никак не подступиться к вожделенному кошельку, вам остается только вдыхать аромат фруктов и проникаться неповторимой атмосферой узбекского базара. Обязательно стоит попробовать узбекские лепешки – все они вкусные, но есть обычные, а есть праздничные, так называемые “патыры” - они, как мне сообщили, могут храниться неделями. Я не поверил и оказался прав – даже плотно завернутые, патыры сохли как и обычный хлеб. Тем не менее, они значительно превосходят обычные лепешки по вкусовым качествам (по цене, кстати, тоже).

Кусочек узбекского базара.

Еще на базаре стоит обратить внимание на фрукты (само собой), халаты и ножи, которые там продают на каждом шагу. Нож и халат – самые ценные сувениры, которые вполне можно увезти с собой, особенно если помнить о том, что холодное оружие подлежит провозу только в багаже, но никак не в ручной клади. В Узбекистане делают очень хорошие и очень характерные ножи – смотрите и выбирайте.

Простившись с самой консервативной частью Ташкента, стоит обратить свое внимание на ее противоположность – торжество современной инженерной мысли – ташкентскую телебашню. Башня высотой в 375 метров входит в Ассоциацию Великих Башен Мира и занимает там почетное девятое место. [Может быть сейчас уже и более низкое, кто знает.] Внутри, помимо метеостанции и теле- и радиоаппаратуры, располагаются ресторан, музей и смотровая площадка. При входе вежливая девушка требует паспортные данные – таков порядок. Правда, на шесть туристов, которые почти одновременно со мной зашли внутрь, хватило одного моего паспорта. Похожи, наверное…

Ташкентская телебашня…

…и виды с нее.

Смотровая площадка расположена на высоте ста метров, как любезно рассказывает нам гид, по совместительству – лифтер. И удручает своими толстыми стеклами и невозможностью сделать нормальные фотографии. К счастью, в Узбекистане такие мелкие проблемы решаются практически мгновенно – достаточно заикнуться и тебе сразу предлагают пути решения и прейскурант. Отдав дополнительную плату (чуть больше, чем входной билет), мы взлетаем на высоту 230 метров. Здесь нет никаких стен, перегнувшись через перила, можно даже напрямую посмотреть на далекую грешную землю, не отделенную от тебя никакими преградами. Впечатления интересные, один из поднявшихся со мной туристов даже не смог заставить себя выйти из лифта. Вид открывается тоже интересный – можно посмотреть на весь Ташкент сразу, а заодно и глянуть на горы, расположенные всего в сотне километров от города.

Горы – это следующая часть маршрута. Одно из самых красивых и при этом доступных мест – Чарвакское водохранилище. Оно располагается в долине реки Чирчик к северо-востоку от Ташкента. Добраться туда можно либо поездом, либо на рейсовом микроавтобусе. Поездом проще, потому что местоположение вокзала известно, а вот откуда отправляются автобусы, приезжему человеку угадать сложно. Хотя всегда можно обратиться к таксистам – довезут.

На вокзале.

Садимся на поезд, по дороге можно посмотреть на окрестности Ташкента. Контраст со столицей разительный. Такая разруха в России была году в 91-м. В Узбекистане она пока еще продолжается. Вместе с тем, как мне поясняют, уровень жизни достаточно высок – люди собирают по два урожая в год, а то, что рядом стоит развалившийся и неработающий завод – их не особо волнует. В целом же экономика Узбекистана держится на трех китах – на хлопке, золоте и уране. Экспортируя эти ресурсы, страна чувствует себя достаточно уверенно в экономическом плане.

И виноград там тоже замечательный.

Миновав очередной неработающий завод, мы прибываем в небольшой городок Газалкент. В сторону водохранилища ведет дорога, которая сначала приводит нас к плотине, а затем превращается в классический серпантин. Несколько раз останавливаемся – виды прекрасные, вода и горы – замечательное сочетание. Постепенно подкрадывается закат, рисует бликами реку далеко внизу, окрашивает горные вершины в оранжевые цвета. Это продолжается минут двадцать, затем в долине проявляется туман, а солнце начинает стремительно сваливаться за горизонт.

Чарвакское водохранилище,

долина реки Чирчик,

горы

и закат.

Следующая вылазка гораздо значительнее. Предстоит пересечь половину Узбекистана, конечная точка – Приаралье.

Маршрутом “Ташкент – Самарканд – Бухара – Хива” следует много туристических автобусов, но, если вам представится возможность, лучше отправиться на автомобиле. Так вы получите значительно больше впечатлений. Некоторые из них, впрочем, могут быть не особенно приятны – узбекская дорожная полиция любит нарушителей ПДД не меньше российской и встречается на дороге не реже.

По дороге в Самарканд за окном можно наблюдать достаточно унылый сельский пейзаж – небольшие поселки, большие хлопковые поля и маленькие ишаки, тянущие за собой огромные повозки. На обочине дороги очень часто попадаются минибазарчики – местные крестьяне продают на них свой урожай. Рядом с Самаркандом эти торговые точки превращаются уже в полноценные выездные базары достаточно большой протяженности, ассортимент также становится гораздо разнообразнее.

Утро.

Дорожный базар.

Самый большой интерес представляет последняя часть пути, проходящая по предгорьям. Де-юре дорога пролегает по горам, а де-факто все время кажется, что это не горы, а обычные холмы, выросшие до циклопических размеров. Здесь мне показывают священное место - небольшой источник, в котором живет самая настоящая форель. При желании ее можно было бы поймать даже руками, но такое в голову может прийти только иностранцу – живущие поблизости чтят и место, и его обитателей.

Наконец, после шестичасового пути, впереди показываются крыши Самарканда. Здесь у нас небольшая остановка и экскурсия для меня, как единственного туриста. К сожалению, за пару часов невозможно осмотреть все – вам я советую остаться здесь хотя бы на пару дней и рассмотреть город поподробнее, благо смотреть здесь есть на что. Я же ехал вместе с гидрогеологами, перегонявшими машину в Каракалпакию, так что особо задерживаться мы не могли. Удалось увидеть только мавзолей Тамерлана и знаменитую площадь Регистан. Архитектурный комплекс, хранящий в себе гробницу великого полководца, красив и вызывает восхищение, но все-таки главное в Самарканде – это Регистан.

Здесь целый ансамбль, включающий в себя небольшие сады и множество мелких лавочек торговцев сувенирами, скрывающихся в переходах величественных зданий. Входной билет сюда стоит не слишком дорого, но осматривать разрешается только нижний ярус – выше идет реконструкция. К счастью, как я уже говорил, в Узбекистане такие проблемы решаются достаточно просто – в данном случае охранник сам предложил мне за достаточно солидную для Узбекистана, но приемлемую для туриста сумму пройти на запретную территорию и осмотреть все, что душе угодно. Отказываться я не стал и в результате побывал даже на крыше одного из четырех минаретов, находящихся здесь.

Вид открывается интересный, но процесс подъема достаточно непрост – подниматься высоко, ступени неудобные, а теснота такая, что даже просто развернуться на лестнице составляет проблему, особенно с немаленьких размеров фотосумкой. На крыше минарета заканчивается мое знакомство с одним из древнейших городов земли. Снова пора в путь – в планах доехать до Бухары и заночевать уже там.

Могила Тимура,

Регистан

и вид с минарета.

От Самарканда дорога круто сворачивает к западу – мы проезжали совсем рядом с границей Кызылкумов – «красных песков», пустыни, занимающей больше половины страны. Свое название она получила из-за характерного красноватого оттенка почвы, вызванного наносными отложениями давно исчезнувших рек. Но самой пустыни не видно – дорога все еще проходит по обитаемым местам.

Постепенно темнеет и где-то треть пути мы едем уже в полной темноте. Машин на дороге немного, поселков тоже и время от времени возникает ощущение оторванности от мира, полного одиночества… Если в такие моменты взглянуть на небо, захватывает дух от восторга – в туманной, пасмурной Европе с ее постоянной дымкой никогда не увидишь такого бездонного неба и такой россыпи звезд. Только здесь можно увидеть настоящий Млечный путь, а не его жалкую подделку, которую мы, в более северных широтах, наблюдаем всю жизнь.

В Бухаре у нас только ночевка – за следующий день предстояло преодолеть более шестисот километров до нашей конечной точки – Приаральской гидрогеологической экспедиции. Тем не менее утром мы все же заехали в старый город, мне даже удалось заглянуть в Арк – бывшую резиденцию бухарских эмиров.

Строение поражает своими овальными стенами, но здесь утреннее солнце сыграло со мной злую шутку – свет был исключительно неподходящий для фотосъемки, лицевая сторона дворца оказалась в густой тени. Поднявшись же на стены, я обнаруживаю лишь несколько более-менее целых строений, основная площадь представляет из себя пустырь с фрагментами развалин.

Здесь меня настиг гид, немного удивленный странным поведением туриста – наверное не часто попадаются те, кто стремится осмотреть памятник, уложившись в пятнадцать минут. Тем не менее он честно рассказывал мне все, что знает о дворце. Знал он, к сожалению, не очень много, поэтому, выслушав в четвертый раз магическую фразу о том, что Арк в свое время был «городом в городе», я снова сосредоточился на поисках того, что может представлять интерес для фотосъемки.

Чувствуя, что его проповедь не волнует слушателя, гид начал изо всех сил пытаться продать мне набор фотографий. Мне стало смешно. За фотографиями последовали репродукции картин, томик Омара Хайама, затем меня начали уговаривать посетить сувенирную лавку… В конце концов, поняв, что мне ничего не удастся продать, экскурсовод нашел выход и взял с меня плату за фотосъемку. Я не стал препираться и этим, похоже, нанес ему еще одну душевную рану.

Бухарские голуби.

На развалинах Арка.

Старые кварталы Бухары утром.

С Бухарой связано мое самое большое огорчение за всю поездку – я бы не отказался побыть в старых кварталах и день, и два, но надо было спешить и мне удалось побыть там не больше получаса, к тому же ранним утром, когда все еще сидят по домам и людей на улицах очень мало. Но при этом именно старый город в окрестностях Арка – наиболее колоритное место из того, что я видел в Узбекистане.

В начале трассы Бухара – Нукус можно почти физически почувствовать наступление пустыни. Цивилизация во всех ее проявлениях постепенно исчезает, оставляя от себя только черную ленту шоссе. Растительность по обе сторон от дороги потихоньку переходит от степной к пустынной, становится суше и реже, земля начинает приобретать сначала бурый, а затем красно-желтый оттенок. Позади остается небольшой городок и присутствие человека перестает ощущаться. Одна машина, одна дорога, одна пустыня.

Кызылкумы.

На протяжении нескольких часов пути нам попалось только несколько встречных машин и пара крохотных селений. Несколько раз видим небольшие барханчики – Кызылкумы – пустыня кустарникового типа и безбрежных морей песка здесь нет, только ровная поверхность, поросшая саксаулом.

Здесь мне удалось словить глюк увидеть мираж. Даже не мираж, а оптическую иллюзию – облака собрались над горизонтом в очень правдоподобную горную цепь, а небольшие неровности рельефа искусно спрятали просвет между ними и землей. Хоть и не сказочный дворец, но все равно интересно видеть впереди горы и знать при этом, что их там нет.

Ближе к обеду мы доехали до чайханы – ее хозяин, я думаю, специально выбрал место, к которому из Бухары можно доехать как раз к обеду. Готовят здесь, как и практически везде в Узбекистане, вкусно. В этой стране не понимают, как можно перекусить хот-догом и чувствовать себя в гармонии с миром после этого. Девушка, принесшая нам обед, интересуется, откуда мы приехали. Узнав, что я из России, говорит, что давно мечтает туда уехать, но, похоже, что ее мечта так и останется мечтой. Ее можно понять – уровень жизни в периферийных районах страны очень низок, на наш взгляд так вообще катастрофически.

Мы уезжаем, а на наше место уже спешат английские туристы. Наших, русских, здесь практически не попадается, а вот гостей из Европы – очень много.

Пустыня проносится мимо нас весь день. Дорога, вначале неожиданно хорошая, начинает покрываться ямами, асфальт исчезает, начинается бетонка. Некоторое время едем по ней, затем снова появляется асфальт, но уже заметно худшего качества. По левую сторону время от времени появляется бывшее русло Амударьи. С тех пор, как больше 50% речного стока развели по оросительным каналам, река выглядит жалко. От отметок, оставленных бывшим руслом до нынешней скромной ленточки воды – несколько километров. Одно из наглядных подтверждений катастрофы Аральского моря – в настоящее время Амударья до него просто не доходит. Если учесть, что в этой местности в год выпадает 120 мм осадков, а испаряется 1000, то неудивительно, что Арал исчезает на глазах.

Ближе к вечеру мы снова въезжаем в обитаемую местность. Даже покупаем дыню на “дорожном базаре”. Снова начинает чувствоваться цивилизация. Вдалеке виднеются низенькие горы. Мне рассказали, что в этих горах, как в музее, собраны почти все полезные ископаемые, какие только можно представить. К сожалению, объем этих ископаемых тоже сравним с музейным… Вдалеке, правда, виден золотой рудник – хоть с этим повезло.

Дынный базар около Беруни.

Уже в темноте мы въехали в Нукус – столицу Каракалпакской республики. Город вполне современный, его история не насчитывает и ста лет. Здесь мы не остановились – нам остается проехать еще пятнадцать километров до геологического поселка. По дороге, уже в почти полной темноте, я, наконец-то увидел нескольких верблюдов – первых и последних за все время поездки.

В Приаральской гидрогеологической экспедиции я пробыл три дня. Экспедиция в данном случае – это не вереница усталых путников, нагруженных неподъемными рюкзаками, а поселок. В этом поселке множество оборудования, предназначенного для геологоразведки и бурения.

Лирическое отступление. Приаралье – очень проблемный регион. Во всем мире знают про то, что умирает Аральское море, но как-то забывают, что живущим там людям тоже не очень весело. 100 лет назад основным источником пресной воды в регионе была Амударья – и все было сбалансировано. После того, как больше 50% стока Амударьи развели по оросительным каналам, жизнь стала заметно легче в более восточных регионах, но резко ухудшилась здесь. Пресная вода в региона – основная ценность. И ее постоянно не хватает.

Дороги Приаралья,

достопримечательности

и жители.

Я вдобавок попал туда во время маловодья – это явление можно вообще причислить к стихийным бедствиям. Случается такое раз в несколько лет из-за скачков годовых температур. Поскольку реки Узбекистана – ледникового типа питания (берут воду от таяния ледников), то они, в случае, когда год выдается холодный, резко мелеют (ледники не тают). И, соответственно, в районе Аральского моря настают тяжелые времена. Именно поэтому здесь и трудятся гидрогеологи – бурят скважины, доходят до водоносных слоев и ставят качалки. Существуют некие квоты – ну, скажем, одна скважина на поселок (делать больше – значит не успеть где-то еще).

И здесь ярко цветет самодурство “глав муниципальных образований”. Мне рассказывали, что часто бывают случаи, когда такой глава говорит – бурите скважину рядом с моим домом! А воды-то там нет… Вода – она только на полкилометра в сторону есть. Но объяснить это – нереально. Пустыня – она-то везде одинаково выглядит…

Буровая вышка и местное население.

За те три дня, что я гостил в экспедиции, мы несколько раз выезжали на буровые вышки. Интересно, особенно, когда видишь в первый раз. Бурение происходит следующим образом. Сначала проводится геологоразведка [если кому интересно, потом распишу подробнее, ибо сам – географ и знаю, что и как], затем утверждается место и туда отправляются бурильщики. Сам процесс бурения начинается “насухую”, то есть бур просто бурит землю, выбрасывая измельченную породу на поверхность. С набором глубины это становится все сложнее и в скважину начинают закачивать воду. Рядом со скважиной роется бассейн, из которого вода загоняется под землю, превращается там в грязь благодаря раскрошенному грунту, потом выливается из скважины и по канавке убегает снова в этот же “водоем”.

Гидрогеологи.

Во время одного выезда водитель Рустам сообщил, что неподалеку живет его брат с семьей – так что можно заглянуть в гости и пообедать. Заглянули. Брата дома не оказалось, но нас все равно приютили и накормили – узбекское гостеприимство – великая вещь. Напоследок я не удержался и сфотографировал всю семью на фоне юрты, стоящей во дворе (так, кстати, и не понял, зачем она им там при наличие нормального дома).

Каракалпакская семья.

Природа рядом с Аральским морем весьма специфическая. Те красные пески, которые встречались по дороге, исчезли, сменившись желто-бурыми. Растительность, правда, осталась такой же – везде саксаул и перекати-поле. Кое-где попадается соляные озера – берега у них покрыты коркой соли (когда воды высыхает, соль кристаллизуется этакими пушистыми слоеными корочками – называется это “пухляк”), на которой растут растения-галофиты (почему-то все они насыщенного красного цвета).

Пухляк.

Соляное озеро.

До самого Аральского моря я, к сожалению, в тот раз так и не доехал, надеюсь, в следующую поездку проведу там хотя бы несколько дней.

Обратно в Ташкент я летел самолетом. Тоже достаточно интересное впечатление – взять хотя бы то, что мое место оказалось уже занято, а в ответ на мой вопрос последовало искреннее недоумение, а потом веселый смех – оказывается, “мы же не в автобусе – какие места, садись куда хочешь!” Вот так…

В конце полагается давать советы путешественникам… Ну, попробую.

Для начала – одевайтесь в темную одежду. Там так принято, что ли. Я туда приехал во всем бежево-песочном и выглядел этакой белой вороной. В следующий раз поеду в черном и сером.
Насчет знания языка – можно не беспокоиться, русский язык знают практически везде, языкового барьера нет.

Торговаться на базаре и вообще у частных торговцев – можно и нужно. Получите удовольствие. Да и сэкономите заодно

Насчет преступности – как-то ее не заметно. Есть просто буйные дети – один из них на трассе просто так кинул в нашу машину камень. Ну и попрошайки в местах скопления туристов – один из них гордо представился “преступным элементом”, сообщил, что его все отовсюду выгоняют и потом потребовал денег. Наверное, напугать хотел :). Не видел он наших преступных элементов…

Цены. Все то, что производится внутри страны – дешево. Все то, что привозится – дорого. Качество продуктов тоже различается – “свои” - очень хорошего качества, привозные – какие-то второсортные. Любимую кока-колу даже пить не хотелось (.

Взятки. За взятки, по-моему, можно пройти куда угодно, причем во многих местах тебе просто предлагают ее дать, чтобы посетить какое-то интересное место.

В Узбекистане ОЧЕНЬ МАЛО ругаются. На самом деле очень вежливая и гостеприимная страна.
Ну и напоследок – чем быстрее вы поймете, что вокруг вас точно такие же люди, тем больше удовольствия от посещения страны вы получите

Взято тут.

До всього звикаєш
» ‎ Sidirom

Постовий: Горячие знакомства Киеве и Украина Досить часто чую від людей (переважно старших за віком) фразу: “До всього звикаєш”. В моєму житті зараз є багато незручностей, які заважають мені, проте я не можу відмовитись від них. Це речі або справи з якими я маю справу кожного дня. Від деяких з них залежить моє майбутнє, від [...]

З офісного гумору
» ‎ летіла-мріяла

В тому, що лікарі мають хороше почуття гумору, я давно переконалася на прикладі своїх колег.

На моє питання до співробітника: “Лікарю, а що випити від кашлю?”, - отримала відповідь, на яку й слід було сподіватися: “Пурген”(проносний засіб)

“Якщо ви кашляєте, ймовірно, у вас глисти!”

“Як ви, лікарі, відрізняєте грип від ГРЗ?” - “Якщо хворий помер…”

А ще я якось відкрила для себе, що є “змія твереза” і “змія нетвереза”

Спортивні новини з Олімпіади
» ‎ OOHFIRO

Як ви знаєте, зараз проходять спортивні змагання на зимовій Олімпіаді у Ванкувері. Звичайно, що ми слідкуємо за новинами спорту (новости спорта) і сподіваємся, що наші спортсмени ще якось проявлять себе з кращої сторони і привезуть на батьківщину бодай хоч яку медаль. Великі сподівання були на біатлон. І Дериземля, і Сєднєв перед Олімпіадою показували непогані результати. Але спорт [...]

February 22, 2010
Олімпіада в твоєму місті це здорово і корисно
» ‎ Блог NewUkie

Олімпіада корисна місту. Вона на лише примушує провести нову гілку метро і побудувати нові спортивні споруди, але й струшує все вкрите пилом на задньому подвір’ї міста. Все те другопланове, всю важку інфраструктуру міста, всі зв’язки між його службами і конторами перевіряються на червивість. Нагору піднімаються всі проблеми про які забули або хотіли забути. Навіть місцеві жовті газети в Ванкувері перестали писати про костюми гангстерів і про проблеми з зайвою вагою у вчорашніх зірок, а рясніють заголовками про недосконалості інженерних систем і про перевитрати бюджету міста.

І Монреаль, і Калгарі ДО і ПІСЛЯ Олімпіади – це різні міста. Я чув про це багато разів від мешканців цих пост-олімпійських міст, спостерігав цілі хвилі спогадів на сторінках місцевих газет, але ось нарешті сам опинився в центрі олімпійського міста і відчув цей “інфраструктурний поштовх” у всій силі. Так само Київ, Донецьк, Харків, Львів стануть трохи іншими містами після проведення Євро-2012. Кращими, цивілізованішими і привабливішими.

Що стосується мене особисто, то своє відношення до спорту, до здорового спосібу життя мені доведеться переглянути. Впевнений великі тисячі мешканців міста зроблять такий самий висновок. Одна справа ліниво дивитися по ТБ ящику спортивний блок новин, як на недоречний додаток до реклами фастфудів, а інша ось в такій концентрації відчути на що здібне людське тіло, настійливість, інженерний розум. Все це ходить сьогодні по тих самих вулицях, розминається поруч на тих самих доріжках по яких топчешся і ти, але ти продовжуєш виживати, а той, хто “у формі” раз… і піднімаються на гору, стають прикладом. В олімпійському місті спорт перестає бути абстракцією, він стає привабливим і повсякденним – і це чи не найбільша безпосередня користь від Олімпіади. Ну і, також, інфраструктурна користь.

Навіть таке, начеб-то ідеальне місто, як Ванкувер, яке стабільно входить до пятірки найкращих для життя в світі, виглядає далеко не ідеальним на перегиб. Все могло бути і краще, слабкі ланки інфрастуктури міста могли б бути сильнішими – це ніколи так не помітно як у ці дні. Розслабленість, усміхнена релаксація центральної вулиці Вістлера, про яку зауважують шановні коментатори на моєму журналі, вона лише на цій показовій вулиці, панове. Вже на сусідній тупцює від холоду вартовий поліцейський, засмальцьований волонтер транспортник записує хвилини руху чартерних автобусів, розпарений кухар виходить з ресторану, щоб розправити плечі і дихнути прохолодного кисню, продавець в сувенірному магазині працює без вихідних вже третій тиждень… Та й сам квиток на спортивні змагання, добові в готелі коштують досить багато цим на вигляд розслабленим і на вигляд безтурботним пішоходам.

Чи товаришує Фаріон з головою?
» ‎ Sidirom

Постовий: Скачать игры онлайн, игровой портал Вперше я познайомився з ВО Свободою приблизно у 2004 році. Тоді це була маловідома, праворадикальна партія, яка могла лише мріяти про всеукраїнське визнання. Мені імпонували її ідеї, її патріотизм… я вірив Тягнибоку. Того ж року я пішов зі свободівцями на таку собі угоду. Вони розмістили на своєму офіційному сайті [...]

Blogosphere →

FEEDs » Personal

Personal